1. Схвалити Концепцію Державної програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що додається.

2. Затвердити план заходів на 2007 рік з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що додається.

3. Визначити Мінсім'ямолодьспорт і Мінекономіки державними замовниками Державної програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

4. Мінсім'ямолодьспорту і Мінекономіки разом з іншими заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією футболу України розробити і подати до 1 вересня 2007 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, а також пропозиції щодо внесення змін до державних та галузевих програм.

Спілка європейських футбольних асоціацій (УЄФА) визначила Федерацію футболу України та Польську футбольну асоціацію приймаючими асоціаціями фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (далі - чемпіонат).

У 2012 році протягом трьох тижнів в Україні відбудуться 16 футбольних матчів, у тому числі фінальний матч чемпіонату в м. Києві.

Передбачається, що матчі фінальної частими чемпіонату, які проходитимуть в Україні, відвідають понад 600 тис. уболівальників з різних країн світу та подивляться у прямій телетрансляції майже 8 млрд. глядачів.

Ураховуючи те, що чемпіонат є однією з найбільш суспільно значущих світових спортивних подій, відповідно до вимог УЄФА на Україну покладаються такі завдання:

забезпечити гарантування безпеки осіб, діяльність яких пов'язана з проведенням чемпіонату;

підготувати об'єкти спортивної інфраструктури для проведення матчів та організації тренувального процесу команд - учасниць чемпіонату;

організувати надання належних за якістю та кількістю послуг громадського транспорту в межах та навколо міст, де відбуватимуться матчі, безпечне та безперешкодне просування транспортних засобів транспортними коридорами та об'їзними шляхами по всій Україні;

забезпечити захист прав інтелектуальної власності УЄФА та її комерційних партнерів;

заборонити незаконний обіг квитків і несанкціоновану торгівлю ними;

створити оптимальні умови для роботи засобів масової інформації та репортерів під час проведення чемпіонату;

забезпечити надання всіх необхідних медичних послуг, їх належну якість та максимальну доступність;

забезпечити застосування спрощеного порядку перетину державного кордону особами та ввезення товарів, необхідних для підготовки та проведення чемпіонату, а також облаштування додаткових мітних пропускних пунктів;

забезпечити наявність необхідної туристичної інфраструктури у межах і навколо міст, у яких відбуватимуться матчі чемпіонату, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;

організувати розміщення осіб, які прибудуть в Україну під час проведення чемпіонату;

інші завдання, пов'язані з підготовкою та проведенням чемпіонату.

Однак виконання зазначених завдань ускладнюється невідповідністю вимогам УЄФА більшості об'єктів спортивної, транспортної, інформаційно-телекомунікаційної та соціальної інфраструктури, які повинні забезпечити проведення чемпіонату та прийом осіб, діяльність яких пов'язана з проведенням чемпіонату, відсутністю достатньої кількості фахівців, що володіють необхідними професійними знаннями і досвідом підготовки та проведення великих спортивних міжнародних заходів.

Основними причинами виникнення проблеми є:

належність більшості спортивних споруд в Україні до державної або комунальної форми власності, утримання їх головним чином за рахунок бюджетних коштів;

зменшення протягом останніх років обсягів коштів, які виділялися на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема об'єктів фізичної культури і спорту;

відсутність протягом останніх років достатніх інвестицій в соціальну сферу;

зменшення кількості спортивних змагань високого рівня, що проводилися в Україні.

Причини виникнення проблеми свідчать про її глибинний соціально-економічний характер, тому їх усунення можливе лише шляхом розроблення та виконання державної цільової програми із залученням фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів, коштів вітчизняних та іноземних інвесторів, за умови чіткої координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, налагодження міжгалузевих, міжрегіональних та міжнародних зв'язків.

Мета Програми полягає у створенні правових, соціальних, економічних та організаційних умов для успішного проведення в Україні чемпіонату.

Для успішного досягнення зазначеної мети необхідно:

привести об'єкти, які забезпечуватимуть проведення в Україні чемпіонату, у відповідність з вимогами УЄФА;

підготувати необхідну кількість фахівців з підготовки та проведення таких міжнародних заходів;

створити для вболівальників атмосферу футбольного свята в усіх містах, у яких відбуватимуться матчі;

забезпечити належну підготовку національної збірної України з футболу для виступу в чемпіонаті.

Є два варіанта розв'язання завдань, поставлених перед Україною у зв'язку з проведенням чемпіонату.

Перший варіант передбачає здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні чемпіонату державними установами за рахунок бюджетних коштів із залученням кредитних ресурсів.

Це дасть змогу певною мірою забезпечити централізацію процесу підготовки та здійснення контролю за своєчасним виконанням планів заходів. Проте, враховуючи стан інфраструктури та масштаби роботи, яку необхідно виконати, такий варіант недостатньо ефективний, оскільки концентрація великої суми бюджетних коштів для забезпечення здійснення одного такого заходу світового масштабу обов'язково призведе до гальмування розвитку інших сфер суспільного життя та розвитку регіонів, які не залучені до проведення заходу, і викличе незадоволення значної чистини населення.

Другий варіант передбачає здійснення більшості заходів приватними структурами за організаційного та методичного сприяння з боку держави. Зазначений варіант мінімізує видатки держави і перекладе основний тягар фінансових витрат на недержавні структури. Такий підхід вперше було використано у США під час проведення Олімпійських ігор в Атланті. Проте, як засвідчить досвід, такий варіант може бути ефективним лише у країнах з розвинутою транспортною, інформаційно-телекомунікаційною та соціальною інфраструктурою, коли роль приватних суб'єктів господарювання полягає лише в удосконаленні існуючої матеріально-технічної бази.

У країнах, в яких відповідна інфраструктура потребує значного вдосконалення, без головної ролі держави в процесі розв'язання таких масштабних завдань обійтися неможливо. Про це переконливо свідчить досвід проведення Олімпійських ігор в Греції та фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у Португалії в 2004 році. Саме активна роль державних структур із створенням одночасно умов для максимального залучення недержавних установ та організацій, у тому числі іноземних, дала змогу цим країнам провести зазначені змагання на належному рівні.

Зважаючи на викладене, можна зробити висновок, що оптимальним варіантом розв'язання проблеми є варіант, коли Кабінет Міністрів на основі затвердженої ним державної цільової програми, в якій буде чітко сформовано комплекс завдань і заходів, спрямованих на підготовку і проведення чемпіонату, визначено конкретних виконавців (державних і недержавних структур) і джерела фінансування кожного заходу, буде відігравати головну роль у її виконанні.

В основу Програми повинні бути покладені завдання і заходи відповідних діючих державних програм, зокрема Національної програми інформатизації, Державної цільової програми забезпечення митних органів технічними засобами митного контролю на 2004-2010 роки, Державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки, Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки, Державної програми розвитку міського електротранспорту на 2007-2010 роки, Програми забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення, Державної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки, Комплексної програми розвитку футболу на 2004-2008 роки, Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки, Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках, Програми технічного оснащення Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, а також відповідних регіональних програм.

Виходячи з вимог УЄФА, основні зусилля під час підготовки повинні бути спрямовані на:

будівництво нових або реконструкцію діючих стадіонів у мм. Києві, Львові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Харкові;