1. Схвалити Концепцію Комплексної державної програми реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 року, що додається.

Визначити державним замовником Програми Мінагрополітики.

2. Мінагрополітики розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Комплексної державної програми реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 року.

Бурякоцукрове виробництво забезпечує сировиною інші галузі харчової промисловості, його розвиток визначає економічну безпеку країни.

У цукровій промисловості у 1995 році вироблялося понад 5 млн. тонн цукру (13-14 відсотків світового обсягу виробництва цукру з бурякової сировини), 60 відсотків якого вивозилося за межі України.

Останні десять років галузь перебуває у глибокій економічній кризі.

Негативні процеси в цукровій промисловості призвели до значного спаду виробництва цукрових буряків і цукру (у 2003 році відповідно 13 і 1,45 млн. тонн). З існуючих 192 цукрових заводів працюють лише 120, значна частина матеріально-технічної бази яких фізично та морально застаріла.

У 2004 році обсяги виробництва дещо збільшилися - 16,6 млн. тонн цукрових буряків і 1,78 млн. тонн цукру. Однак кризові явища в галузі не подолані.

Занепад бурякоцукрової галузі зумовлений неефективним використанням виробничого і науково-технічного потенціалу, невирішенням питання щодо її структурної перебудови, зокрема реструктуризації виробничих потужностей і технічного переоснащення виробництва, незавершеністю ринкових перетворень та недосконалістю механізму ціноутворення.

Основними причинами виникнення проблеми є такі:

утворення значного надлишку переробних потужностей внаслідок орієнтації бурякоцукрової галузі на вивезення значної частини виробленого цукру для потреб колишніх союзних республік;

недосконалість системи управління галуззю;

недоліки, допущені під час приватизації підприємств галузі, штучне доведення їх до банкрутства;

нееквівалентність цін на продукцію галузі і матеріально-технічні ресурси, що використовуються для її потреб, що призвели до деіндустріалізації бурякоцукрового виробництва;

забур'яненість полів, скорочення площ посівів цукрових буряків, посилення ураженості посівів хворобами та шкідниками, зменшення у 3-4 рази кількості внесених мінеральних та органічних добрив;

надмірне ввезення в Україну протягом 1998-2003 років цукру-сирцю з тростини, давальницькі схеми переробки цукрових буряків, бартерні розрахунки та контрабанда цукру і цукровмісних продуктів;

недостатнє впровадження новітніх технологій, нестача висококваліфікованих спеціалістів із знанням основ ринкової економіки, зокрема менеджменту та маркетингу.

Програма спрямована на подолання кризових явищ у бурякоцукровій галузі, забезпечення її економічної стабілізації і подальшого ефективного розвитку на основі реструктуризації бурякоцукрового виробництва, його інтенсифікації і технічного переоснащення, створення привабливого інвестиційного клімату та передумов для досягнення показників розвитку галузі, які б за рівнем відповідали аналогічним показникам високорозвинутих країн, відновлення позицій вітчизняного товаровиробника на зовнішньому ринку цукру.

У проекті Програми слід передбачити розв'язання таких основних завдань:

раціональне розміщення підприємств, їх концентрація в сприятливих для вирощування цукрових буряків ґрунтово-кліматичних зонах, оптимізація процесів виробництва і переробки цукросировини;

реструктуризація матеріально-технічної бази цукрової промисловості, виведення з експлуатації малопотужних, неперспективних цукрових заводів, їх перепрофілювання, консервація, будівництво нових сучасних підприємств, відновлення сировинних зон;

забезпечення соціального захисту і працевлаштування працівників, що вивільняються під час виведення цукрового заводу з експлуатації;

зміна екстенсивного напряму розвитку галузі на інтенсивний;

впровадження у виробництво прогресивних наукоємних, ресурсозберігаючих технологій вирощування, збирання і переробки екологічно чистих цукрових буряків;

створення системи ефективного управління бурякоцукровою галуззю;

розроблення механізму поетапного переходу виключно на грошові розрахунки, відмова від бартерних розрахунків і давальницьких схем переробки цукрових буряків;

зниження собівартості виробництва цукру та забезпечення його конкурентоспроможності на зовнішньому ринку;

забезпечення ефективної протидії демпінговому імпорту цукру, насіння цукрових буряків та іншої бурякоцукрової продукції;

відновлення економічних зв'язків цукрової промисловості з іншими галузями національної економіки;

належне науково-технічне забезпечення галузі.

Тенденції розвитку світового ринку цукру характеризуються значним посиленням конкуренції з боку країн-експортерів цукру-сирцю з тростини, лобіюванням їх інтересів в Україні, активізацією експансії іноземних товаровиробників на український ринок. Тому для розвитку бурякоцукрової галузі є необхідним переведення виробництва на інтенсивний напрям, забезпечення зростання урожайності, зниження витрат на одиницю продукції.