1. Схвалити Стратегію розвитку пенсійної системи, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям:

розробити відповідно до своєї компетенції заходи з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням, та подати їх до 1 лютого 2006 р. Мінпраці для узагальнення і затвердження;

надсилати щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, Мінпраці інформацію про стан реалізації Стратегії для узагальнення та подання її до 27 числа місяця, що настає за звітним періодом, Кабінетові Міністрів України.

Пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Частка пенсіонерів становить 28,6 відсотка всього населення країни. Питома вага пенсійних виплат досягла 43 відсотки у сукупних соціальних трансфертах (соціальна допомога та пільги з усіх джерел фінансування) і 21 відсотка у сукупних доходах домогосподарств.

Пенсійна реформа, яка розпочалася у 2004 році, передбачає заміну діючої системи пенсійного забезпечення на сучасну страхову трирівневу пенсійну систему і спрямована на:

зміну балансу економічних і соціальних інтересів у державі;

істотне підвищення рівня доходів осіб пенсійного віку;

забезпечення максимальної залежності пенсійних виплат від персоніфікованих внесків застрахованих осіб;

посилення стимулів до праці та легалізацію заробітної плати;

заохочення заощадження на старість застрахованих осіб;

диверсифікацію джерел фінансування пенсій за рахунок внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та обов'язкових і добровільних накопичень.

Однак високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення, наявність у значної частини працюючих пільг із сплати внесків до Пенсійного фонду України та низька заробітна плата, яка у третини працюючих не вища, ніж прожитковий мінімум, на даний час спричиняють незбалансованість солідарної системи, стримують запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та розвиток недержавного пенсійного забезпечення. Підвищення мінімального розміру пенсії за віком до рівня прожиткового мінімуму, що не узгоджується із зростанням заробітної плати та реальними фінансовими можливостями Пенсійного фонду України, може призвести до фінансової кризи пенсійної системи.

У 2005 році дефіцит коштів Пенсійного фонду України на виплату пенсій, що покривається за рахунок державного бюджету, дорівнює 14,7 млрд. гривень. Пенсійні виплати становлять близько 15 відсотків валового внутрішнього продукту, на які спрямовується 18,7 відсотка видатків державного бюджету.

Заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ та організацій на 1 листопада ц. р. становила 1,3 млрд. гривень.

До цього часу не створено належні умови для ефективного функціонування трирівневої пенсійної системи, які передбачені новим пенсійним законодавством.

Демографічна ситуація в державі, динаміка економічного розвитку потребує уточнення цілей, напрямів та інструментів подальшого реформування пенсійної системи.

Метою Стратегії є визначення перспективи подальшого розвитку та реформування пенсійної системи, спрямованої на забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи, посилення дії страхових принципів у солідарній системі, запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та подальший розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Реалізація Стратегії сприятиме:

скасуванню пільг із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та під час обчислення розмірів пенсій;

зменшенню розриву в розмірах пенсій чоловіків і жінок;

належній диференціації розмірів пенсій;

стимулюванню сплати страхових внесків за період, що перевищує тривалість стажу, необхідного для отримання мінімальної пенсії за віком (20 років - для жінок, 25 років - для чоловіків);

ліквідації диспропорцій у розмірах пенсій, призначених відповідно до спеціальних законів щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, та пенсій, призначених на загальних підставах;

легалізації заробітної плати та зайнятості;

розвитку фінансового сектору економіки та корпоративного управління;

досягненню належного рівня проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи та стимулювання роботодавців і найманих працівників до участі у накопичувальній системі пенсійного страхування та недержавному пенсійному забезпеченні;

підвищенню рівня професійної підготовки фахівців суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення;

запровадженню надійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів;

широкій обізнаності населення у питаннях пенсійного забезпечення;

зміцненню довіри до пенсійної системи.

Реалізація Стратегії здійснюється за такими основними напрямами:

підвищення ролі страхових принципів у солідарній системі:

- охоплення загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням усіх працюючих (у тому числі військовослужбовців, а також інших осіб, для яких законодавством не передбачено сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), забезпечення рівності щодо сплати страхових внесків;

- призначення пенсій залежно від страхового стажу та сплачених внесків;

- забезпечення мінімальних соціальних стандартів життя пенсіонерів за рахунок державної соціальної допомоги;

- перегляд механізму виплати пенсій працюючим пенсіонерам, у тому числі з урахуванням їх заробітної плати;

- переведення пенсій, що призначаються на пільгових умовах або за вислугу років, із солідарної системи до недержавних пенсійних фондів;

- приведення законодавства щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб до єдиних базових принципів, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

забезпечення фінансової стабільності солідарної системи:

- виключення можливості прийняття рішень з питань пенсійного забезпечення без відповідних актуарних розрахунків та реальних можливостей бюджету Пенсійного фонду України;

- поступовий перегляд пенсійного віку відповідно до зростання тривалості життя;

- розширення бази нарахувань страхових внесків за рахунок легалізації заробітної плати та підвищення її рівня (шляхом оформлення трудових відносин, посилення ролі соціального діалогу під час встановлення рівня доходу, з якого сплачуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, скорочення неповної зайнятості та безробіття);

- поетапне запровадження паритетної сплати страхових внесків страхувальниками та застрахованими особами;

- посилення контролю та відповідальності за дотримання законодавства щодо оплати праці та сплати страхових внесків;

- перегляд переліку робіт, професій та посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років, за результатами проведення атестації робочих місць та аналізу впливу втрати професійної працездатності;

- удосконалення механізму індексації пенсій та їх підвищення відповідно до зростання середньої заробітної плати;

- здійснення заходів щодо адресності державної соціальної допомоги з урахуванням доходів сім'ї;

- підвищення ефективності управління системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування:

- запровадження єдиного соціального внеску та створення Державного реєстру соціального страхування;

- розвиток інституту актуаріїв шляхом встановлення стандартів у сфері актуарної діяльності, запровадження національної кваліфікаційної системи та системи навчання актуарній професії у вищих навчальних закладах;

- забезпечення участі соціальних партнерів в управлінні системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

- запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в Пенсійному фонді України та казначейського обслуговування єдиного соціального внеску;

- визначення порядку досудового розгляду спірних питань з обчислення (перерахування) пенсій;

- оприлюднення звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України за встановленою формою починаючи з 2006 року;

запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування:

- уточнення передумов для запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування;

- визначення на підставі актуарних розрахунків строку запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та розмірів відрахувань до неї, потреб Пенсійного фонду України для компенсації втрат солідарної системи у зв'язку з перерахуванням частини страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду;

- визначення суми витрат державного бюджету на підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери, пов'язане із запровадженням накопичувальної системи пенсійного страхування;

- підвищення ефективності державного регулювання та нагляду в накопичувальній системі пенсійного страхування;

- перегляд вікових категорій застрахованих осіб, які сплачують внески до Накопичувального пенсійного фонду, та визначення розміру страхових внесків відповідно до актуарних розрахунків;

удосконалення інформаційного забезпечення пенсійної системи:

- запровадження електронного звітування роботодавців;

- забезпечення інформування застрахованих осіб про відомості, внесені до їх персональних облікових карток в системі персоніфікованого обліку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

- створення програмно-технічного комплексу для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;