1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері теплопостачання, що додається.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

На сьогодні у сфері теплопостачання країни існує ряд проблем, які потребують комплексного врегулювання.

Велика кількість об’єктів теплової генерації відпрацювали свій нормативний ресурс, значна частина обладнання характеризується низьким коефіцієнтом корисної дії, що обумовлює значні витрати паливно-енергетичних ресурсів. Крім того, застаріле обладнання не відповідає потребам сьогодення у зменшенні негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Під час виробництва теплової енергії здебільшого використовуються традиційні види палива, що робить сферу залежною від поставок енергоресурсів з монопольних джерел.

Мережі теплопостачання здебільшого характеризуються значним ступенем зношення, не обладнані сучасними видами теплогідроізоляції, а близько 38 відсотків загальної протяжності теплових мереж перебувають в аварійному стані, що спричиняє значні втрати теплової енергії.

Фінансовий стан більшості підприємств теплової енергетики (далі - підприємства) є незадовільним, оскільки господарська діяльність є збитковою та призводить до накопичення боргів. Наведена ситуація склалася через:

недосконалий порядок тарифоутворення та неефективну систему регулювання діяльності підприємств. Так, відповідними тарифами не покриваються усі витрати підприємств, коригування тарифу здійснюється після зміни цін його складових, таких як підвищення цін на енергоресурси, зростання розміру мінімальної заробітної плати тощо, внаслідок чого різниця між фактичним збільшенням та зміною тарифу залишається непокритою;

низький рівень платіжної дисципліни споживачів;

недосконалу систему розрахунків за надані споживачам пільги та субсидії. Діюча система розрахунків за пільгами/субсидіями базується на системі взаємозаліків між виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг, постачальниками енергетичних ресурсів, державним та місцевими бюджетами та іншими суб’єктами. При цьому на законодавчому рівні не визначена відповідальність за несвоєчасне та/або неповне проведення розрахунків. Крім того, процес складення та формування спільних протокольних рішень, на основі яких проводиться взаємозалік, є недосконалим і непрозорим;

неефективне управління об’єктами у сфері теплопостачання;

інвестиційну непривабливість, складний механізм залучення інвестицій, відсутність механізму захисту коштів, що містяться на рахунках підприємств, на які зараховуються кошти, що надійшли від інвесторів, у тому числі міжнародних фінансових організацій.

Метою Концепції є формування та визначення способів реалізації ефективної державної політики, спрямованої на надійне забезпечення споживачів послугами з теплопостачання, забезпечення енергетичної незалежності та безпеки України; зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств, запровадження прозорої ефективної системи розрахунків між споживачем та надавачем послуг, створення умов та стимулювання залучення інвестицій у сфері теплопостачання.

Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2017-2035 років.

Підвищення технологічного рівня систем теплопостачання передбачається за такими напрямами:

розвиток та сприяння переходу виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії, що зменшить споживання природного газу;

збільшення частки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації), що дасть змогу більш ефективно використовувати енергетичні ресурси;

зменшення питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю відпущеної теплової енергії шляхом реконструкції та модернізації генеруючого обладнання;

зменшення споживання електричної енергії технологічним обладнанням на всіх ділянках технологічного процесу;

оптимізація обсягів виробленої теплової енергії та потреб споживачів в результаті проведених заходів з енергозбереження;

впровадження програмно-апаратних комплексів, які забезпечують моніторинг, керування та автоматизацію процесами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Структурні зміни в управлінні об’єктами у сфері теплопостачання передбачають включення модифікації управління виробництвом, транспортуванням та споживанням теплової енергії, перехід від монополізму до принципів конкурентних ринкових відносин.

Засобами реалізації конкурентної та інвестиційної політики у сфері теплопостачання будуть удосконалення механізму залучення приватного капіталу за договорами оренди і концесії та вдосконалення форм управління, адаптованих до умов ринку, та впровадження енергетичного менеджменту.