- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
П О С Т А Н О В А
від 2 березня 1990 р. N 49 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі
Постанови КМ
N 1079 від 26.10.2011 )
Про спеціальні будинки-інтернати для престарілих та інвалідів
З метою впорядкування влаштування до будинків-інтернатів престарілих громадян та інвалідів, які звільняються з місць позбавлення волі і направляються з приймальників-розподільників, а також створення належних умов для проживання ветеранів війни та праці в будинках-інтернатах загального типу, відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 24 травня 1989 р. N 424 Рада Міністрів Української РСР
постановляє:
1. Затвердити Положення про спеціальний будинок-інтернат для престарілих та інвалідів (додається).
2. Донецькому, Житомирському і Харківському облвиконкомам разом з Міністерством соціального забезпечення УРСР відкрити у 1990 році спеціальні будинки-інтернати для престарілих та інвалідів на базі відповідно Макіївського N 1, Меленівського і Вовчанського будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, у яких з дозволу Ради Міністрів СРСР в порядку експерименту проживають особи, які відбули кримінальне покарання.
Міністерству внутрішніх справ УРСР організувати в цих закладах цілодобовий пост охорони громадського порядку.
3. Ворошиловградському, Дніпропетровському, Запорізькому, Донецькому, Полтавському і Сумському облвиконкомам за погодженням з Міністерством соціального забезпечення УРСР і Міністерством внутрішніх справ УРСР до 1 червня 1990 р. внести до Ради Міністрів УРСР пропозиції про відкриття у тринадцятій п'ятирічці спеціальних будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів.
4. Міністерству соціального забезпечення УРСР і Міністерству внутрішніх справ УРСР відмінити у зв'язку з цією постановою відомчі інструкції про порядок улаштування до будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів осіб, які відбули кримінальне покарання та прибули з приймальників-розподільників.
Голова Ради Міністрів УРСР Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР | В.МАСОЛ В.ПЄХОТА |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Ради Міністрів УРСР
від 2 березня 1990 р. N 49
ПОЛОЖЕННЯ
про спеціальний будинок-інтернат для престарілих та інвалідів
I. Загальні положення
1. Спеціальний будинок-інтернат для престарілих та інвалідів* є медико-соціальним закладом, призначеним для постійного проживання інвалідів I та II і груп престарілих громадян (чоловіків віком понад 60 років, жінок - понад 55 років) із числа звільнюваних з місць позбавлення волі особливо небезпечних рецидивістів та інших осіб, за якими відповідно до чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, а також тих осіб, які направляються з приймальників-розподільників із числа вказаних інвалідів і престарілих, раніше судимих або неодноразово притягуваних до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку**, якщо зазначені особи потребують догляду, побутового і медичного обслуговування, систематичного та цілеспрямованого виховного впливу державних і громадських організацій.
--------------
* Надалі іменується "спеціальний будинок-інтернат".
** Надалі іменуються "престарілі та інваліди".
2. Спеціальний будинок-інтернат створюється, реорганізується і ліквідується за рішенням Ради Міністрів УРСР у системі Міністерства соціального забезпечення УРСР і здійснює свою діяльність під керівництвом відділу соціального забезпечення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів.
3. Спеціальний будинок-інтернат розміщується у спеціально побудованих або пристосованих будинках з необхідними приміщеннями, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам і вимогам техніки безпеки, мати всі види комунального благоустрою для проживання престарілих та інвалідів.
4. У спеціальному будинку-інтернаті для здійснення лікувально-трудової терапії створюється лікувально-виробничі (трудові) майстерні, а у спеціальному будинку-інтернаті, що знаходиться в сільській місцевості, крім того, підсобне сільське господарство.
Лікувально-виробничі (трудові) майстерні та підсобні сільські господарства здійснюють свою діяльність відповідно до положень про них, затверджених Міністерством соціального забезпечення УРСР.
5. Контроль за якістю медичного обслуговування престарілих та інвалідів, які проживають у спеціальних будинках-інтернатах, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму в цих закладах і поданням спеціальної медичної допомоги здійснюють органи охорони здоров'я в установленому порядку.
6. Цілодобову охорону громадського порядку в спеціальному будинку-інтернаті забезпечують органи внутрішніх справ.
7. Спеціальний будинок-інтернат є юридичною особою, має печатку і штамп зі своїм найменуванням. Спеціальний будинок-інтернат утримується за рахунок місцевого бюджету і може також мати спеціальні кошти від діяльності лікувально-виробничих (трудових) майстерень, підсобного сільського господарства та інших доходів, які витрачаються згідно з кошторисом, затвердженим в установленому порядку.
II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
8. Основними завданнями спеціального будинку-інтернату є:
матеріально-побутове забезпечення престарілих та інвалідів, створення для них сприятливих умов проживання;
організація догляду за проживаючими особами, подання їм медичної допомоги, проведення систематичної і цілеспрямованої виховної та культурно-масової роботи;
здійснення заходів, щодо соціально-трудової реабілітації інвалідів;
сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.
9. Відповідно до основних завдань спеціальний будинок-інтернат:
а) приймає престарілих та інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, надає їм у будинку-інтернаті згідно з чинними нормами впорядковане житло з меблями та інвентарем, постільні речі, одяг, взуття;
б) організує згідно із затвердженими грошовими і натуральними нормами раціональне та дієтичне харчування з урахуванням віку і стану здоров'я престарілих та інвалідів;
в) організує з участю лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я УРСР диспансеризацію престарілих та інвалідів, їх лікування, подання консультативної медичної допомоги, а також госпіталізацію хворих;
г) здійснює санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;
д) забезпечує інвалідів та престарілих, які цього потребують, слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, а також немоторними засобами пересування;
є) проводить для престарілих та інвалідів за медичними рекомендаціями лікувально-трудову терапію та комплекс інших реабілітаційних заходів для відновлення їх особистого і соціального статусу;
ж) проводить разом з органами Міністерства внутрішніх справ УРСР, спостережними комісіями при виконкомах місцевих Рад народних депутатів і трудовими колективами підприємств і організацій, що подають шефську допомогу, систематичну виховну роботу серед престарілих та інвалідів, спрямовану на запобігання та профілактику правопорушень;
з) вживає заходів до поліпшення якості догляду, побутового і медичного обслуговування, впровадження в практику роботи передових форм і методів обслуговування престарілих та інвалідів;
................Перейти до повного тексту