Кабінет Міністрів України 12 березня 2008 року видав постанову N 189 "Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій", якою, зокрема, затвердив обсяги квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 року, а також Порядок видачі ліцензій на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику і розподілу квот, до якого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року N 229 було внесено відповідні зміни. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 року N 488 дію постанови N 189 у частині ліцензування експорту олії та насіння соняшнику продовжено до 1 вересня 2008 року (тобто, до кінця маркетингового року).

Зазначені постанови видано Кабінетом Міністрів України всупереч низці норм Конституції України.

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі, зокрема, значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції (стаття 16).

Постановою від 12 березня 2008 року N 189 (з урахуванням наступних змін) затверджено обсяг квоти на олію соняшникову, експорт якої підлягає ліцензуванню до 1 вересня 2008 року, в розмірі 300 тис. тонн. Таке рішення не враховує ринкову ситуацію в Україні, оскільки, як свідчить баланс попиту та пропозиції олії соняшникової, на даний час на внутрішньому ринку є надлишок олії. Так, за даними Міністерства аграрної політики України та експертів, наявні ресурси олії в Україні до кінця маркетингового року становлять близько 750 тис. тонн. Щомісячна потреба в олії в Україні - близько 40 тис. тонн, тому до кінця маркетингового року для задоволення попиту внутрішнього ринку потрібно 160 тис. тонн олії соняшникової. Для створення ж перехідних залишків необхідно 40-80 тис. тонн олії. Таким чином, Україна може експортувати до кінця маркетингового року (до 31 серпня 2008 року) близько 500 тис. тонн олії.

Відтак, постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 189 (з наступними змінами, внесеними зазначеними вище постановами) не відповідає зазначеному положенню Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", створює умови для стримування експорту олії з України, недоотримання сільськогосподарськими товаровиробниками прибутку від їх реалізації, негативно вплине на оновлення виробничих фондів в агропромисловому комплексі, що знаходяться у незадовільному стані.

Ураховуючи, що Законом України "Про основи національної безпеки України" критичний стан основних виробничих фондів у агропромисловому комплексі визначено серед основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України в економічній сфері (стаття 7), постанови Кабінету Міністрів України, про які йдеться, не відповідають статті 17 Конституції України, за якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави.

Зазначені постанови Кабінету Міністрів України суперечать також міжнародним зобов'язанням України щодо скасування необґрунтованих експортних обмежень з моменту вступу України до СОТ, узятим Україною за Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі, що ратифікований Законом України від 10 квітня 2008 року N 250-VI. Оскільки принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань є одним із загальновизнаних принципів міжнародного права, постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 189, від 19 березня 2008 року N 229 та від 23 квітня 2008 року N 488 не відповідають статті 18 Конституції України, якою проголошено, що зовнішньополітична діяльність України ґрунтується на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.