1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 1 червня 2020 р. № 482
Київ
Про внесення змін до Положення про дитячий будинок сімейного типу та Положення про прийомну сім’ю
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Внести до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925; 2006 р., № 6, ст. 299; 2007 р., № 12, ст. 421, № 71, ст. 2673; 2008 р., № 15, ст. 379, № 63, ст. 2134; 2009 р., № 47, ст. 1572; 2010 р., № 1, ст. 38; 2012 р., № 39, ст. 1474; 2016 р., № 60, ст. 2052; 2019 р., № 44, ст. 1533), та Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926; 2005 р., № 3, ст. 132; 2006 р., № 6, ст. 299; 2007 р., № 12, ст. 421, № 71, ст. 2673; 2008 р., № 15, ст. 379, № 63, ст. 2134; 2009 р., № 47, ст. 1572; 2010 р., № 1, ст. 38; 2012 р., № 39, ст. 1474; 2016 р., № 60, ст. 2052; 2019 р., № 44, ст. 1533), зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 73
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 червня 2020 р. № 482
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про дитячий будинок сімейного типу та Положення про прийомну сім’ю
1. У Положенні про дитячий будинок сімейного типу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564:
1) абзац третій пункту 2 викласти у такій редакції:
"Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти.";
2) у пункті 3:
абзац перший викласти у такій редакції:
"3. Рішення про створення та забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських рад (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, що виявили бажання створити такий будинок, та поданого службою у справах дітей відповідного висновку про наявність умов для його створення з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Служба у справах дітей обов’язково інформує таких осіб про стан здоров’я, фізичний і розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та для спільного проживання.";
3) доповнити пункт після абзацу другого новими абзацами такого змісту:
"У разі влаштування в дитячий будинок сімейного типу дитини з інвалідністю повинні бути створені відповідні умови для її проживання. Після визначення індивідуальних потреб дитини орган, який прийняв рішення, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством:
вживає заходів для забезпечення облаштування житлового приміщення, в якому проживає сім’я, дотримуючись принципів універсального дизайну, архітектурної доступності та розумного пристосування;
організовує надання необхідних послуг з урахуванням потреб дитини;
сприяє здійсненню заходів щодо виконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
Органи управління освітою створюють умови для здобуття вихованцями, в тому числі дітьми з інвалідністю, освіти в різних формах залежно від стану їх здоров’я з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.".
У зв’язку з цим абзаци третій - десятий вважати відповідно абзацами восьмим - п’ятнадцятим;
4) абзац другий пункту 4 після слів "обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей" доповнити словами ", невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю";
5) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Орган, який прийняв рішення, позачергово надає батькам-вихователям обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру (далі - житлове приміщення) за нормами, встановленими законодавством.
Для забезпечення належних санітарно-гігієнічних і побутових умов проживання, виховання, навчання та розвитку дітей житлове приміщення на момент його передачі в користування повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку. Обладнання житлового приміщення забезпечується органом, який прийняв рішення, з урахуванням кількості влаштованих дітей, їх індивідуальних потреб, віку, статі, стану здоров’я.
Перелік необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку визначається органом, який прийняв рішення, з урахуванням пропозицій батьків-вихователів.
Факт передачі батькам-вихователям майна фіксується в акті приймання-передачі, форма якого визначається органом, який прийняв рішення.
Акт приймання-передачі майна складається у двох примірниках (по одному для кожної сторони), підписується уповноваженою посадовою особою органу, який прийняв рішення, та батьками-вихователями.
У разі прийняття рішення про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями орган, який прийняв рішення, вирішує питання про додаткове облаштування житлового приміщення необхідними меблями та забезпечення іншими предметами тривалого вжитку.
У разі виникнення потреби в ремонті або заміні майна дитячого будинку сімейного типу батьки-вихователі звертаються з відповідною заявою до органу, який прийняв рішення.
Батьки-вихователі та всі члени сім’ї зобов’язані бережно ставитися до наданого житлового приміщення і його облаштування, підтримувати його в належному санітарному стані, забезпечувати збереження майна дитячого будинку сімейного типу, використовувати його за призначенням.
Для забезпечення належних умов проживання, виховання, навчання та розвитку дітей у дитячому будинку сімейного типу (в тому числі облаштування, придбання необхідного обладнання, проведення ремонтних робіт) орган, який прийняв рішення, може залучати кошти неурядових організацій, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.";
6) у пункті 6:
доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:
"У разі переведення дитячого будинку сімейного типу в статус прийомної сім’ї вихованці, які на той момент досягли 18-річного віку та належать до осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і продовжують навчання в закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, можуть перебувати в цій сім’ї до 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти на правах прийомних дітей.".
У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п’ятим;
в абзаці другому слова "для сім’ї, дітей та молоді" замінити словами "або соціального працівника або фахівця із соціальної роботи";
7) доповнити Положення пунктом 6-1 такого змісту:
"6-1. У разі зміни сімейного стану (одруження, розлучення, смерті одного з подружжя) батьки-вихователі зобов’язані не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану повідомити про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї.
Служба у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення з’ясовує обставини, що склалися в сім’ї, перевіряє умови утримання, навчання, виховання дітей шляхом відвідування сім’ї, проведення бесід з батьками-вихователями, вихованцями, особами з їх оточення, з’ясовує, чи має особа, яка в результаті зміни сімейного стану стала членом сім’ї (дитячого будинку сімейного типу) (далі - особа, яка стала членом сім’ї), намір стати одним із батьків-вихователів. За результатами відвідування соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який відвідав сім’ю, складає акт про результат відвідування, коригує план соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу.
На підставі зібраних відомостей служба у справах дітей готує висновок про доцільність (недоцільність) продовження функціонування дитячого будинку сімейного типу з урахуванням усіх обставин і думок дітей, якщо вони досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть їх висловити.
Особа, яка стала членом сім’ї та виявила бажання стати одним із батьків-вихователів, зобов’язана пройти за направленням відповідної служби у справах дітей курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в обласному/Київському міському центрі соціальних служб (далі - регіональний центр соціальних служб).
Орган, який прийняв рішення, на підставі заяви такої особи та поданого службою у справах дітей відповідного висновку з урахуванням рекомендації регіонального центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і документів, зазначених у пункті 18 цього Положення, вносить у місячний строк відповідні зміни до рішення та договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
Якщо особа, яка стала членом сім’ї, не виявила бажання стати одним із батьків-вихователів, батьки-вихователі зобов’язані протягом одного місяця з дати відвідування служби у справах дітей та соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, подати органу, який прийняв рішення, такі документи:
копію документа, що посвідчує особу, яка стала членом сім’ї;
копію свідоцтва про шлюб;
висновок про стан здоров’я заявника за формою, встановленою в додатку 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), - для особи, яка стала членом сім’ї;
довідку про наявність/відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи, яка стала членом сім’ї.
Якщо зміна сімейного стану батьків-вихователів призвела до виникнення несприятливих умов для виховання та спільного проживання вихованців або батьки-вихователі відмовились подати документи, зазначені в абзацах сьомому - десятому цього пункту, або органом, який прийняв рішення, виявлено, що особа, яка стала членом сім’ї, не може бути відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України одним із батьків-вихователів, такий орган приймає рішення про припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу.";
8) пункт 7 викласти у такій редакції:
"7. Контроль за умовами утримання, виховання, навчання вихованців здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу.
Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї складає звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу на основі інформації, що надається центром соціальних служб, іншими установами або закладами надання соціальних послуг чи соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, адміністрацією закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, де навчається дитина, лікарем загальної практики - сімейним лікарем, лікарем-педіатром і дільничним офіцером місцевої поліцейської дільниці. Батьки-вихователі обов’язково ознайомлюються із складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.
Відлік річного строку починається з дати влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу, а в разі переїзду - з дати прийняття рішення про забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу передбачає здійснення заходів, спрямованих на сприяння створенню батьками-вихователями належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу, в тому числі надання соціальних послуг (у разі потреби).
Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу здійснюється постійно.
Для здійснення соціального супроводження за дитячим будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. Соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи проходить навчання не рідше ніж один раз на п’ять років у регіональному центрі соціальних служб.
Порядок здійснення соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу затверджується наказом Мінсоцполітики.";
9) пункт 11 доповнити абзацами такого змісту:
"Для влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу необхідна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.
Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з’ясовується адміністрацією закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.";
10) абзац п’ятий пункту 12 викласти у такій редакції:
"документ про освіту; висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);";
11) пункти 13 і 16 викласти у такій редакції:
"13. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом 12 місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює служба у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської ради.
Служби у справах дітей, адміністрації закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, надають потенційним батькам-вихователям допомогу в підборі дітей та налагодженні контактів з ними.";
"16. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може заподіяти шкоду їх життю, здоров’ю та моральному вихованню. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціальних працівників або фахівців із соціальної роботи, які здійснюють соціальне супроводження сімей.";
12) пункт 17 після абзацу десятого доповнити новими абзацами такого змісту:
"осіб, які не пройшли курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
осіб, інтереси яких суперечать інтересам дитини, у тому числі осіб, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі.".
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - дванадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим - чотирнадцятим;
13) пункт 18 викласти у такій редакції:
"18. Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:
заяву кандидатів у батьки-вихователі про створення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у батьки-вихователі та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
копії документів, що посвідчують особу кандидатів у батьки-вихователі;
довідку про доходи за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
висновок про стан здоров’я заявника за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дітей" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
копію документа, що підтверджує право власності на житло (у разі створення дитячого будинку сімейного типу на власній житловій площі кандидатів у батьки-вихователі) або договору оренди (у разі створення дитячого будинку сімейного типу на орендованій житловій площі);
письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами у батьки-вихователі, на створення дитячого будинку сімейного типу, якщо кандидати у батьки-вихователі вирішили його створити на власній житловій площі, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.
Дитячий будинок сімейного типу може бути створений на власній житловій площі кандидатів у батьки-вихователі або орендованій житловій площі (за умови укладення договору оренди не менше ніж на п’ять років та нотаріального посвідчення такого договору) за наявності відповідних санітарно-гігієнічних і побутових умов (необхідної житлової площі, житлового приміщення у належному стані (в тому числі санітарному), необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, умов для проживання, виховання та розвитку дитини).
Строк дії документів, зазначених у цьому пункті, становить 12 місяців з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.
Батьки-вихователі обов’язково проходять навчання з метою підвищення свого виховного потенціалу (один раз на два роки), проведення якого забезпечують регіональні центри соціальних служб за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.";
14) у пункті 21 слова "страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" замінити словами "єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
15) пункт 24 викласти у такій редакції:
"24. Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу, грошового забезпечення батькам-вихователям, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів здійснюються за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 552 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 53, ст. 1840).
Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.";
16) пункти 26 і 27 викласти у такій редакції:
"26. На час навчання вихованців у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти після досягнення ними 18-річного віку до досягнення ними 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти здійснюються виплати, передбачені пунктом 24 цього Положення.
27. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку забезпечують оздоровлення та відпочинок вихованців.
Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до санаторіїв.
Вихованці та рідні діти батьків-вихователів, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу, направляються до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету.";
17) у додатку до Положення:
у пункті 1:
підпункти 2, 3 і 6 викласти у такій редакції:
"2) проводити щороку медичне обстеження дітей та виконувати рекомендації лікарів-спеціалістів;
у разі виховання дітей з інвалідністю забезпечувати виконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю;
3) співпрацювати з місцевими службами у справах дітей та соціальними працівниками або фахівцями із соціальної роботи у ході здійснення соціального супроводження дитячих будинків сімейного типу; у разі потреби звертатися до соціальних працівників або фахівців із соціальної роботи у зв’язку з необхідністю залучення фахівців для вирішення проблемних питань;
у разі зміни сімейного стану не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану повідомляти про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї;";

................
Перейти до повного тексту