Відповідно до статті 50 Закону України "Про прокуратуру" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок та умови державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури (додаються).

1. Державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури здійснюється за рахунок коштів, що виділяються з державного бюджету на утримання органів прокуратури.

2. Державному обов'язковому особистому страхуванню підлягають Генеральний прокурор та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, слідчі прокуратури (надалі - застраховані).

3. Державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури здійснюється страховиками, які одержали відповідну ліцензію в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Страхові платежі за державним обов'язковим особистим страхуванням працівників прокуратури, включаючи витрати страховика на його здійснення, в розмірі, що не перевищує 6 відсотків їх загальної суми, перераховуються Генеральною прокуратурою України (далі - страхувальник) на окремий рахунок страховика.

4. Розміри страхових платежів страхувальник щороку погоджує з Мінфіном під час формування державного бюджету на наступний рік.

5. Страхові платежі сплачуються страхувальником щомісячно до 25 числа в розмірі 1/12 річної суми.

6. Страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, підлягають зарахуванню в рахунок чергових платежів, а кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум, доплачуються страхувальником.

7. Страховик виплачує страхові суми:

а) у разі загибелі або смерті застрахованого, що сталися при виконанні або у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, його спадкоємцям - у розмірі десятирічного грошового утримання застрахованого за останньою посадою, яку він займав;

б) у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні або у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, - у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у процентному відношенні від суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Виплата страхових сум, зазначених у підпунктах "а" і"б" цього пункту, у зв'язку з настанням страхового випадку провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум за цей самий страховий випадок. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат по інших видах страхування і виплат у порядку відшкодування шкоди. Виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством, за останньою посадою на день виплати страхової суми.

8. З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика протягом трьох років з дня настання страхового випадку.

9. Виплата страхових сум провадиться у семиденний строк з дня одержання страховиком всіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців.

У разі відмови у виплаті страхової суми страховик у семиденний строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні органи прокуратури із зазначенням причин відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і страховиком щодо виплати страхових сум вирішуються в установленому законодавством порядку.

10. При настанні страхових випадків, передбачених у пункті 7 цього Порядку та умов, виплата страхових сум провадиться страховиком за місцем постійного проживання застрахованого шляхом їх перерахування на особовий рахунок одержувача в установі банку, видачі чека або поштового переказу за рахунок страхувальника.

Неповнолітньому спадкоємцю виплата страхової суми провадиться шляхом перерахування на його особовий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням про це відповідного органу опіки і піклування.