З метою наповнення місцевих бюджетів в умовах різкого скорочення обсягів централізованого фінансування та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України

1. Запровадити, починаючи з 1 січня 2000 року, місцеві податки і збори, визначені статтею 2 цього Указу.

Для цілей цього Указу наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

торговельна діяльність - ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян, пов'язана з купівлею та продажем товарів з метою отримання прибутку;

припаркування автотранспорту - тимчасова стоянка автотранспорту в місцях, визначених органами місцевого самоврядування, без несення відповідальності за збереження транспортного засобу;

спеціально обладнане місце для припаркування автотранспорту - місце, яке визначене органом місцевого самоврядування для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, має тверде покриття (асфальт, бетон тощо), розмітку місць стоянки автотранспорту, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;

місцева символіка - герб міста, селища, села, назва чи зображення архітектурних, історичних пам'яток, визначених такими відповідно до законодавства;

лотерея - платна гра, у ході якої відбувається перерозподіл коштів громадян, добровільно сплачених ними для участі в конкретній грі, одержання виграшів учасниками цієї гри, визнаними переможцями;

лотерейні квитки - документи, виконані за допомогою спеціальних засобів друку, і прирівняні до них документи, які засвідчують участь у лотереї та надають право переможцям на одержання виграшу;

місцеві податки і збори - обов'язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно з цим Указом, справляються в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів.

2. Установити, що до місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

Установити, що до місцевих зборів належать:

1) збір за здійснення зарубіжного туризму;

2) готельний збір;

3) збір за припаркування автотранспорту;

4) ринковий збір;

5) збір за видачу ордера на квартиру;

6) курортний збір;

7) збір за право використання місцевої символіки;

8) збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

9) збір за проїзд по території Автономної Республіки Крим та прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

10) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

11) збори за надання земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах.

Податки і збори, зазначені у пункті 1 і 2 частини першої та пунктах 1, 2, 4, 5, 10 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними, міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

3. Платниками податку з реклами є суб'єкти підприємницької діяльності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів та фізичні особи - замовники реклами (рекламодавці) або виробники і розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.

Об'єктом оподаткування є:

вартість виготовлення і розміщення реклами на телебаченні, радіо та у друкованих засобах масової інформації;

час показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів;

площа і кількість носіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і реклами на транспорті, на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях.

До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд або на транспортних засобах зовні.

До внутрішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена всередині будинків, приміщень, споруд, транспортних засобів тощо.

Податок з реклами сплачується з усіх видів спеціальної інформації про осіб чи продукцію, що розповсюджується у будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку за допомогою рекламних засобів, за винятком інформації про назву та режим роботи особи на фасаді (вивісці) біля входу (в'їзду) та інформації про продукцію у вітрині споруди, в якій ця особа займає приміщення.

Граничні розміри ставок податку не повинні перевищувати:

5 відсотків вартості виготовлення і розміщення реклами на телебаченні, радіо та у друкованих засобах масової інформації;

10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за хвилину показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів;

50 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за один квадратний метр носія зовнішньої реклами, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, фасадах будинків та споруд;

30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця з кожних 100 одиниць носіїв зовнішньої реклами, що розміщуються на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях;

30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за один квадратний метр носія внутрішньої реклами, що розміщується всередині будинків, приміщень, споруд тощо;

50 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за один квадратний метр рекламного носія на транспортних засобах;

0,1 відсотка неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за один квадратний сантиметр рекламного носія, виготовленого друкованим способом для внутрішньої реклами у салонах транспортних засобів.

У разі рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв до відповідної ставки застосовується збільшувальний коефіцієнт 5.

У разі рекламування вітчизняними товаровиробниками продукції власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних напоїв) застосовується пільговий коефіцієнт 0,5.

4. Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

5. Платниками збору за здійснення зарубіжного туризму є особи, що придбавають туристичні (екскурсійні) путівки або путівки для відпочинку за межами України.

Об'єктом збору є повна вартість туристичної (екскурсійної) путівки, за якою вона придбавається платником.

Граничний розмір ставки збору не повинен перевищувати 5 відсотків вартості путівки.

Збір за здійснення зарубіжного туризму утримується з платників податку під час продажу туристичних (екскурсійних) путівок з виділенням суми збору в платіжному документі (квитанції, платіжному дорученні тощо).

Збір справляється і перераховується організацією, яка реалізує путівки, до бюджету за місцем її реєстрації.

6. Платниками готельного збору є фізичні особи, які проживають у готелях, кемпінгах, мотелях, у гуртожитках для приїжджих та інших приміщеннях готельного типу усіх форм власності, і юридичні особи, що орендують зазначені приміщення.

Ставка готельного збору встановлюється у розмірі від 10 до 20 відсотків вартості проживання або вартості оренди готельного фонду (без додаткових послуг і податку на додану вартість) за добу.

Готельний збір справляється за кожну добу проживання, в тому числі й за неповну, і перераховується до місцевого бюджету готелями, кемпінгами, мотелями, гуртожитками для приїжджих та організаціями, яким належать приміщення готельного типу.

7. Платниками збору за припаркування автотранспорту є водії автотранспортних засобів, які припарковують автомобілі у спеціально обладнаних для цього місцях, визначених органами місцевого самоврядування.

Збір за припаркування автотранспорту справляється залежно від часу стоянки автотранспорту в місцях припаркування. При цьому враховується кожна година стоянки, в тому числі й неповна.

Ставка збору за припаркування автотранспорту у спеціально обладнаних місцях встановлюється у розмірі до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одну годину стоянки автотранспорту.

Збір за припаркування автотранспорту справляється з водіїв на місці припаркування автотранспорту особою, уповноваженою органом місцевого самоврядування, або шляхом придбання водіями талонів у порядку, визначеному органом місцевого самоврядування, який установив цей збір.

8. Ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи і фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари на ринках.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставка ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,01 до 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і від 0,2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне торговельне місце.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі отриманого касового чека про його сплату торгівцю надається місце для торгівлі.

80 відсотків ринкового збору зараховується до місцевого бюджету, а 20 відсотків залишається у розпорядженні ринку.

У разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торгівців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з них стягується штраф у сумі, еквівалентній 10 розмірам ринкового збору. У разі виявлення у торгівців неналежно оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків про сплату ринкового збору адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 розмірам ринкового збору.

Не справляється ринковий збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.

9. Збір за видачу ордера на квартиру справляється з фізичних осіб, які одержують ордер.

Збір за видачу ордера на квартиру встановлюється у розмірі від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера. Документом про сплату збору є квитанція установи банку.

Облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку й розподілу житла.

10. Курортний збір справляється з фізичних осіб, які прибувають у населені пункти, віднесені до курортних (курортну місцевість).

Курортний збір встановлюється у розмірі від 0,1 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, та від 1 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для інших іноземців та осіб без громадянства.

Від сплати курортного збору звільняються:

діти віком до 16 років;

інваліди та особи, які їх супроводжують;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

учасники Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи;

особи, які прибули у населені пункти, віднесені до курортних (курортну місцевість), у службове відрядження, на навчання, постійне проживання або на тимчасове проживання до батьків і близьких родичів;

чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.

У разі зміни платниками збору місця проживання в межах Автономної Республіки Крим та областей курортний збір повторно не справляється.