1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 13 лютого 2008 р. N 54
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 293 від 04.04.2023 )
Про утворення Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 518 від 21.05.2009 N 344 від 17.05.2010 N 835 від 13.09.2010 N 916 від 31.08.2011 N 1108 від 23.12.2015 )
З метою забезпечення взаємодії органів виконавчої влади і суб'єктів господарювання на засадах партнерства, відкритості та прозорості Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України.
2. Затвердити Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України, що додається.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 25
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 лютого 2008 р. N 54
ПОЛОЖЕННЯ
про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України
1. Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України (далі - Рада) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом.
2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
3. Основними завданнями Ради є:
1) сприяння у формуванні дієвого механізму взаємодії органів виконавчої влади і суб'єктів господарювання на засадах партнерства, відкритості та прозорості;
2) подання до регуляторних органів пропозицій щодо необхідності перегляду нормативно-правових актів у сфері підприємництва;
3) участь у здійсненні заходів з відстеження результативності введених в дію регуляторних актів та підготовка рекомендацій Кабінетові Міністрів України, центральним і місцевим органам виконавчої влади;
4) розгляд пропозицій суб'єктів підприємницької діяльності щодо внесення змін до актів законодавства з метою створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні, удосконалення системи забезпечення захисту права власності;
5) підготовка пропозицій щодо:
формування державної економічної, податкової та митної політики, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суб'єктів господарювання;
удосконалення системи забезпечення захисту права власності;
розроблення проектів актів законодавства з питань зовнішньоекономічної, інвестиційної діяльності, реалізації державної регуляторної політики;
створення правових, економічних та організаційних умов для подальшого розвитку підприємницької діяльності;
упорядкування роботи з проведення контролюючими органами перевірки суб'єктів господарювання, усунення дублювання функцій із здійснення контролю різними органами;
створення умов для здійснення суб'єктами господарювання експорту та імпорту товарів, робіт і послуг, запобігання та протидії обігу контрафактної продукції на внутрішньому ринку;
6) участь у розробленні державних цільових програм, здійсненні контролю за ефективністю використання бюджетних коштів, передбачених для їх виконання;
7) створення системи проведення постійного моніторингу застосування актів законодавства з метою виявлення та скасування їх положень, що сприяють корупційним діям;
8) участь у проведенні експертизи проектів актів законодавства з питань, що належать до компетенції Ради;
9) установлення громадського контролю за дотриманням органами виконавчої влади у процесі розроблення проектів нормативно-правових актів процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
10) надання громадським радам, утвореним при органах виконавчої влади, методичної допомоги з питань, пов'язаних з організацією та проведенням консультацій з громадськістю і розробленням за їх результатами узгоджених пропозицій;
11) забезпечення урахування громадської думки під час підготовки та організації виконання рішень Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань підприємницької діяльності;
12) участь у розробленні механізму надання державної підтримки суб'єктам підприємницької діяльності, вивчення та поширення досвіду іноземних держав у вирішенні таких питань;

................
Перейти до повного тексту