Відповідно до частин другої та шостої статті 9 Закону України "Про ветеринарну медицину" Кабінет Міністрів України постановляє:

Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України;

Типове положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності з 21 березня 2023 року.

1. Це Положення визначає основні засади функціонування та організації діяльності Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України (далі - Комісія).

2. Комісія є постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України, який здійснює оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, включених до списку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (далі - інфекційні хвороби), інвазійних хвороб і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

3. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

4. Основними завданнями Комісії є:

1) здійснення оперативного контролю через органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за:

проведенням заходів щодо профілактики інфекційних, інвазійних хвороб тварин, зоонозів та масових отруєнь тварин;

проведенням протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію України збудників інфекційних, інвазійних хвороб тварин з інших держав;

дотриманням фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності вимог під час застосування ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на захист людей і охорону навколишнього природного середовища;

2) надання практичної допомоги місцевим державним надзвичайним протиепізоотичним комісіям у проведенні протиепізоотичних заходів.

5. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

заслуховує та схвалює звіт Держпродспоживслужби про виконання плану протиепізоотичних заходів в Україні за попередній рік;

погоджує план протиепізоотичних заходів в Україні на наступний рік;

здійснює керівництво діяльністю органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій щодо запобігання спалахам інфекційних, інвазійних хвороб і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації;

координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій з питань проведення протиепізоотичних заходів;

рекомендує здійснення заходів щодо організації захисту населення від зоонозів;

інформує Кабінет Міністрів України про спалахи інфекційних, інвазійних хвороб і масові отруєння сільськогосподарських та диких тварин, а також про вжиті заходи до їх ліквідації;

приймає рішення про запровадження карантину та оприлюднює повідомлення на офіційному веб-сайті компетентного органу та/або в засобах масової інформації, а також протягом перших 24 годин після прийняття такого рішення забезпечує інформування осіб, які перебувають на території карантинної зони;

запроваджує карантинні заходи (карантинні обмеження) або карантин у місці виникнення і розповсюдження інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

заслуховує керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, підприємств, установ і організацій про вжиті заходи до профілактики та ліквідації інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

отримує та аналізує звіти щодо діяльності місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, а також скасовує їх рішення у разі невідповідності законодавству;

оперативно залучає працівників відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби, підприємств, установ і організацій, що їй підпорядковані, ліцензованих закладів ветеринарної медицини, що входять до системи компетентного органу, інших ліцензованих закладів ветеринарної медицини, ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини, працівників підприємств, установ і організацій до проведення протиепізоотичних заходів, а також визначає відповідальних осіб;

оперативно залучає у встановленому порядку для надання допомоги у запровадженні та здійсненні заходів щодо локалізації та ліквідації особливо небезпечної хвороби, включеної до списку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, працівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, та військовослужбовців;

розглядає матеріали щодо причин і наслідків виникнення та ліквідації спалахів інфекційних, інвазійних хвороб і масових отруєнь тварин, визначення винних у цьому осіб;

рекомендує здійснення заходів з подальшого поводження з вилученою з обігу небезпечною продукцією тваринного походження, яка може викликати інфекційні захворювання і масові отруєння людей та/або тварин у процесі її переробки, реалізації або споживання;

визначає межі неблагополучного пункту (спалаху хвороби), зони захисту, у разі потреби - зони спостереження і буферної зони, та оприлюднює на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби та/або в засобах масової інформації повідомлення про зазначені межі, про застосовані в кожній із цих зон карантинні заходи (карантинні обмеження) та очікуваний строк їх дії.

6. Комісія має право:

одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності інформацію та матеріали, необхідні для з'ясування епізоотичної ситуації, ветеринарно-санітарного стану підприємств, установ і організацій та вжиття невідкладних заходів до запобігання розповсюдженню та ліквідації інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

проводити на підприємствах, в установах і організаціях інспектування та/або спостереження, відбір зразків, лабораторні дослідження (випробування) та інші ветеринарно-санітарні заходи, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину", та приймати обов'язкові для виконання рішення про усунення виявлених порушень;

приймати рішення щодо надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованого в Україні імунобіологічного ветеринарного лікарського засобу в обсягах, необхідних для ліквідації спалаху чи підготовки для ліквідації спалаху хвороби тварин, якщо в Україні немає таких лікарських засобів;

вирішувати питання про забій і умертвіння тварин відповідно до Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" у разі виявлення інфекційних, інвазійних хвороб тварин, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання;

забороняти або обмежувати переміщення в межах та/або за межі неблагополучного пункту, зони захисту, у разі потреби - зони спостереження та буферної зони у разі підозри щодо наявності хвороби тварин, що підлягає повідомленню, та під час карантину тварин будь-яких тварин, кормів, продуктів тваринного та рослинного походження, інших товарів, засобів догляду за тваринами, супутніх об’єктів та гною, а також забороняти експорт з України свійських наземних тварин, призначених для забою, відповідно до планів ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню;

забороняти експлуатацію підприємств з переробки та зберігання продуктів тваринного походження у разі виявлення на таких підприємствах інфекційних, інвазійних хвороб тварин або незадовільного ветеринарно-санітарного стану;

приймати рішення щодо запровадження особливого режиму роботи, карантинних заходів (карантинних обмежень) або карантину на підприємствах, в окремих населених пунктах, районах, областях, Автономній Республіці Крим з метою запобігання розповсюдженню інфекційних, інвазійних хвороб тварин;

приймати рішення щодо заборони у разі виявлення інфекційних, інвазійних хвороб проведення полювання на певні види диких тварин як на всій території України, так і в межах районів, областей та Автономної Республіки Крим;

ініціювати відповідно до законодавства звільнення з роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, з вини яких допущено занесення збудників інфекції на територію України, виникнення спалахів інфекційних, інвазійних хвороб і масових отруєнь тварин;

приймати рішення щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок запровадження карантинних заходів (карантинних обмежень) або у зв’язку з проведенням процедур і робіт з ліквідації та профілактики карантинних хвороб тварин;

залучати наукові установи, що належать до системи компетентного органу, інші наукові установи та заклади вищої освіти до вивчення та опрацювання нормативно-правових актів з питань інфекційних, інвазійних хвороб, екзотичних або недостатньо вивчених захворювань тварин.

7. Комісія утворюється у складі голови, його заступників, секретаря та членів Комісії.

Комісію очолює Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економіки. Заступниками голови Комісії є Міністр аграрної політики та продовольства, і Головний державний ветеринарний інспектор України.

8. До складу Комісії входять Міністр аграрної політики та продовольства, його перший заступник або заступник, відповідальний за формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, Голова Держпродспоживслужби та його заступник, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, Головний державний ветеринарний інспектор України та його заступники, керівники або відповідні профільні заступники керівників центральних органів виконавчої влади, визначені пунктом 5 частини третьої статті 9 Закону "Про ветеринарну медицину", СБУ (за згодою), Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики (за згодою), Національної академії аграрних наук (за згодою), а також посадові особи інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за згодою), визначені Кабінетом Міністрів України.

На засідання Комісії запрошуються залежно від характеру питань, що розглядаються, народні депутати України, керівники або представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, областей, районів, підприємств, установ і організацій, наукові працівники та громадяни.

Під час виконання посадових обов'язків члени Комісії, які беруть участь у ліквідації спалахів хвороб тварин, забезпечуються необхідними засобами для локалізації та ліквідації спалахів хвороб тварин, включаючи засоби ветеринарної медицини, ветеринарні препарати, засоби зв’язку, спеціалізовані транспортні засоби ветеринарної медицини та інші транспортні засоби, проїзні документи на всі види транспорту та розміщення в готелі. Витрати на засоби, необхідні для локалізації та ліквідації спалахів хвороб тварин, відшкодовуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що виділяються на проведення ветеринарно-санітарних та протиепізоотичних заходів.

Спеціалісти ветеринарної медицини, що входять до складу Комісії, уповноважені виконувати функції державних ветеринарних інспекторів протягом всього періоду їх діяльності як членів Комісії.

9. Голова Комісії:

затверджує персональний склад Комісії, обирає секретаря Комісії;

керує роботою Комісії;

визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії;

веде засідання Комісії;

вносить пропозиції щодо зміни персонального складу Комісії;

здійснює контроль за виконанням прийнятих Комісією рішень.

У разі відсутності голови Комісії його обов’язки виконує один із його заступників.

10. Робочим органом Комісії є Держпродспоживслужба, яка виконує роботу з підготовки засідань Комісії та надає секретарю Комісії інформаційно-довідкові матеріали та пропозиції для роботи Комісії.

11. Пропозиції до розгляду питань на засіданні Комісії вносять голова та члени Комісії.

12. Засідання Комісії є правоможним, якщо на ньому присутня більш як половина її складу.

13. Голова Комісії може прийняти рішення про проведення засідання Комісії у режимі реального часу з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет, або про участь члена Комісії в такому режимі у засіданні Комісії.

Підготовка та проведення засідання Комісії у режимі реального часу здійснюються Мінагрополітики разом з Держпродспоживслужбою.

Секретар Комісії разом із Держпродспоживслужбою забезпечує інформування членів Комісії та інших визначених головою Комісії осіб, які будуть брати участь в засіданні Комісії у режимі реального часу, про дату, час і місце проведення такого засідання та надсилає їм проект порядку денного засідання Комісії.

Результати засідання Комісії у режимі реального часу оформлюються протоколом, який підписується головою та секретарем Комісії.

14. Засідання Комісії оформляється протоколом, зміст якого або його частина доводиться до відома заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та до засобів масової інформації. Протокол підписується головою та секретарем Комісії.

Комісія проводить засідання не менше двох разів на рік. Якщо характер хвороби тварин створює ризик її швидкого та масштабного поширення, зокрема така хвороба поширилася або може поширитися на територію (частину території) кількох областей чи вийти за межі території Автономної Республіки Крим, засідання Комісії проводиться за поданням Головного державного ветеринарного інспектора України.

15. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.

Член Комісії, який не підтримує прийняте рішення, може у письмовій формі викласти окрему думку, що додається до протоколу засідання Комісії.

Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язковими для виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності.

16. Комісія провадить свою діяльність у взаємодії з Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.