- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 1227-VII від 17.04.2014, ВВР,
2014, N 27, ст.904 )
Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 45, ст.284 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41 )
З метою всебічного задоволення потреб суспільства в оперативній інформації, забезпечення плюралістичного характеру мовлення, зважаючи на національні традиції, морально-етичні принципи Українського народу, створюється система Суспільного телебачення і радіомовлення України (далі - Суспільне телерадіомовлення), яка діє на основі
Конституції України, Закону України
"Про інформацію", Закону України
"Про телебачення і радіомовлення", інших законів, що регламентують діяльність телерадіоорганізацій як суб'єктів інформаційної і господарської діяльності, та цього Закону.
Стаття 1. Статус Суспільного телерадіомовлення
Суспільне телерадіомовлення - це телерадіоорганізація зі статусом єдиної загальнонаціональної неподільної і неприбуткової системи масової комунікації, яка є об'єктом права власності Українського народу і діє згідно з єдиною програмною концепцією.
Суспільне телерадіомовлення грунтується на широкому представництві різних верств суспільства, які через своїх представників у Громадській раді забезпечують реалізацію програмної концепції та здійснюють контроль за фінансово-господарською діяльністю телерадіоорганізації.
Програмна концепція діяльності Суспільного телерадіомовлення періодично переглядається з урахуванням тенденцій суспільного розвитку і задоволення права громадян вільно одержувати, використовувати та поширювати інформацію.
Суспільне телерадіомовлення є юридичною особою і має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак (логотип) для своїх товарів та послуг.
( Частина четверта статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2921-III від 10.01.2002 )
Стаття 2. Створення Суспільного телерадіомовлення
Суспільне телерадіомовлення створюється на підставі рішення Верховної Ради України в порядку, визначеному Верховною Радою України відповідно до законодавства.
Верховна Рада України затверджує статут Суспільного телерадіомовлення, чисельність і склад Громадської ради, частину складу Кваліфікаційної ради відповідно до частини другої статті 5 цього Закону та програмну концепцію Суспільного телерадіомовлення.
Стаття 3. Громадська рада як наглядовий орган Суспільного телерадіомовлення та її призначення
Нагляд за діяльністю Суспільного телерадіомовлення здійснює Громадська рада - колегіальний позавідомчий орган, що координує розвиток і забезпечує реалізацію програмної концепції суспільного мовлення, визначає засади кадрової політики та структуру управління, контролює використання каналів мовлення та фінансово-господарську діяльність телерадіоорганізації, затверджує кандидатури на посади голови та членів Адміністративної ради, розглядає та затверджує звіти Адміністративної ради Суспільного телерадіомовлення.
Громадська рада захищає цінності, покладені в основу політичних, правових та соціальних структур демократичного суспільства.
Громадська рада не може втручатися у повсякденну господарську діяльність та здійснювати контроль за змістом передач Суспільного телерадіомовлення.
Громадська рада діє на основі статуту Суспільного телерадіомовлення, затвердженого Верховною Радою України.
Стаття 4. Чисельність і склад Громадської ради
До складу Громадської ради входять по одному представнику від політичних партій, що мають своїх депутатів у Верховній Раді України, від зареєстрованих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян творчих спілок та громадських об'єднань, які мають статус всеукраїнських і перелік яких визначає Верховна Рада України, а також по одному представнику від Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Генеральної прокуратури України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
................Перейти до повного тексту