Верховна Рада України

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27 із наступними змінами):

а) у статті 102-1:

у частині шостій:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності";

доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3-1 частини шостої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32-1 Закону України "Про оренду землі";

б) статтю 122 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Земельні ділянки, відчужені для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування органами, які прийняли рішення про їх викуп для суспільних потреб";

в) пункт "в" частини шостої статті 151 після слів "земельної ділянки (її частини)" доповнити словами "(крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності)";

2) Закон України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102 із наступними змінами) доповнити статтею 32-1 такого змісту:

"Стаття 32-1. Розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб

Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред'явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.