З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 8, ст. 60 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 8/97-ВР від 17.01.97, ВВР, 1997, N 8, ст. 61
N 201/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.240 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4912-VI від 07.06.2012, ВВР, 2013, N 18, ст.164 )
Стаття 1. На підставі цього Закону встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, у тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходилися на рахунках зазначених установ не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років.
Дія цього Закону поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI від 28.12.2007; в редакції Закону
N 4912-VI від 07.06.2012 )
Стаття 2. Держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.Стаття 3. Встановити, що заощадження громадян, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, відновлюються у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року.( Частину другу статті 3 виключено на підставі Закону
N 107-VI від 28.12.2007 )
Стаття 4. Компенсація зазначених у частині першій статті 1 цього Закону заощаджень громадян проводиться в порядку, встановленому статтями 6 і 7 цього Закону, та гарантується державою в сумі, яка на 1 жовтня 1996 року становить 131,96 млрд. гривень, у тому числі: грошові заощадження - 121,90;
страхові внески - 7,77;
облігації Державної цільової безпроцентної
позики 1990 року - 0,61;
облігації Державної внутрішньої виграшної
позики 1982 року - 1,05;
державні казначейські зобов'язання СРСР - 0,21;
сертифікати Ощадного банку СРСР - 0,42.
( Стаття 4 в редакції Закону
N 8/97-ВР від 17.01.97 )
Стаття 5. Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.Стаття 6. Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться починаючи з 1997 року в грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України та інших формах відповідно до законодавства.