З метою визначення єдиного підходу до оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди Кабінет Міністрів України

1. Затвердити погоджену з Комісією Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством Методику оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди, що додається.

2. Запропонувати Фонду державного майна України за результатами застосування Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди внести пропозиції щодо її уточнення та доповнення.

1. Методика оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди (надалі - Методика) розроблена відповідно до законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про оренду майна державних підприємств та організацій", Державної програми приватизації майна державних підприємств та інших нормативних актів.

2. Методика встановлює порядок і спосіб оцінки майна, що приватизується або передається в оренду, за відновною вартістю з урахуванням зносу та склад цього майна. Вона використовується для визначення початкової (аукціонної) ціни державного підприємства, розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації, а також для визначення ціни майна державного підприємства або окремих інвентарних об'єктів при викупі та передачі його в оренду.

3. Відновною вартістю основних фондів при приватизації слід вважати їх балансову вартість, перераховану згідно з порядком індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ у зв'язку з лібералізацією цін в народному господарстві, розробленим Мінстатом, Мінекономіки, Мінфіном 15 травня 1992 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1992 р. N 229 "Про проведення загальної переоцінки основних фондів, заліку взаємної заборгованості підприємств та поповнення оборотних коштів державних підприємств і організацій".

4. Відповідно до рішення державних органів приватизації або орендодавців, оцінка майна може бути здійснена щодо всього підприємства в цілому, як цілісного майнового комплексу, чи до його частини, як окремого інвентарного об'єкта або групи інвентарних об'єктів.

5. В оцінку майна не включається земля, на якій розміщене підприємство, надра та інші складові частини навколишнього природного середовища.

6. Оцінку вартості об'єктів приватизації та оренди здійснює:

при приватизації майна державних підприємств - комісія по приватизації, створена відповідно до статті 13 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств";

при приватизації невеликих державних підприємств (мала приватизація) - комісія, створена керівником цього підприємства і затверджена державним органом приватизації. Головою цієї комісії призначається керівник підприємства;

при оренді державного майна - комісія, створена орендодавцем.

7. Методика не застосовується для спеціальної оцінки майна у вільно конвертованій валюті у випадках, коли продаж державного підприємства іноземним особам здійснюється без конкурсу чи аукціону.

8. Цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці та інші), що виділяються в самостійні об'єкти приватизації або оренди з подальшим складанням розподільного балансу.

9. Оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності:

проведення повної інвентаризації майна;

розробка передаточного* балансу;

* У разі виділення структурного підрозділу підприємства в самостійний об'єкт приватизації передаточним балансом є розподільний баланс.

визначення вартості об'єкта приватизації згідно з даними балансу;

складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

10. До переліку майна об'єктів приватизації або оренди як цілісного майнового комплексу включаються:

основні засоби і вкладення (в тому числі незавершене будівництво);

оборотні засоби - запаси і витрати; кошти, розрахунки та інші фінансові активи з урахуванням заборгованості.

11. До основних засобів і вкладень належать:

основні засоби - будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, обладнання, транспортні засоби, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, обчислювальна техніка, програмні засоби, інструменти, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, сільськогосподарські машини і засоби, доросла робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші основні засоби, а також капітальні вкладення на поліпшення земель та в орендовані будинки і споруди, обладнання та інші об'єкти, що є основними засобами;

нематеріальні активи, придбання яких відображене в балансі підприємства, - вартість прав користування землею, водою або іншими природними ресурсами, будівлями та обладнанням, інших майнових прав, включаючи право на інтелектуальну власність (патенти, технології, ліцензії тощо);

капітальні вкладення та аванси - вартість незавершеного будівництва (витрати на зведення будівель і споруд, придбання обладнання, інструменту, інвентаря, а також інші витрати), витрати на формування основного стада продуктивної і робочої худоби; витрати на геологорозвідувальні роботи, а також аванси та кошти, видані підприємствам у тимчасове користування на капітальні вкладення. До незавершеного будівництва слід відносити також завершене будівництво з неперекритими джерелами фінансування;

довгострокові фінансові вкладення - довгострокові (більше одного року) фінансові вкладення в прибуткові активи (акції, облігації) та статутні фонди інших підприємств, процентні облігації внутрішніх державних та місцевих позик, інші фінансові вкладення.

12. Згідно з листом Мінфіну від 28 січня 1992 р. N 18-412 "Про бухгалтерський облік окремих господарських операцій" до основних засобів належать предмети вартістю понад 1500 крб. за одиницю і строком служби більше одного року, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, дорослої робочої та продуктивної худоби (включаючи дрібну), які відносяться до основних засобів, незалежно від вартості.

13. До запасів і витрат належать:

виробничі запаси - сировина, матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети й інші матеріальні цінності;

незавершене виробництво - витрати на основне, допоміжне, підсобне, обслуговуюче виробництво, виготовлення напівфабрикатів, некапітальні роботи, на капітальний ремонт основних засобів;

витрати обігу на залишок товарів;

витрати майбутніх періодів;

готова продукція;

товари;

інші запаси та витрати.

14. До коштів, розрахунків та інших фінансових активів з урахуванням заборгованості належать:

кошти в касі, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, короткострокові (на строк не більше одного року) фінансові вкладення та цінні папери, вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, послуг, розрахунки з покупцями та замовниками, дебіторська заборгованість та інші.

Активи зменшуються на суму кредиторської заборгованості - кредити та інші позикові кошти, розрахунки з кредиторами за товари і послуги, за векселями, за аванси, з бюджетами, за страхування та оплату праці, а також резерви наступних витрат і платежів.

15. При викупі державного майна орендного підприємства оцінюється майно, що здане в оренду, і те, що придбане за час оренди за рахунок орендодавця, а також коштів державного бюджету.

16. Оцінці вартості об'єкта приватизації повинна передувати його повна інвентаризація, проведена відповідно до положення про інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів та розрахунків. До введення в дію Положення про інвентаризацію майна підприємств України інвентаризація проводиться згідно з листом колишнього Мінфіну СРСР від 30 грудня 1982 р. N 179 "Про основні положення щодо інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків" із наступними змінами та доповненнями, а також листом колишнього Держкомстату СРСР від 10 листопада 1989 р. N 207 "Про порядок проведення інвентаризації незавершеного виробничого будівництва".

17. Інвентаризація, за результатами якої складається передаточний баланс, здійснюється на перше число того місяця, в якому здійснюватиметься оцінка. До 15 числа цього місяця документи про результати інвентаризації та передаточний баланс подаються в комісію по приватизації, орган приватизації (для об'єктів малої приватизації) чи орендодавцю.

18. Інвентаризації підлягає державне майно підприємства, включаючи повністю зношені основні засоби, об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, які здані на прокат або в оренду, перебувають на реконструкції, у капітальному ремонті, на консервації, у запасі або резерві незалежно від їх технічного стану (як зараховані на баланс, так і не враховані з будь-яких причин).

19. При наявності порушень у проведенні інвентаризації державний орган приватизації чи орендодавець може вимагати здійснення повторної інвентаризації із залученням аудиторської служби.

20. Оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу здійснюється за формулою:

Цф = Оз + На + Зз + Фа + Вк + Нб х К,

де Цф - вартість майна державного підприємства;

Оз - залишкова вартість основних засобів як різниця між їх балансовою вартістю і сумою нарахованого зносу за період експлуатації, що відображені відповідно в активі і пасиві балансу.

На - нематеріальні активи, відображені в активі балансу;

Зз - запаси та витрати з вирахуванням зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, які відображені в активі і пасиві балансу;

Фа - фінансові активи за балансом із урахуванням покриття заборгованості;

Вк - капітальні вкладення та аванси з вирахуванням вартості незавершеного будівництва;

Нб - вартість незавершеного будівництва;

К - коефіцієнт індексування основних фондів відповідної галузі народного господарства, встановлений для визначення відновної вартості.

21. Фінансові вкладення в цінні папери (паї) інших підприємств, господарських товариств, банків, у процентні облігації та позики, вклади в статутні фонди спільних підприємств не враховуються при визначенні вартості цілісного майнового комплексу і є самостійним об'єктом приватизації.

22. Визначена вартість цілісного майнового комплексу рішенням органу приватизації може бути зменшена чи збільшена на суму вартості майна, для якого чинним законодавством встановлено пільги або особливий режим приватизації.

23. Оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу здійснюється в 10-денний строк з дня представлення документації про результати інвентаризації і завершується складанням акта встановленого зразка, що затверджується керівником відповідного органу приватизації чи орендодавцем (додаток N 1). До акта додається передаточний бухгалтерський баланс і документація про результати інвентаризації. Перший примірник документів зберігається у відповідних органах приватизації чи орендодавця, другий - у покупця чи орендаря.

24. До інвентарних об'єктів належать будівлі, споруди, машини, устаткування та інші облікові одиниці основних засобів, малоцінні та швидкозношувані предмети, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, незавершене капітальне будівництво та інші цінності, які реалізуються окремо, як самостійний об'єкт продажу.

25. Оцінюватися може як кожний інвентарний об'єкт, так і група об'єктів. До групи інвентарних об'єктів, що підлягають оцінці, належать дільниці підприємств, окремі будівлі, споруди, комплекси устаткування та інше майно, щодо якого не складається самостійний бухгалтерський баланс.

26. Оцінка основних засобів здійснюється поетапно на основі послідовного визначення їх первісної, відновної та залишкової вартості.

27. Первісна вартість основних засобів визначається за даними бухгалтерського обліку (інвентарних карток, рахунку 01), що характеризують витрати на їх придбання або виготовлення, доставку і монтаж.

28. Відновна вартість основних засобів розраховується на підставі їх первісної вартості, відкоригованої згідно з коефіцієнтами індексації, які встановлені Урядом для відповідних груп основних фондів і галузей народного господарства.

29. Кожний інвентарний об'єкт основних засобів індексується не на коефіцієнт тієї галузі, до якої належить підприємство в цілому, а на індекс цін в галузі, до якої належать засоби праці відповідно до свого цільового призначення згідно з Загальним класифікатором продукції (ЗКП). Наприклад, на машинобудівному заводі вартість ливарного устаткування коригується з урахуванням відповідного індексу для металургійного виробництва, вартість транспортних засобів - індексу транспортної галузі.

30. Фактичний знос основних засобів розраховується за нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 жовтня 1990 р. N 1072 "Про єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відтворення основних фондів народного господарства СРСР", та фактичного строку експлуатації у порядку, встановленому листом Мінфіну і Мінекономіки України від 25 січня 1991 р. N 04-5033/21-31/31 "Про нарахування амортизації" та листом Мінфіну від 28 січня 1992 р. N 18-412 "Про бухгалтерський облік окремих господарських операцій".

31. Сума зносу основних фондів визначається за період, який включає фактичний строк їх експлуатації, а щодо машин, устаткування та транспортних засобів, які введені в дію після 1 січня 1991 р., - у межах нормативного строку служби. Нарахування зносу здійснюється щодо відновної вартості основних фондів, визначеної згідно з пунктом 28 цієї Методики.

У тих випадках, коли засоби праці експлуатувалися понад нормативний строк служби і сума їх зносу перевищує відновну вартість, у графі 12 проставляється відновна вартість, зазначена в графі 8 (додаток N 3).

32. Залишкова вартість визначається як різниця відновної вартості і фактичного зносу (додаток N 2, графи 7, 10 і 11; додаток N 3, графи 8, 12, 13). Якщо основні фонди повністю зношені, але ще придатні до експлуатації, то комісія визначає їх можливу залишкову вартість (додаток N 2, графа 12; додаток N 3, графа 14).

33. По об'єктах незавершеного капітального будівництва (додаток N 4) відновна вартість визначається як сума вартостей будівельно-монтажних робіт і витрат на придбання машин та устаткування, що індексуються з урахуванням відповідного індексу тієї галузі народного господарства, до якої належить підприємство.

34. Вартість оборотних засобів оцінюється виходячи з їх фактичної наявності та вартості придбання (додаток N 5).

35. Підсумкова оцінка інвентарних об'єктів завершується складанням акта встановленого зразка, який затверджується керівником відповідного органу приватизації чи орендодавцем (додаток N 6). До акта додаються відомості розрахунків відновної вартості об'єктів (додатки N 2-5). Перший примірник документів зберігається у відповідних органах приватизації чи орендодавця, другий - у покупця чи орендаря.

36. При здачі майна державного підприємства в оренду або в оренду з викупом його вартість визначається відповідно до вимог цієї Методики (розділи II, III).

37. При викупі державного майна, зданого в оренду, його вартість визначається за формулою, наведеною в пункті 20 цієї Методики, з урахуванням основних і оборотних засобів, придбаних орендарем за період оренди за рахунок доходу (прибутку) і амортизаційних відрахувань на майно орендаря.

38. Викупу підлягають основні засоби, що передані в оренду і придбані в період оренди за рахунок амортизаційних відрахувань на майно орендодавця, а також за рахунок централізованих капітальних вкладень.

39. При визначенні вартості оборотних засобів, зданих в оренду, вартість запасів і витрат визначається на підставі передаточного балансу, розробленого на день укладання договору оренди.

40. Викупу не підлягають основні і оборотні засоби, придбані орендарем за рахунок доходу (прибутку), при наявності відповідних бухгалтерських документів.

41. Майно, яке належить орендареві, відображається в бухгалтерському обліку згідно з листами колишнього Мінфіну СРСР від 11 квітня 1990 р. N 21В "Вказівки про порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності господарських операцій, які пов'язані з орендою майна" та Мінфіну України від 28 січня 1992 р. N 18-412 "Про бухгалтерський облік окремих господарських операцій".

42. Для розрахунку вартості державного майна, що підлягає викупу, необхідно від загальної вартості орендного підприємства відрахувати вартість майна орендаря і додати вартість запасів і витрат згідно з передаточним балансом на день укладання договору оренди.

43. Оцінка вартості державного майна, зданого в оренду, що підлягає викупу, завершується складанням акта встановленого зразка відповідно до вимог, зазначених у пункті 23 цієї Методики.

44. Вартість майна, що розрахована згідно з цією Методикою, може бути змінена за рішенням органу приватизації, що відображається в акті (додаток N 1).

45. Вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, для якого встановлені пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення), особливий режим приватизації (вилучення об'єктів незавершеного будівництва, процентних облігацій, акцій, паїв, споруд і дільниць, що не підлягають приватизації).

46. Вартість майна цілісного майнового комплексу збільшується на вартість нематеріальних активів, придбання яких не відображене в балансі підприємства. Вартість цих нематеріальних активів визначається на підставі експертної оцінки.

47. Вартість майна об'єкта приватизації збільшується згідно із зональними коефіцієнтами, що враховують потенційну прибутковість підприємства залежно від його місцезнаходження (віддаленість ринків збуту та постачання, розвинутість виробничої інфраструктури в районі об'єкта на момент приватизації та в перспективі, вигідні умови для реклами, зручні транспортні підходи, інформованість населення про об'єкт тощо).

Зональні коефіцієнти встановлюються місцевими Радами народних депутатів і включаються до місцевих програм приватизації.

48. Вартість окремих видів високоліквідного майна (автомобілі, будівельні матеріали тощо) може бути збільшена до рівня ринкових цін, що склалися на момент оцінки.