1. Схвалити Концепцію Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки, що додається.

Замовником Програми визначити Мінагрополітики.

2. Мінагрополітики у тримісячний строк розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки.

Ситуація в соціальній сфері села залишається складною. Найгострішими проблемами на селі є безробіття, бідність та трудова міграція, занепад соціальної інфраструктури, поглиблення демографічної кризи та відмирання сіл.

Аграрний сектор національної економіки не виведений з кризової ситуації. Низька ефективність сільськогосподарського виробництва не забезпечує навіть його простого відтворення.

Споживання основних продуктів харчування на одну особу менше ніж раціональні науково обґрунтовані норми, зокрема молока - на 40 відсотків, м'яса - на 52, яєць - на 24, плодів і винограду - на 62 відсотки.

Складна ситуація на селі та в аграрному секторі національної економіки викликана насамперед:

безсистемністю та некомплексністю розв'язання завдань аграрної реформи в Україні. Поряд з реформуванням відносин власності на землю та майно, запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання не створено відповідних фінансово-економічних механізмів;

ігноруванням проблем розвитку сільських територій в процесі аграрних трансформацій, відсутністю зваженої державної політики розвитку села та механізмів її реалізації;

відсутністю послідовної державної політики щодо підтримки паритету цін, що зумовлює постійну нестачу фінансових ресурсів та обмежує діяльність і розвиток сільськогосподарських товаровиробників;

високим монопольним тиском постачальників матеріально-технічних ресурсів на сільськогосподарських товаровиробників та відсутністю адекватного антимонопольного захисту;

повільним формуванням фінансових і кредитних відносин та утворенням установ і організацій для обслуговування аграрного сектору та сільського населення;

вкрай слабкою інфраструктурою аграрного ринку та відсутністю виваженої державної політики підтримки, створення і розвитку кооперативних та інших об'єднань сільськогосподарських товаровиробників;

недостатнім сприянням експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів.

Стан справ на селі і в агропромисловому комплексі вимагає невідкладного прийняття Комплексної програми підтримки розвитку українського села.

Метою Програми є реалізація основних напрямів державної політики створення сприятливих умов для комплексного розвитку сільських територій, розв'язання соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного на внутрішньому і зовнішньому ринку аграрного сектору, забезпечення продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Розвиток сільського господарства та сільських територій може відбуватися за трьома варіантами:

перший - незмінність фінансово-економічних механізмів та збереження обсягів бюджетного фінансування у межах 5-6 млрд. гривень, що призведе до подальшого занепаду соціальної сфери та галузей тваринництва і рослинництва;

другий - незначне збільшення обсягів бюджетного фінансування (до 8-10 млрд. гривень) дасть змогу лише стабілізувати виробництво на існуючому рівні, але не забезпечить істотних зрушень у розвитку сільських територій, створення умов для розвитку агропромислового комплексу та інтенсифікації відтворення в сільському господарстві;

третій - щорічна державна підтримки в межах 15-18 млрд. гривень дасть змогу до 2010 року розв'язати більшість соціальних проблем на селі, забезпечити розвиток сільських територій, підвищити рівень зайнятості сільського населення, подолати кризову ситуацію у тваринництві та основних галузях рослинництва, задовольнити потреби країни у продуктах харчування, сприятиме істотному пом'якшенню наслідків вступу України до СОТ, переходу сільськогосподарського виробництва на принципово нові ефективні технології, вирішенню питань матеріально-технічного забезпечення, зростанню ефективності виробництва та інвестиційної привабливості галузі.

Третій варіант є оптимальним для впровадження.

Виконання Програми здійснюватиметься шляхом удосконалення організаційно-економічних механізмів і посилення державної підтримки розвитку сільських територій та агропромислового комплексу.

Для виконання Програми необхідно розробити заходи за такими напрямами:

забезпечення комплексного, багатофункціонального розвитку сільських територій;

орієнтація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади на задоволення потреб сільських жителів, активізацію ініціативи громад і органів місцевого самоврядування щодо розвитку інфраструктури села;

забезпечення надійного функціонування соціальної інфраструктури села в нових економічних умовах;

створення умов для розширення сфери зайнятості на селі на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу сільських територій, стимулювання розвитку підприємництва як у сільському господарстві, так і в несільськогосподарських видах діяльності;

забезпечення істотного підвищення рівня доходів та поліпшення соціального захисту сільського населення;

розроблення та виконання регіональних програм розвитку сільських територій;

наближення та вирівнювання умов життєдіяльності міського та сільського населення, формування мережі підприємств, установ та організацій, які надаватимуть необхідні послуги сільському населенню;

стимулювання закріплення на селі спеціалістів сільського господарства, освіти, культури, охорони здоров'я, житлово-комунального та побутового обслуговування;

заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах;

запобігання занепаду депресивних сільських територій, розширення можливостей сільських громад розв'язувати проблеми життєдіяльності населення;

облаштування під'їздів з твердим покриттям до кожного сільського населеного пункту;

забезпечення сільського населення загальнодоступними телекомунікаційними послугами;

забезпечення покриття територій сільських населених пунктів рухомим (мобільним) зв'язком;

комп'ютеризація сільських рад, закладів освіти та охорони здоров'я і забезпечення доступу до Інтернету;

удосконалення системи державного управління земельними ресурсами, створення правових і соціально-економічних механізмів ефективної реалізації прав власності на землю, завершення формування необхідної нормативно-правової бази з питань аграрного землекористування і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Особлива роль у розвитку земельних відносин відводиться державі, яка забезпечуватиме:

здійснення інвентаризації та зонування земель різного цільового призначення;

стимулювання вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь;