- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 23 травня 2011 р. № 553
Київ |
( Дію Постанови відновлено згідно з Постановою КМ
№ 1339 від 16.12.2020 )
( Дію Постанови зупинено до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування згідно з Постановою КМ
№ 219 від 13.03.2020 )
Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
Відповідно до
статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що додається.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком (додається).
Прем'єр-міністр України |
М.АЗАРОВ |
Інд. 70 |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2011 р. № 553
ПОРЯДОК
здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
( У тексті Порядку слова "господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів будівництва" та "господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів архітектури" у всіх відмінках замінено словами "господарська діяльність, пов’язана з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
№ 148 від 27.02.2012 )
( У тексті Порядку слова "відповідна інспекція" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку і числі, а слово "інспекція" в усіх відмінках і формах числа - словами "орган державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ
№ 778 від 02.09.2015 )
( У тесті Порядку слова "державних стандартів і правил" у всіх відмінках замінено словами "стандартів і правил" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
№ 407 від 07.06.2017 )
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб’єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об’єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язані забезпечити дотримання вимог
статті 1,
статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої
статті 4, частин першої - четвертої
статті 5, частини третьої
статті 6, частин першої - четвертої та шостої
статті 7,
статей 9,
10,
19,
20,
21, пункту 3
статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
1-1. У цьому Порядку термін "електронний кабінет" вживається у значенні, наведеному в
статті 22-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
2. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
4. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка,
форма якого затверджується Мінінфраструктури.
4-1. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:
достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об’єкта до експлуатації;
забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством;
передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта;
експлуатація об’єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;
залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;
виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;
дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об’єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця;
подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов’язковим;
застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;
додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;
додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;
забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта;
внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.
5. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
6. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Перевірки на об’єкті будівництва здійснюються за такими напрямами з урахуванням класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, а саме:
для об’єктів із незначними наслідками СС1 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення;
для об’єктів із середніми наслідками СС2 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання;
для об’єктів із значними наслідками СС3 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, якості та сертифікації будівельних матеріалів, наявності паркомісць, визначених затвердженою проектною документацією.
Перелік об’єктів будівництва, які підлягають перевірці під час проведення планової перевірки суб’єкта містобудування, формується Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (далі - Електронна система) та зазначається в наказі про проведення перевірки.
Частка об’єктів будівництва, які підлягають перевірці відповідними органами архітектурно-будівельного контролю, не може перевищувати:
для об’єктів із незначними наслідками (СС1) - 25 відсотків загальної кількості об’єктів, повідомлення про будівництво яких зареєстроване в реєстрі будівельної діяльності;
для об’єктів із середніми наслідками (СС2) - 45 відсотків загальної кількості об’єктів, дозвіл на будівництво яких внесено до реєстру будівельної діяльності;
для об’єктів із значними наслідками (СС3) - 80 відсотків загальної кількості об’єктів, дозвіл на будівництво яких внесено до реєстру будівельної діяльності.
Строк проведення планової перевірки об’єкта будівництва не може перевищувати десяти робочих днів.
7. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;
перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
7-1. З метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов’язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов’язково містити:
дату та місце проведення засідання комісії;
склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався");
реквізити та суть звернення;
рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
9. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У випадку, коли суб’єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об’єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об’єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
10. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю
11. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
................Перейти до повного тексту