З метою врегулювання порядку визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах, Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах, що додається.

1. Цей Порядок встановлює критерії та процедуру визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах, з метою сприяння реалізації права громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зокрема біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, на працевлаштування та провадження професійної діяльності.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

заявник - особа, яка подає заяву про визнання професійної кваліфікації, здобутої в іншій країні;

компетентний орган - кваліфікаційний центр, акредитований Національним агентством кваліфікацій, суб’єкт освітньої діяльності, інший суб’єкт, уповноважений законодавством;

професійна кваліфікація, здобута в іншій країні, - це присвоєна уповноваженим на це суб’єктом іншої країни (далі - суб’єкт присвоєння) та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дають змогу виконувати певний вид роботи або провадити професійну діяльність;

процедура визнання - формальне підтвердження компетентним органом професійних кваліфікацій, здобутих заявником в інших країнах.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законодавстві, зокрема в Законах України "Про освіту", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" .

3. Дія цього Порядку не поширюється на професійні кваліфікації, підтверджені документами про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 р. (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992).

4. Професійні кваліфікації, здобуті в тих країнах, з якими укладено міжнародні договори від імені України або Уряду України, визнаються в Україні відповідно до положень таких договорів.

Якщо міжнародним договором, укладеним від імені України або Уряду України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Порядком, застосовуються правила міжнародного договору.

5. Професійна кваліфікація, здобута в іншій країні, може бути визнана в Україні за наявності в заявника:

документа, виданого уповноваженим суб’єктом іншої країни, про присвоєння професійної кваліфікації; та/або

документа про відповідну освіту (для іноземного документа - разом із свідоцтвом про його визнання в Україні), якщо наявність такої освіти передбачена професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності - кваліфікаційною характеристикою.

6. За відсутності в заявника документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, він може пройти загальну процедуру присвоєння та/або підтвердження професійної кваліфікації в порядку, визначеному законодавством.

7. Якщо кваліфікація, здобута заявником в іншій країні, не еквівалентна кваліфікації, визначеній професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності - кваліфікаційною характеристикою, компетентний орган визначає обсяг відмінностей у компетентностях (результатах навчання), допустимий для прийняття рішення про визнання професійної кваліфікації.

Обсяг відмінностей є допустимим, якщо, незалежно від їх наявності, сукупність компетентностей (результатів навчання), здобутих особою в іншій країні, дає змогу виконувати певний вид роботи або провадити професійну діяльність згідно з кваліфікацією, визначеною професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності - кваліфікаційною характеристикою.

8. Визнання професійних кваліфікацій здійснюється за заявою про визнання професійної кваліфікації, здобутої в іншій країні (далі - заява), та згідно з документами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

9. Компетентні органи здійснюють оброблення наданих їм персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

10. Заявник подає компетентному органу такі документи:

1) заяву;

2) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (у разі подання паспорта громадянина України - копії 1 та 2 сторінок паспорта у формі книжечки чи обох сторін паспорта у формі картки), документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, паспортного документа іноземця;

3) засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклад на українську мову документа про освіту (для іноземного документа - разом з копією свідоцтва про його визнання в Україні) та/або професійну кваліфікацію;

4) засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклад на українську мову додатка до документа про освіту та/або інших документів, які містять інформацію про зміст освітньої програми (за наявності);

5) засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклад на українську мову документа про присвоєння професійної кваліфікації, виданого суб’єктом присвоєння, та/або документа про відповідну освіту (для іноземного документа - разом із свідоцтвом про його визнання в Україні), якщо наявність такої освіти передбачена професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності - кваліфікаційною характеристикою.

11. Заявник може подати компетентному органу документи, зазначені в підпунктах 1-5 пункту 10 цього Порядку, в електронній формі у форматі цифрових зображень з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг або особисто в паперовій формі з дотриманням норм законодавства.