1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року.

3. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Права дитини на відпочинок і дозвілля, користування послугами визначені Конвенцією про права дитини , що ратифікована Україною в 1991 році.

Поліпшення та зміцнення фізичного і психологічного стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, запобігання бездоглядності, створення умов для продовження виховного процесу та розвитку творчих здібностей забезпечується шляхом організації оздоровлення та відпочинку дітей, зокрема у період канікул.

Проте протягом останніх років зберігається стійка тенденція до погіршення стану здоров’я дітей, обумовлена впливом різних негативних факторів соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру. За даними Держстату, при щорічному зменшенні кількості дітей віком до 17 років показник їх захворюваності підвищується. Національна академія медичних наук констатує, що 80 відсотків випускників шкіл мають хронічні захворювання.

Також прослідковується негативна тенденція до зменшення кількості дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і неналежного їх використання. Зокрема, якщо у 2010 році, за даними місцевих органів виконавчої влади, діяло 815 дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, у 2011 році - 788, то у 2012 році діяло 784 таких заклади.

Як свідчать результати аналізу проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, незадовільний стан їх матеріально-технічної бази призводить до того, що більшість з них не відповідають сучасним вимогам і не можуть надати дітям високоякісні послуги з оздоровлення, що спричиняє припинення функціонування таких закладів.

Майнові комплекси державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" та "Український дитячий центр "Молода гвардія", а також їх інфраструктура потребують реконструкції з оптимізацією обсягів ресурсоспоживання та модернізації відповідно до освітніх, виховних, культурологічних програм і проектів, що виконуються.

На сьогодні практично не здійснюється будівництво дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і відновлення функціонування закладів, що тривалий час не працюють.

Водночас відсутні дитячі заклади оздоровлення та відпочинку для дітей віком від чотирьох до шести років та дітей, які не здатні до самообслуговування, у супроводі батьків або інших законних представників, а також для дітей, які потребують особливих умов для оздоровлення.

Існуючі на сьогодні дитячі заклади оздоровлення та відпочинку потребують не тільки модернізації їх матеріально-технічного стану, а і удосконалення змісту і структури освітньо-виховної діяльності з урахуванням сучасних вимог.

Відсутній механізм державної підтримки та економічного стимулювання діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку шляхом встановлення пільг із землекористування, оплати житлово-комунальних послуг, сплати податків і зборів, оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Саме такі фактори зумовлюють високу вартість путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Слід зазначити, що середня вартість путівки до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку у деяких регіонах у кілька разів перевищує середньостатистичну вартість путівки по Україні.

Незважаючи на те, що останніми роками підвищено рівень охоплення дітей послугами з оздоровлення та відпочинку, проте його досягнуто насамперед через збільшення надання послуг з відпочинку у таборах з денним перебуванням.

Низький рівень організації оздоровлення та відпочинку дітей зумовлений:

недосконалістю організаційно-правового механізму надання послуг з оздоровлення та відпочинку, зокрема дітям, які потребують особливих умов для оздоровлення, та дітям-інвалідам;

недостатньою кількістю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, зокрема тих, що відповідають сучасним вимогам;

низьким рівнем матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

недостатнім обсягом бюджетного фінансування заходів з оздоровлення та відпочинку дітей;

відсутністю сучасних конкурентоспроможних рекреаційних спортивно-оздоровчих, освітньо-розвиваючих комплексів, що не дає можливості реалізувати права кожної дитини на повноцінне оздоровлення, відпочинок і навчання.

Розв’язання зазначеної проблеми окремо центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах виконання функцій, визначених власними повноваженнями, та в рамках їх бюджетних програм має обмежені можливості для досягнення кінцевої мети.

Разом з тим забезпечення державної підтримки розв’язання проблеми шляхом затвердження Державної цільової соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на період до 2017 року (далі - Програма) забезпечить:

чітку стратегію розвитку системи оздоровлення та відпочинку дітей;

координацію зусиль усіх заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади на виконання заходів Програми;

збереження та розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Аналогічні проблеми розв’язуються шляхом розроблення та прийняття відповідних програм, зокрема у Російській Федерації, Республіці Білорусь та Республіці Казахстан, в яких сформована система дитячого оздоровлення та відпочинку.

Зазначене обумовлює доцільність розв’язання викладеної проблеми програмно-цільовим методом шляхом розроблення Програми.

Метою Програми є удосконалення системи оздоровлення та відпочинку дітей, забезпечення надання державних гарантій щодо доступності та якості відповідних послуг, збереження та розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, модернізація об’єктів їх інфраструктури відповідно до сучасних умов.

Можливі три варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення реконструкції та проведення ремонту дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, переведення позаміських дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на цілорічний режим роботи, а також на здійснення заходів з організації оздоровлення та відпочинку дітей, а саме:

на повну або часткову компенсацію чи оплату вартості путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

оплату харчування дітей у дитячих закладах з денним перебуванням;

оплату проїзду на міжміському транспорті організованих груп дітей до місця відпочинку та у зворотному напрямку.

Такий досвід розв’язання проблеми досить поширений у Російській Федерації.

Недоліком зазначеного варіанта є те, що його реалізація потребує значних фінансових витрат. При цьому відсутній системний підхід, спрямований на забезпечення розвитку системи оздоровлення та відпочинку дітей.

Другий варіант передбачає спрямування бюджетних коштів лише на придбання послуг (путівок) з оздоровлення та відпочинку дітей пільгових категорій. Реалізація такого варіанта унеможливлює здійснення заходів з реконструкції інженерно-технічних мереж, створення умов для безпечного перебування дітей шляхом реконструкції корпусів, спортивних майданчиків, ландшафтних комплексів та виконання робіт з берегоукріплення, будівництва спортивно-оздоровчих комплексів тощо.

Третій, оптимальний варіант полягає у комплексній реалізації державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей шляхом здійснення заходів, спрямованих на:

забезпечення доступності та якості послуг з оздоровлення та відпочинку;

створення безпечних та комфортних умов перебування дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, насамперед тих, що потребують особливих умов для оздоровлення;