З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 )
( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 7-рп/2013 від 11.07.2013 )
Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2921-III від 10.01.2002 )
( Офіційне тлумачення положення другого речення преамбули див. в
Рішенні Конституційного Суду
N 7-рп/2013 від
11.07.2013 )
Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.( Статтю 2 виключено на підставі Закону
N 2921-III від 10.01.2002 )
Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.