З метою запобігання відволіканню обігових коштів господарюючих суб'єктів при ввезенні імпортних товарів для виробничих та власних потреб, та на період до законодавчого вирішення питання про встановлення пільг щодо податку на добавлену вартість з імпортних товарів

1. Установити, що з 7 червня 1995 року імпортна сировина, матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби, устаткування, матеріали, техніка та інші товари, що ввозяться господарюючими суб'єктами всіх форм власності, в тому числі посередниками (прямими постачальниками), для виробничих та власних потреб (тобто без наступної реалізації), а також енергоносії (нафта і газ), що ввозяться для виробничих потреб, в тому числі по бартерних операціях, крім товарів, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України, не підлягають обкладенню податком на добавлену вартість під час переміщення через митний кордон України.

У разі використання зазначених товарів не на виробничі та власні потреби або для наступного їх продажу (крім вищезазначених, що ввозяться для виробничих потреб в Україну), податок на добавлену вартість справляється виходячи з їхньої вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижче за митну вартість, перераховану в національній валюті за курсом, установленим Національним банком України на день подання декларації.

2. Установити, що суми податку на добавлену вартість з імпортних товарів, зазначених у частині першій статті 1 цього Указу, які сплачені за період з 7 червня 1995 року по 30 червня 1995 року, підлягають зарахуванню до бюджету в рахунок чергових податкових платежів господарюючих суб'єктів.

3. Кабінету Міністрів України внести у двотижневий строк пропозиції щодо механізму справляння податку на добавлену вартість на продукцію, що імпортується.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання.