Відповідно до статті 25 Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" Кабінет Міністрів України

1. Установити, що державне обов'язкове особисте страхування працівників, які подають медичну допомогу населенню, проводять лабораторні та наукові дослідження з проблем ВІЛ-інфекції і випускають вірусні препарати, на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків, а також настання інвалідності або смерті від СНІДу, здійснюється за місцем їх роботи адміністраціями медичних і фармацевтичних установ та організацій. При цьому страхування працівників бюджетних установ і організацій проводиться за рахунок коштів, передбачених на цю мету в кошторисах на їх утримання, а госпрозрахункових за рахунок власних коштів з віднесенням зазначених витрат на собівартість послуг (продукції).

Страхові платежі сплачуються у розмірі 0,25 процента від мінімальної заробітної плати за кожного застрахованого. Суми страхових платежів щорічно, не пізніше 30 січня перераховуються на спеціальний рахунок правління Української державної страхової комерційної організації. Страхові платежі за 1992 рік підлягають перерахуванню протягом Ш-ІУ кварталів 1992 року.

2. Застрахованому працівниткові при інфікуванні його вірусом імунодефіциту людини витплачується страхова сума в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а при настанні інвалідності внаслідок захворювання на СНІД - 50 мінімальних заробітних плат. У разі смерті застрахованого працівника внаслідок захворювання на СНІД його спадкоємцям виплачується страхова сума у розмірі десятирічної заробітної плати померлого за останньою займаною ним посадою.

Виплата страхових сум у зв'язку з визнанням застрахованого інвалідом внаслідок захворювання на СНІД або його смерті від цього захворювання провадиться з вирахуванням раніше сплачених страхових сум.