Верховна Рада Української РСР відзначає, що криміногенна ситуація в республіці набула загрозливого характеру і дедалі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку та незаконне втручання в їх діяльність.

Майже повсюдно, особливо у великих містах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю і зухвальством, злочинність стає все більш організованою. Серед факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку та внутрішньої безпеки в державі, - кризовий стан економіки, масові порушення трудової дисципліни, несанкціоновані мітинги і демонстрації, пікетування, наруга і глум над пам'ятниками і меморіалами учасникам Жовтневої революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, іншими пам'ятниками історії та культури. Організатори цих акцій нехтують вимогами Конституції, чинного законодавства республіки.

Порушення закону допускають також деякі місцеві Ради народних депутатів, їх виконавчі органи, окремі депутати. В цій ситуації правоохоронні, інші державні органи республіки, громадські організації виявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших фактів беззаконня. Все це дезорганізує роботу державних установ, транспорту, загострює соціальну напруженість у містах та інших населених пунктах, завдає моральної і матеріальної шкоди суспільству, призводить до невір'я значної частини населення у дієвість закону та гарантії захисту своїх прав державою.

Враховуючи ситуацію, що склалася в республіці, та прагнучи якнайшвидше забезпечити належний правопорядок і законність у суспільстві, без чого неможливі стабілізація соціально-політичного та економічного життя, а також здійснення передбачуваних економічних реформ, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Звернути увагу Ради Міністрів УРСР, місцевих органів влади, правоохоронних органів республіки на незадовільну організацію боротьби із злочинністю, насамперед з її організованими формами, спекуляцією, корупцією, пияцтвом, нетрудовими доходами, розпалюванням національної і релігійної ворожнечі, іншими небезпечними злочинами і попередити їх, що таке становище надалі терпимим бути не може.

Повсюдно здійснити конкретні заходи, що випливають із Республіканської програми по боротьбі із злочинністю на 1990-1995 роки, зосередивши всі наявні сили і засоби, використовуючи надані законом права для попередження правопорушень, посилення боротьби із злочинністю, щоб уже найближчим часом добитися реального зміцнення законності і правопорядку в кожному населеному пункті республіки.

2. Обласним, міським, районним, районним у містах Радам народних депутатів невідкладно заслухати на сесіях звіти виконавчих комітетів, керівників правоохоронних органів, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів про стан їх роботи по запобіганню злочинності, порушенням правопорядку, розкраданням, зловживанням у сфері господарської діяльності, порушенням трудової дисципліни. Вирішити питання про відповідальність посадових осіб, які не дбають про забезпечення законності, зневажають права громадян, провокують масові порушення громадського порядку.

Скасувати протягом місяця рішення Рад та виконавчих комітетів, які виходять за межі їхньої компетенції, суперечать Конституції Української РСР, іншим актам чинного законодавства.

Здійснюючи контроль за роботою правоохоронних органів, не допускати втручання в їхню діяльність по застосуванню чинного законодавства.

3. З метою забезпечення нормальної життєдіяльності міст та інших населених пунктів республіки виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів визначити відповідні місця для проведення мітингів, демонстрацій та інших масово-політичних заходів громадян. Дозволити їх проведення у неробочий час, вихідні дні тижня та у спеціально відведених місцях за умови забезпечення належного громадського порядку. У разі невиконання цих умов місцевим органам влади та управління застосовувати передбачені законодавством заходи.

4. Надати право органам внутрішніх справ та внутрішнім військам з метою припинення групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, протиправних дій, пов'язаних з нападом на будинки державних і громадських органів та установ, масовим самоправним захватом земель, невиконанням законних вимог працівників міліції, та іншого, що може призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність міст, посягань на громадський спокій, права, життя і здоров'я людей, вживати в установленому порядку активну протидію, в тому числі із застосуванням дозволених спеціальних засобів.