1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
МІЖ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТА УРЯДОМ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА ПРО РЕАДМІСІЮ ОСІБ
( Угоду подано на ратифікацію Розпорядженням КМ № 365-р від 30.05.2018 )
( Угоду ратифіковано Законом № 2534-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 42, ст.330 )
Дата вчинення:06.10.2017
Дата ратифікації Україною:06.09.2018
Дата набрання чинності для України:01.02.2019
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Молдова (далі - Сторони),
керуючись прагненням розвивати добросусідські, партнерські взаємини між двома державами, а також зміцнювати співробітництво між ними в різноманітних галузях,
будучи переконаними, що введення в дію погоджених Сторонами принципів і норм, що визначають порядок передавання, приймання і повернення осіб, які перебувають на території їхніх держав з порушенням порядку перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, є важливим кроком на шляху до регулювання процесів міграції та вкладом у боротьбу з незаконною міграцією,
поважаючи суверенне право кожної з держав Сторін відповідно до її законодавства встановлювати відповідальність за незаконну міграцію на її територію або через неї іноземців та осіб без громадянства,
визнаючи необхідність дотримання прав і свобод людини і акцентуючи увагу на тому, що дана Угода не завдає шкоди правам і обов'язкам України та Республіки Молдова,
відзначаючи зростаючу заінтересованість договірних Сторін у гармонізації законодавства їхніх держав у галузі міграції,
домовилися про таке:
Стаття 1
Визначення
У цій Угоді терміни, що зазначаються нижче, мають такі значення:
"Реадмісія" - передавання компетентними органами держави запитуючої Сторони і приймання компетентними органами держави запитуваної Сторони в порядку, на умовах і з метою, передбаченими цією Угодою, осіб, які в'їхали або перебувають на території держави запитуючої Сторони з порушенням законодавства щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства;
"Запитуюча Сторона" - Сторона, компетентні органи держави якої направляють запит про реадмісію або транзитне перевезення особи;
"Запитувана Сторона" - Сторона, компетентним органам держави якої направлено запит про реадмісію або транзитне перевезення особи;
"Громадянин третьої країни" - особа, яка має інше громадянство, ніж громадянство держав Сторін;
"Особа без громадянства" - особа, яка не є громадянином держав Сторін і не має доказів належності до громадянства третьої країни;
"Компетентні органи" - органи держав Сторін, що беруть участь у реалізації цієї Угоди;
"Імплементаційний протокол" - протокол, що визначає порядок реалізації цієї Угоди;
"Прикордонний район" - територія шириною 10 (десять) кілометрів, встановлена вздовж ділянок суші та прикордонних вод вглиб від державного кордону між Україною та Республікою Молдова для забезпечення нагляду за кордоном та прикордонного контролю;
"Пункт пропуску через державний кордон" - це пункт пропуску через державний кордон держав Сторін, встановлений відповідно до законодавства держав Сторін або міжнародного договору;
"Транзитне перевезення" - проїзд громадянина третьої країни або особи без громадянства через територію держави запитуваної Сторони в момент його проїзду з території держави запитуючої Сторони до країни кінцевого призначення;
"Незаконне перетинання" - перетинання особами українсько-молдовського державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску держав Сторін, але з порушенням правил, встановлених законодавством держав Сторін;
"Персональні дані" - будь-яка інформація, пов'язана з ідентифікованою або такою, яка ідентифікується, фізичною особою (суб'єктом персональних даних).
Стаття 2
Реадмісія громадян держав Сторін
1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони або перебувають там з порушенням законодавства цієї держави щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в'їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або якщо по відношенню до цих осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.
2. У разі потреби компетентні органи держави запитуваної Сторони видають особам, які підлягають реадмісії, документи, необхідні для їхнього в'їзду на територію своєї держави.
3. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства держави однієї зі Сторін, міститься в Імплементаційному протоколі. Сторони впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня підписання Імплементаційного протоколу обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. В подальшому кожна Сторона невідкладно повідомлятиме іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни у зазначених документах.
4. Якщо жоден з документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства однієї зі Сторін, не може бути наданий, компетентний орган держави запитуючої Сторони домовляється з компетентним органом держави запитуваної Сторони про проведення без невиправданих затримок співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії, з метою встановлення її громадянства.
Стаття 3
Реадмісія громадян третіх країн і осіб без громадянства
1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони приймають на запит компетентного органу держави запитуючої Сторони громадянина третьої країни або особу без громадянства, які перебувають на території держави запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, якщо надано докази того, що така особа:
- в'їхала на територію держави запитуючої Сторони безпосередньо з території держави запитуваної Сторони з порушенням законодавства держави запитуючої Сторони щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства;
- на момент направлення запиту про реадмісію має законні підстави для проживання або перебування на території держави запитуваної Сторони.
2. Зобов'язання щодо реадмісії, передбачені в пункті 1 цієї статті, не застосовуються, якщо громадянин третьої країни або особа без громадянства:
- прибула на законних підставах на територію держави запитуючої Сторони в безвізовому порядку;
- перебувала виключно в транзитній зоні міжнародного аеропорту на території держави запитуваної Сторони;
- на момент в'їзду на територію держави запитуваної Сторони мала візу або дійсний дозвіл на проживання, виданий державою запитуючої Сторони.
3. У разі, якщо громадянин третьої країни або особа без громадянства не має документа, що посвідчує особу, та відсутня можливість видачі такого документа компетентним органом держави громадянства або постійного проживання цієї особи, то після отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію запитуюча Сторона видає такій особі проїзний документ, що визнається запитуваною Стороною, необхідний для в'їзду на територію держави запитуваної Сторони, форма якого встановлюється законодавством кожної з держав Сторін. Зразками таких документів Сторони обмінюються дипломатичними каналами. В подальшому кожна зі Сторін невідкладно інформує іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни у такому документі.
4. Перелік документів, що вказують на наявність підстав для реадмісії громадян третіх країн та осіб без громадянства, міститься в Імплементаційному протоколі.
5. Сторони на основі взаємності прагнуть обмежувати випадки реадмісії громадян третіх країн, які можуть бути повернуті безпосередньо в держави їхнього громадянства.
Стаття 4
Строки направлення і розгляду запитів про реадмісію
1. Запит про реадмісію стосовно громадянина третьої країни або особи без громадянства направляється компетентним органом держави запитуючої Сторони компетентному органу держави запитуваної Сторони у строк, який не перевищує 180 (ста восьмидесяти) календарних днів з дати встановлення факту незаконного в'їзду або незаконного перебування цієї особи на території держави запитуючої Сторони.
2. Направлення запиту про реадмісію не вимагається, якщо особа, яка підлягає реадмісії, має проїзний документ громадянина держави запитуваної Сторони, дійсний для перетину державного кордону.
3. Компетентний орган держави запитуваної Сторони протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня отримання запиту про реадмісію особи дає згоду на її приймання або мотивовану відмову в її прийманні, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено відсутність необхідних для передавання цієї особи умов, передбачених пунктом 1 статті 2 та пунктом 1 статті 3 цієї Угоди.
4. За наявності обставин юридичного або фактичного характеру, які перешкоджають своєчасній відповіді на запит про реадмісію особи, строк відповіді на підставі належним чином обґрунтованого клопотання компетентного органу запитуваної Сторони може бути продовжено до 30 (тридцяти) календарних днів за домовленістю між компетентними органами держав Сторін.
Стаття 5
Особливості здійснення реадмісії за прискореною процедурою
1. У разі затримання особи в прикордонному районі держави запитуючої Сторони упродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту незаконного перетинання державного кордону такою особою безпосередньо з території держави запитуваної Сторони, компетентний орган держави запитуючої Сторони може впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту затримання цієї особи подати запит про реадмісію.
2. Незаконне перетинання державного кордону визначається на основі акту спільного розслідування, здійсненого на ділянках кордону в зоні відповідальності компетентних органів держав Сторін, передбачених пунктом 2.3. статті 1 Імплементаційного протоколу.
3. Запит про реадмісію за прискореною процедурою оформлюється за загальною формою, яка використовується для запитів про реадмісію, що визначена Додатком 2 до Імплементаційного протоколу до цієї Угоди.
4. Перелік документів та доказів, що вказують на наявність підстав для реадмісії за прискореною процедурою, визначений в статті 4 Імплементаційного протоколу до цієї Угоди, а також можуть бути:
1) документи, якими зафіксовано факт затримання осіб в прикордонному районі держави запитуючої Сторони, які потрапили безпосередньо з території держави запитуваної Сторони з порушенням законодавства щодо в'їзду іноземців та осіб без громадянства;
2) офіційні заяви, зроблені для прискореної процедури, зокрема заяви співробітників органу прикордонного відомства, які можуть підтвердити перетинання державного кордону відповідною особою із території держави запитуваної Сторони безпосередньо на територію держави запитуючої Сторони;
3) письмові пояснення компетентних посадових осіб;
4) письмові пояснення осіб, які підлягають реадмісії, взяті на законних підставах;
5) зафіксовані в установленому порядку відбитки слідів, залишені на смузі або ділянці місцевості, ідентичні з відбитками слідів затриманих осіб.
5. Докази, що вказані в пункті 4 цієї статті, можуть визнаватись запитуваною Стороною в якості підстав для реадмісії громадян третіх країн та осіб без громадянства.
6. Відповідь на запит про реадмісію за прискореною процедурою має бути надана компетентним органом держави запитуваної Сторони компетентному органу держави запитуючої Сторони впродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання такого запиту. У разі необхідності, на підставі належним чином обґрунтованого звернення компетентного органу держави запитуваної Сторони, строк надання відповіді може бути продовжено до 5 (п'яти) робочих днів.
7. У відповіді на запит про реадмісію Сторони підтверджують належність особи, яка підлягає прискореній процедурі реадмісії, громадянству своїх держав. Обґрунтовані причини відмови у реадмісії повинні бути надані запитуючій Стороні у письмовому вигляді.

................
Перейти до повного тексту