1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Урядом України та Урядом Монголії про повітряне сполучення
Дата підписання: 23.07.1993
Дата набуття чинності: 23.07.1993
Уряд України та Уряд Монголії, надалі іменовані "Договірні Сторони",
будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року,
бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,
погодились про таке:
Стаття 1
1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:
а) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року; термін містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції, прийняті згідно зі Статтями 90 та 94 Конвенції, у такій мірі, у якій такі Додатки або поправки прийняті обома Договірними Сторонами;
b) "авіаційні влади" щодо України - Міністерство транспорту України, а щодо Монголії - Міністерство доріг, транспорту та зв'язку, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються згаданими владами;
c) "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл відповідно до Статті 4 цієї Угоди;
d) "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення, вказані в Статтях 2 і 96 Конвенції;
e) "тариф" означає ціни, які сплачуються за перевезення пасажирів і вантажу, та умови застосування цих цін, включаючи ціни й умови за агентські та інші додаткові послуги, але за винятком винагороди за перевезення пошти і його умови.
2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, вказаних у Додатку до цієї Угоди (надалі іменовані відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").
Стаття 3
1. Авіапідприємство, яке призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах буде користуватися такими правами:
a) здійснювати політ над територією іншої Договірної Сторони без посадки;
b) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території іншої Договірної Сторони;
c) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, вказаних у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт та (або) зняття пасажирів, пошти та вантажу міжнародного сполучення.
2. Вказане в пункті 1 цієї Статті не буде розглядатися як надання права призначеному авіапідприємству будь-якої Договірної Сторони приймати на борт пасажирів, пошту і вантаж для перевезення за винагороду чи на умовах оренди між пунктами на території іншої Договірної Сторони.
3. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти прольоту державних кордонів будуть встановлені кожною Договірною Стороною на своїй території.
4. Усі технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден і перевезення пасажирів, вантажу і пошти по договірних лініях, а також усі питання щодо комерційного співробітництва, а саме, розкладу руху, частоти польотів, типів повітряних суден та процедур фінансових розрахунків будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін і надаватися авіаційним владам Договірних Сторін на затвердження.
5. Розклади руху по договірних лініях повинні бути подані на розгляд авіаційним владам обох Договірних Сторін не менш ніж за 30 днів до пропонованої дати введення. В деяких випадках цей строк може бути скорочений за погодженням згаданих влад.
Стаття 4
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після одержання такого призначення авіаційні влади іншої Договірної Сторони відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки нададуть призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються такими владами при здійсненні міжнародних повітряних сполучень.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказаного в пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона може вважати необхідними при користуванні правами, вказаними в Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, що призначила це авіапідприємство, або її громадянам.
5. Авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл таким чином, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 11 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти або тимчасово припинити користування вказаними в Статті 3 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання таких умов, які вона може вважати необхідними при користуванні цими правами:
a) у будь-якому випадку, коли вона не переконана в тому, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, або її громадянам, або
b) у випадку, коли згадане авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права, або
c) у випадку, коли авіапідприємство будь-яким іншим чином не додержується умов, передбачених цією Угодою.
2. Якщо негайне скасування, тимчасове припинення або встановлення умов, вказаних у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів та правил, право, про яке йдеться в цьому пункті, буде використовуватися лише після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації між авіаційними владами повинні відбутися протягом 60 днів від дати одержання запиту.
Стаття 6
1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або яким надана чинність однією Договірною Стороною, будуть протягом строку їх дії визнані дійсними іншою Договірною Стороною за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають вимогам або перевищують мінімальні стандарти, які встановлені або можуть встановлюватися час від часу відповідно до Конвенції.
2. Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні чинності посвідчень про кваліфікацію свідоцтв, виданих або визнаних чинними стосовно її власних громадян іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою.
Стаття 7
1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють приліт, перебування і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію і навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.
2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття, перебування та відправлення з її території пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, зокрема, паспортні, митні, валютні та санітарні формальності будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування в межах вказаної території.
Стаття 8
Будь-які збори та інші платежі за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні й інші засоби та послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами, будуть стягуватися відповідно до ставок і тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною.
Стаття 9
Пасажири, багаж та вантаж, які прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони та не залишають відведеної для цієї мети зони аеропорту, будуть підлягати лише спрощеному контролю, за винятком заходів безпеки для запобігання актам насильства, повітряного піратства та для боротьби з контрабандою наркотиків.
Стаття 10
1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.
2. Експлуатуючи договірні лінії, призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси будь-якого призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує авіалінію за цим же маршрутом, або будь-якій його частині.
3. Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати загальноприйнятим потребам у перевезеннях по встановлених маршрутах, і кожне призначене авіапідприємство повинно мати першочерговою задачею надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим і розумно очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу і пошти між територіями обох Договірних Сторін.
4. Перевезення, які здійснюються призначеним авіапідприємством згідно з цією Угодою, повинні відповідати загальному принципу, відповідно до якого ємність буде залежати від:
a) потреб у перевезеннях між країнами, у яких починаються і закінчуються перевезення;
b) потреб у перевезеннях того району, через який проходить договірна лінія; та
c) потреб у транзитних перевезеннях.
Стаття 11
1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні видатки, розумний прибуток, характеристики авіалінії (наприклад, як показники швидкості та комфорту) і тарифи інших авіапідприємств.
2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, повинні погоджуватися по кожному з встановлених маршрутів між призначеними авіапідриємствами. Погоджені таким чином тарифи підлягають затвердженню авіаційними владами Договірних Сторін.
3. Якщо призначені авіапідприємства не можуть погодитися з будь-яким з цих тарифів або якщо з будь-яких інших причин тариф не може бути погоджений відповідно до умов пункту 2 цієї Статті, авіаційні влади Договірних Сторін повинні намагатися встановити тариф за домовленістю між собою.
4. Якщо авіаційні влади не зможуть погодитися щодо затвердження будь-якого тарифу, поданого їм згідно з пунктом 2 цієї Статті, або з встановленням тарифу згідно з пунктом 3 цієї Статті, ця розбіжність повинна бути врегульована згідно з умовами Статті 20 цієї Угоди.
5. Жоден тариф не може бути введений в дію, якщо авіаційні влади будь-якої Договірної Сторони не затвердять його.
6. Встановлені тарифи повинні залишатися в дії доти, доки не будуть встановлені нові тарифи відповідно до положень цієї Статті.
Стаття 12
1. Повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також їх табельне майно, запаси палива та мастильні матеріали, бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту таких повітряних суден, будуть звільнені від усіх мит, податків та інших подібних зборів по прибутті на територію іншої Договірної Сторони за умови, що це майно, матеріали та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх вивозу у зворотному напрямку.
2. Також будуть звільнені від таких мит, податків та зборів, за винятком зборів за надане обслуговування:
a) бортові запаси, що прийняті на території однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених владами згаданої Договірної Сторони, та призначені для використання на борту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;
b) запасні частини і обладнання, які ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування та ремонту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;
c) паливо та мастильні матеріали, які призначені для використання повітряним судном, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, навіть якщо ці запаси будуть використовуватися на частині маршруту в межах території іншої Договірної Сторони, де вони були прийняті на борт.
3. До матеріалів, вказаних в пункті 2 цієї Статті, може бути висунута вимога зберігання їх під митним наглядом або контролем.
4. Табельне майно, матеріали, запаси та запасні частини, які знаходяться на борту повітряного судна, що експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути розвантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних влад цієї Договірної Сторони. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих влад доти, доки вони не будуть вивезені у зворотному напрямку або не отримають іншого призначення згідно з митними правилами.

................
Перейти до повного тексту