Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 28 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56) після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Довіреність громадянина, який є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги".

У зв'язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою.

2. Частину першу статті 248 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21–22, ст. 135) доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) на безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги".

3. Частину третю статті 245 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим.

4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

1) статтю 12 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Безоплатна правова допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги";

2) частину другу статті 42 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги".

5. Частину третю статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) викласти в такій редакції:

"3. Підстави і порядок надання безоплатної правової допомоги визначаються законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги".

7. Частину шосту статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262) викласти в такій редакції:

"Особи, реабілітовані відповідно до цього Закону, мають право на безоплатну правову допомогу відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, щодо питань, пов'язаних з реабілітацією".

8. Частину другу статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1) викласти в такій редакції:

"Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань".

9. Частину сьому статті 11 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 2007 р., № 15, ст. 194) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"вживають вичерпних заходів щодо забезпечення дітям доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги".