З метою поліпшення охорони і захисту лісів, догляду за лісом Кабінет Міністрів України

Затвердити Санітарні правила в лісах України, що додаються.

1. Санітарні правила в лісах України - сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

2. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

3. Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 29-1 Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень.

4. Для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи:

вибіркові санітарні рубки;

суцільні санітарні рубки;

ліквідація захаращеності;

профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

5. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.

Захист лісів на земельних ділянках зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" , Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства.

Строки та місця здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються з урахуванням вимог статті 39 Закону України "Про тваринний світ" .

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" , інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил.

Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.

Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.

Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи:

копії матеріалів лісовпорядкування;

копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;

копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2).

У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства:

копії матеріалів проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах;

копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.

У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, на території природних заповідників, пам’яток природи, пралісових пам’яток природи, в тому числі в охоронних зонах завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, що установлюються навколо пралісових пам’яток природи, в пралісах, квазіпралісах, природних лісах заповідних урочищах, забороняється проведення санітарних рубок усіх видів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.

У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, на територіях заказників забороняється проведення суцільних санітарних рубок.

На територіях заказників ліквідація захаращенності забороняється.

Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів).

У разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території такого заповідника можуть здійснюватися заходи з поліпшення санітарного стану лісів, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що не передбачені проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.

6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів.

Насадження, пошкоджені верховою лісовою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі строки.

Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха.

Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року.

Призначення санітарних рубок здійснюється з урахуванням категорій стану дерев (додаток 3).

7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій та стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються позачергово.

8. Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду проводиться за участю головного природознавця, а на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, - за участю посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об’єкти.

9. Здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів передбачає застосування найефективніших методів і технологій, запобігання негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та максимально стислі строки їх здійснення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб лісу і наслідків аварій та стихійного лиха.

10. Власники лісів, постійні лісокористувачі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. № 208 "Про обмін інформацією про проведення рубок деревини у лісах" подають Міндовкіллю в установленому ним порядку інформацію про проведення рубок деревини в лісах, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міндовкілля.

11. Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 303 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 16, ст. 589).

12. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

13. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.

У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

14. Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.

15. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі результатів оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.

Під час відбору дерев для рубки у соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться ступінь обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють понад 50 відсотків периметра стовбура, а у вологих умовах - ступінь обгорання кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).

16. У насадженнях, пошкоджених вітром і внаслідок аварій та стихійного лиха, в першу чергу для рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

17. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан таких дерев, видовий склад та кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи. Свіжозаселені комахами-камбіофагами дерева підлягають першочерговому вилученню із деревостанів.

В осередках масового розмноження комах-камбіофагів викладають зрубані дерева, які будуть пастками для шкідників і вилучатимуться після заселення їх шкідниками (ловильні дерева) в поєднанні із феромонними пастками. Строки викладання зрубаних дерев та кількість таких дерев визначаються біологією та періодом розвитку найбільш небезпечних видів шкідників.

18. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).

19. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану.

У насадженнях листяних порід у лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків і зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева, уражені опеньком, у санітарну рубку не відводять.

За наявності в осередках кореневих гнилей значної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться з урахуванням строків їх розвитку - рубку доцільно проводити до вильоту імаго.

20. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, пухирчастою іржею, вирубують, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура в нижній частині (нижче середини) крони або всохло понад 1/2 крони.

21. Відведення в рубку деревостанів, уражених судинними хворобами:

у деревостанах дуба, уражених судинним мікозом, вирубують дерева IV-VI категорій стану;

у вогнищах голландської хвороби в’язів та вертицильозу клена вирубують дерева III-VI категорій стану;

дерева ясеня, уражені халаровим некрозом, відводяться в рубку у разі всихання понад 80 відсотків крони.

У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева, уражені судинними хворобами, в санітарну рубку не відводять.

22. У разі ураження некрозно-раковими хворобами відводять в рубку дерева:

дуба, уражені поперечним раком, коли рана охоплює 100 відсотків периметра стовбура;

листяних порід, уражених східчастими раковими утвореннями, бука, уражені нектрієвими раковими утвореннями, ясеня, уражені бактеріальними раковими утвореннями, - у разі охоплення ранами в одному або кількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.

У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева, уражені раковими хворобами, в санітарну рубку не відводять.

У рекреаційно-оздоровчих та захисних лісах у санітарну рубку відводяться дерева, уражені раковими хворобами, лише III-V категорій стану.

У вогнищах раку ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.

23. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Частину дерев з дуплами, до 10 дерев на гектар, залишають з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям, про що робиться відмітка в лісорубному квитку.

У насадженнях берези, акації, тополі, верби видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів, з раковими утвореннями та іншими патологічними ознаками.

У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів в санітарну рубку не відводять.

У рекреаційно-оздоровчих та захисних лісах в санітарну рубку відводяться серед дерев з плодовими тілами дереворуйнівних грибів лише дерева III-V категорій стану.

24. Дерева з рослинами-напівпаразитами (омелою та іншими) III-VI категорій стану підлягають вирубуванню.

25. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менш як 3/4 периметра стовбура.

26. Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

На ділянках вибіркових санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі біоценотичні функції (старі дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), про що робиться відмітка у лісорубному квитку.

27. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

Показники повноти насаджень для експлуатаційних лісів, рекреаційно-оздоровчих та захисних лісів, в яких дозволені рубки головного користування, та лісів, що належать до територій та об’єктів природно-заповідного фонду:

0,3 - у деревостанах твердолистяних порід;

0,4 - в інших деревостанах.