Відповідно до статей 5 і 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Положення щодо виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим особам;

зразок посвідчення реабілітованої особи;

технічний опис бланка посвідчення реабілітованої особи.

2. Установити, що:

Міністерство соціальної політики на замовлення обласних та Київської міської державних адміністрацій забезпечує виготовлення бланків посвідчення реабілітованої особи за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті;

посвідчення реабілітованого , видане до набрання чинності цією постановою за зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. № 48 "Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (ЗП УРСР, 1991 р., № 6, ст. 51), є дійсним протягом строку його дії.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів УРСР та Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Це Положення визначає порядок виплати грошової компенсації особам, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі (ув’язнення) або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до статті 1-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (далі - реабілітовані особи), та повернення будівель та іншого майна, вилучених під час репресій, або відшкодування їх вартості таким особам або їх спадкоємцям.

2. Грошова компенсація нараховується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але не може перевищувати 75 розмірів мінімальної заробітної плати.

Сума до виплати обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до законодавства на момент прийняття рішення про виплату грошової компенсації.

Грошова компенсація за неповний місяць позбавлення волі (ув’язнення) або примусового поміщення у лікувальний заклад виплачується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Після нарахування грошової компенсації реабілітованій особі одноразово виплачується до 15 розмірів мінімальної заробітної плати, решта належних грошей - пропорційно щомісяця протягом наступних п’яти років.

За можливості на вимогу реабілітованої особи всю нараховану грошову компенсацію або її залишок може бути виплачено одноразово.

3. Виплата грошової компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але реабілітованою особою не отримана.

4. У разі смерті реабілітованої особи право на повернення вилучених будівель та іншого майна або відшкодування їх вартості набувають спадкоємці реабілітованої особи.

5. Вилучені будівлі та інше майно за можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованій особі або її спадкоємцям натурою.

Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше майно, що були націоналізовані (муніципалізовані) на підставі відповідних нормативних актів.

У разі неможливості повернення будівель та іншого майна реабілітованій особі, а в разі її смерті - спадкоємцям проводиться відшкодування їх вартості.

6. Для отримання грошової компенсації реабілітована особа за місцем проживання подає до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений орган) заяву про виплату грошової компенсації.

До заяви додаються копії:

паспорта громадянина України;

посвідчення реабілітованої особи;

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - для осіб, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення;

рішення Національної комісії з реабілітації про визнання особи реабілітованою (у разі наявності) - для громадян, які отримали статус реабілітованої особи після набрання чинності Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (далі - Закон);

посвідчення про реабілітацію та/або довідки, виданих відповідним органом республіки колишнього Союзу РСР або державним органом колишнього Союзу РСР, та документів, що підтверджують строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі (ув’язнення) у місцях позбавлення волі або строк примусового поміщення у лікувальні заклади, - для осіб, які були реабілітовані в колишній Українській РСР або іншій республіці колишнього Союзу РСР, архівних довідок, виданих архівними установами (у разі потреби);

довідки, рішення або іншого документа про реабілітацію, виданих відповідним органом України, - для осіб, які були реабілітовані в Україні до набрання чинності Законом України від 13 березня 2018 р. № 2325-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (у разі потреби).

Уповноважений орган протягом трьох робочих днів перевіряє наявність всіх документів, визначених цим пунктом, та надсилає їх до відповідної обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим для прийняття рішення щодо виплати грошової компенсації.

7. Для повернення будівель та іншого майна, що були вилучені під час репресій, або відшкодування їх вартості реабілітована особа або її спадкоємці подають до уповноваженого органу заяву про повернення будівель, іншого майна або відшкодування їх вартості за місцезнаходженням таких будівель або майна.

Заява про повернення будівель, іншого майна або відшкодування їх вартості подається не пізніше ніж через три роки з дня отримання особою документів про реабілітацію, визначених цим пунктом.

До заяви додаються копії:

паспорта громадянина України;

посвідчення реабілітованої особи;

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - для осіб, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення;

документів, що підтверджують право власності заявника на майно, а також інших документів (зокрема архівних, засвідчених в установленому порядку, або архівних довідок, виданих архівними установами) про вилучення майна, його якісні характеристики (модель, марка тощо) (у разі потреби);

висновку та рішення Національної комісії з реабілітації про визнання особи реабілітованою (у разі наявності) - для громадян, які отримали статус реабілітованої особи після набрання чинності Законом;

посвідчення про реабілітацію та/або довідки, виданих відповідним органом республіки колишнього Союзу РСР або державним органом колишнього Союзу РСР, що підтверджують факт вилучення будівлі та іншого майна під час репресій, - для осіб, які були реабілітовані в колишній Українській РСР або в іншій республіці колишнього Союзу РСР, архівних довідок, виданих архівними установами (у разі потреби);

довідки, рішення або іншого документа про реабілітацію, що підтверджують факт вилучення будівлі та іншого майна під час репресій, виданих відповідним органом України, - для осіб, які були реабілітовані в Україні до набрання чинності Законом України від 13 березня 2018 р. № 2325-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (у разі потреби).

Якщо будівлі або майно, вилучені у реабілітованої особи під час репресій, розміщені на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, реабілітовані особи або їх спадкоємці (зокрема особи, взяті на облік згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), мають право подати заяву до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування).

Після повного відновлення конституційного ладу України на зазначених територіях уповноважений орган протягом одного місяця передає подану реабілітованою особою або її спадкоємцями заяву та копії документів, що передбачені цим пунктом, до уповноваженого органу за місцезнаходженням будівель та майна реабілітованої особи.

Для відшкодування вартості вилучених будівель та майна додатково подаються такі документи:

для майна та будівель (крім земельних ділянок, вільних від забудов) - звіт про оцінку майна, складений відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

для земельної ділянки, вільної від забудов, - звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, складений відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

У разі відсутності майна (крім будівель, житлових будинків, іншого житла та земельних ділянок, вільних від забудов) його вартість визначається на підставі документів, що підтверджують його вартість, зазначену в договорі купівлі-продажу, рахунку-фактурі, касовому чеку тощо. При цьому зазначена вартість множиться на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном.

Незалежна оцінка майна, експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на дату оцінки, що передує даті подання заяви реабілітованої особи. При цьому строк дії звіту про оцінку майна, звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється на один рік із дати оцінки, що зазначається у звітах.

Якщо майно, яке підлягає поверненню реабілітованій особі або її спадкоємцям, збереглося та не зайняте, а також за наявності згоди такої особи на отримання зазначеного майна в його поточному технічному стані, незалежна оцінка майна, яке повертається, не проводиться. Повернення зазначеного майна проводиться за рішенням Національної комісії з реабілітації.

Факт належності майна реабілітованій особі або її спадкоємцям може встановлюватися у судовому порядку.

Спадкоємці, крім зазначених у цьому пункті документів, подають копії документів, що підтверджують їх право на спадок.

8. Документи, передбачені пунктами 6 і 7 цього Положення, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії між державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами або організаціями, у володінні яких перебуває відповідна інформація, а також шляхом реалізації права особи подавати електронні копії відповідних документів з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Портал Дія", зокрема мобільного додатка "Портал Дія", у способи, визначені законодавством.