З метою забезпечення правової охорони об'єктів промислової власності, а також раціоналізаторських пропозицій і ефективного функціонування єдиної патентної системи в Україні та відповідно до пункту 7-4 статті 114-5 Конституції України постановляю:

Затвердити Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, що додається.

1. Тимчасовим положенням про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні (далі - Положення) регулюються майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною та використанням винаходів, промислових зразків, товарних знаків і знаків обслуговування (далі - об'єкти промислової власності), а також відносини, пов'язані з визнанням прав автора раціоналізаторської пропозиції.

2. До об'єктів промислової власності відповідно до цього Положення належать винаходи, промислові зразки, товарні знаки і знаки обслуговування, які були заявлені й дістали правову охорону в Україні у формі патентів (на винаходи і промислові зразки) та свідоцтв (на товарні знаки і знаки обслуговування), виданих Державним патентним відомством України (далі - Держпатент України). Раціоналізаторські пропозиції дістають правову охорону у формі посвідчення на раціоналізаторську пропозицію на підприємстві, в установі чи організації (далі - підприємство), які визнали пропозицію раціоналізаторською.

Право на об'єкти промислової власності, а також раціоналізаторські пропозиції охороняється державою.

3. Фізичні або юридичні особи України мають право на правову охорону винаходів, промислових зразків і товарних знаків та знаків обслуговування в Україні або в державах, які підписали тимчасову угоду про створення Міждержавної організації по охороні промислової власності.

4. Іноземні фізичні або юридичні особи користуються правами, передбаченими цим Положенням та іншими актами законодавства України з питань охорони об'єктів промислової власності, нарівні з фізичними і юридичними особами України на підставі міжнародних договорів України.

5. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Положенні, то застосовуються правила міжнародного договору.

6. Винаходу надається правова охорона, якщо він новий, має винахідницький рівень і промислово придатний.

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки.

Винахід має винахідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не випливає з рівня техніки.

Рівень техніки визначається за всіма джерелами інформації, загальнодоступними в Україні та в іноземних державах до дати пріоритету винаходу.

Винахід визнається промислово придатним, якщо він може бути використаний у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях народного господарства.

Об'єктами винаходу можуть бути пристрій, спосіб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини рослин і тварин, а також застосування відомого раніше пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням.

Не визнаються винаходами:

наукові теорії;

методи організації й управління господарством;

умовні позначення, розклади, правила;

методи виконання розумових операцій;

алгоритми і програми для обчислювальних машин;

проекти і схеми планування споруд, будинків, територій;

пропозиції, що стосуються лише зовнішнього вигляду виробів і спрямовані на задоволення естетичних потреб.

Винаходи, що містять відомості, розголошення яких може завдати шкоди безпеці України, повинні бути визнані таємними в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. До промислового зразка належить форма, рисунок, розфарбовування або їх поєднання, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу.

Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним і промислово придатним.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак невідома в Україні чи за кордоном до дати пріоритету промислового зразка.

Промисловий зразок визнається оригінальним, якщо заявлені форма, рисунок, розфарбовування або їх поєднання для фахівця в цій галузі не є явними при їх зоровому сприйнятті та оцінці.

Суттєві ознаки визначають відмінності зовнішнього вигляду промислового виробу в естетичних та ергономічних особливостях його форми, рисунка, розфарбовування або їх поєднання.

Промисловий зразок визнається промислово придатними, якщо він може бути відтворений промисловим способом у відповідному виробі для впровадження в оборот.

Відповідно до цього Положення не надається правова охорона рішенням:

що зумовлені виключно технічною функцією виробу;

що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі;

щодо об'єктів архітектури (в тому числі промислових, гідротехнічних та інших стаціонарних споруд), крім малих архітектурних форм;

щодо друкованої продукції;

щодо об'єктів нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і подібних до них речовин.

8. Товарний знак і знак обслуговування (далі - товарний знак) - це позначення для відрізнення відповідно товарів і послуг, які виробляють чи надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів і послуг (далі - товари), які виробляють чи надають інші фізичні або юридичні особи.

Як товарні знаки можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації.

Товарний знак може бути зареєстрований у будь-якому кольорі чи кольоровому поєднанні.

Не допускається реєстрація товарних знаків, що складаються лише з позначень, які:

не мають розрізняльної здатності;

являють собою державні герби, прапори й емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до товарного знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власника;

увійшли до загального вжитку як позначення товарів певного виду;

є загальновживаними символами і термінами;

вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів, а також на місце і час їх виготовлення або збуту;

є неправильними або можуть ввести споживача в оману щодо товару (послуги) або його виготовлювача (надавача);

суперечать за своїм змістом суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі.

Не можуть бути зареєстровані як товарні знаки позначення, тотожні або подібні настільки, що їх можна сплутати:

з товарними знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів;

з товарними знаками інших осіб, що охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів України;

з фірмовими найменуваннями (або їх частиною), що належать іншим особам, які дістали право на ці найменування раніше за дату надходження заявки на товарний знак щодо однорідних товарів.

Не можуть бути зареєстровані як товарні знаки позначення або їх елементи, що містять найменування місць походження товарів, крім випадків, коли вони включені до товарного знака як елемент, що не охороняється, і власник свідоцтва на товарний знак має право користуватися таким найменуванням.

Не зареєструються як товарні знаки позначення, що відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

назви відомих в Україні наукових праць і творів літератури та мистецтва або цитати з них, твори мистецтва або їх фрагменти без згоди власника авторського права або відповідного компетентного органу;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле осіб без їх згоди.

9. Раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалу.

Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому вона подана, якщо згідно з наявними на даному підприємстві джерелами інформації ця або тотожна поданій пропозиція не була відома в мірі, достатній для її практичного використання. Не визнається обставиною, що впливає на новизну раціоналізаторської пропозиції, її використання за ініціативою автора протягом не більше 3 місяців до подання заяви.

Раціоналізаторська пропозиція є корисною для підприємства, якому вона подана, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати інший позитивний ефект цим підприємством.

Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.

10. Автором винаходу (промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції) визнається фізична особа, творчою працею якої він створений. Якщо винахід (промисловий зразок, раціоналізаторська пропозиція) створений спільною творчою працею кількох фізичних осіб, всі вони визнаються співавторами. Порядок користування правами на винахід (промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію), створений у співавторстві, визначається угодою між ними.

Не визнаються авторами фізичні особи, які не внесли особистого творчого вкладу в створення винаходу (промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції), надали автору тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню прав на винахід (промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію) та його використанню.

Авторові винаходу (промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції) належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом. Авторство на винахід (промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію) охороняється безстроково.

11. Власником патенту на винахід чи промисловий зразок може бути:

автор (співавтори) винаходу чи промислового зразка;

спадкоємець (спадкоємці) автора (співавторів);

Фонд винаходів України (стосовно винаходів), якщо автор (співавтори) передає виключне право на використання винаходу державі;

роботодавець, якщо між автором винаходу чи промислового зразка та роботодавцем укладено договір про відступлення автором (співавторами) права на патент. У цьому разі автор має право на використання винаходу чи промислового зразка у власному виробництві. Якщо між автором і роботодавцем не укладено зазначеного договору або роботодавець не подав заявку на видачу патенту в тримісячний строк після письмового повідомлення автором про створений ним винахід чи промисловий зразок, то право на одержання патенту залишається за автором. Роботодавець має право використати цей винахід чи промисловий зразок на умовах, що визначаються ліцензійним договором;

інша фізична або юридична особа, якій автор (співавтори) за договором передав право на одержання патенту до внесення винаходу чи промислового зразка до Державного реєстру винаходів України або до Державного реєстру промислових зразків України.

12. Власником свідоцтва на товарний знак може бути фізична або юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю.

Власником свідоцтва на колективний знак може бути об'єднання підприємців, які займаються випуском товарів, наданням послуг (робіт), що мають спільні характерні ознаки.

13. Право на винахід засвідчується патентом. Патент на винахід засвідчує авторство на винахід, пріоритет винаходу та виключне право на використання винаходу в Україні. Патент на винахід діє від дати реєстрації винаходу в Державному реєстрі винаходів України, але не більше 20 років від дати надходження заявки до Держпатенту України.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу. Опис, креслення або інші ілюстрації служать тільки для тлумачення формули винаходу.

Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом. При цьому новий продукт вважається одержаним запатентованим способом при відсутності доказів протилежного.

Не надається правова охорона винаходам, що суперечать принципам гуманності і моралі.

14. Право на промисловий зразок засвідчується патентом.

Патент на промисловий зразок засвідчує авторство на промисловий зразок, пріоритет промислового зразка і виключне право на використання промислового зразка в Україні.

Обсяг правової охорони, що надається патентом на промисловий зразок, визначається сукупністю його суттєвих ознак, зображених на фотографіях виробу (макета, рисунка). Опис промислового зразка служить тільки для тлумачення ознак.

Патент на промисловий зразок діє протягом 10 років від дати надходження заявки до Держпатенту України. За клопотанням власника патенту строк його дії може бути продовжено Держпатентом України, але не більш як на 5 років.

15. Правова охорона товарного знака в Україні здійснюється на підставі його реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням, або на підставі міжнародних договорів України.

На зареєстрований товарний знак видається свідоцтво.

Свідоцтво на товарний знак засвідчує факт реєстрації товарного знака, його пріоритет, виключне право власника свідоцтва на користування товарним знаком для маркування товарів, зазначених у свідоцтві, та містить зображення товарного знака.

Свідоцтво на товарний знак діє протягом 10 років від дати надходження заявки до Держпатенту України.

Строк дії свідоцтва на товарний знак за клопотанням його власника може бути продовжено щоразу на наступні 10 років, якщо таке клопотання подане до Держпатенту України протягом останнього року десятирічного строку або (за умови сплати додаткового мита) не пізніше 6 місяців від дати закінчення попереднього строку.

16. Виключне право на використання винаходу чи промислового зразка належить власнику патенту, який має право їх використовувати у разі, коли це не порушує прав інших власників патенту. Власник патенту має також право забороняти використання винаходу чи промислового зразка, якщо це суперечить цьому Положенню.

Ніхто не вправі використовувати об'єкт, на який видано патент, без згоди власника патенту.

Власник патенту повинен використовувати надані патентами права без шкоди для інтересів держави і суспільства.

Порушенням прав власника патенту визнається виготовлення, застосування, ввіз, пропозиція до продажу, продаж та інше впровадження в оборот продукту із застосуванням запатентованого винаходу чи промислового зразка, а також застосування способу, що охороняється патентом на винахід, без згоди власника патенту.

17. Не визнається порушенням виключного права на використання винаходу чи промислового зразка:

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, на борту морських або річкових суден інших держав, у корпусі судна, в машинах, оснастці, механізмах та іншому устаткуванні, коли ці судна тимчасово або випадково перебувають у водах України, за умови, що зазначені засоби використовуються виключно для потреб судна;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, в конструкції або при експлуатації повітряних, космічних чи наземних засобів пересування інших держав чи допоміжного обладнання для цих засобів, коли зазначені засоби пересування тимчасово або випадково перебувають на території України. Зазначені дії не визнаються порушенням виключного права на використання винаходу чи промислового зразка, якщо морські або річкові судна, повітряні, космічні чи наземні засоби пересування належать фізичним або юридичним особам держав, що надають такі ж права фізичним або юридичним особам України;

проведення наукового дослідження або експерименту над засобом, в якому використано винахід чи промисловий зразок, захищений патентом;

разове виготовлення ліків за рецептами лікарів;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, при стихійних лихах, катастрофах, епідеміях та інших надзвичайних обставинах;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, у приватному порядку без комерційних цілей;

застосування засобів, у яких використано винаходи чи промислові зразки, захищені патентами, якщо ці засоби впроваджено в оборот законним шляхом.

18. Будь-яка фізична або юридична особа, яка до дати пріоритету винаходу чи промислового зразка, що охороняється патентом, і незалежно від його автора створила і використала на території України тотожне винаходові чи промисловому зразку рішення або зробила необхідні приготування до використання, зберігає право на подальше безплатне використання рішення без розширення його обсягу.

Право попереднього користування може бути передано тими, хто його здійснив, іншій фізичній або юридичній особі тільки разом з виробництвом, на якому мало місце використання або було зроблено необхідні для цього приготування.

19. Власник свідоцтва на товарний знак має виключне право на використання товарного знака і розпорядження ним, а також право на заборону використання товарного знака іншими особами.

Ніхто не вправі використовувати товарний знак, що охороняється в Україні, без дозволу власника свідоцтва на товарний знак.

Порушенням прав власника свідоцтва на товарний знак вважається несанкціоноване вчинення дій, передбачених пунктом 44 цього Положення, а також ввіз, пропозиція до продажу, продаж та інше впровадження в оборот товару, позначеного товарним знаком, що охороняється в Україні.

20. Заявка на видачу патенту України на винахід, патенту України на промисловий зразок, свідоцтва України на товарний знак подається до Держпатенту України.

Заява на раціоналізаторську пропозицію подається в письмовій формі підприємству, на якому передбачається її використання.

Право подання заявки на видачу патенту на винахід чи промисловий зразок має:

автор винаходу чи промислового зразка;

законний спадкоємець автора чи інша фізична або юридична особа, яка одержала від автора чи його спадкоємця право на подання заявки на договірній основі;

роботодавець автора за умов, зазначених у пункті 11 цього Положення.

Заявка на видачу свідоцтва на товарний знак подається фізичною або юридичною особою, що виробляє товари або надає послуги.

Заявки на видачу охоронних документів можуть бути подані через патентного повіреного, зареєстрованого в Держпатенті України.

Фізичні особи, які проживають за межами України, або іноземні юридичні особи, які мають постійне місцеперебування в іноземних державах, або їх патентні повірені ведуть справи в Україні щодо одержання охоронних документів і підтримання їх чинності через патентних повірених, зареєстрованих в Держпатенті України.

Заявка на видачу патенту на винахід (далі - заявка на винахід) повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних між собою настільки, що вони утворюють єдиний винахідницький задум (вимога єдності винаходу).

Заявка на видачу патенту на промисловий зразок (далі - заявка на промисловий зразок) повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти (вимога єдності промислового зразка).

Заявка на видачу свідоцтва на товарний знак (далі - заявка на товарний знак) повинна стосуватися одного товарного знака (вимога єдності товарного знака).

Заявка на винахід повинна містити:

заяву про видачу патенту із зазначенням автора (співавторів) винаходу та заявника, їх місця проживання або місцеперебування та підстави для подання заявки заявником, якщо автор (співавтори) та заявник різні;

опис винаходу, що розкриває його з повнотою, достатньою для здійснення;

формулу винаходу, що виражає його суть і повністю грунтується на описі;

креслення та інші ілюстративні матеріали, якщо вони необхідні для розуміння суті винаходу;

реферат.

Заявка на винахід повинна містити документ, що підтверджує сплату мита в установленому розмірі, або звільнення від сплати мита, або наявність підстав для зменшення його розміру.

Заявка на промисловий зразок повинна містити:

заяву про видачу патенту із зазначенням автора (співавторів) промислового зразка та заявника, їх місця проживання або місцеперебування та підстави для подання заявки заявником, якщо автор (співавтори) та заявник різні;

комплект фотографій промислового виробу (макета, рисунка), що дають повне і детальне уявлення про зовнішній вигляд виробу;

опис промислового зразка, що включає сукупність його суттєвих ознак;

креслення загального вигляду промислового виробу, ергономічну схему, конфекційну карту, якщо вони необхідні для розкриття суті промислового зразка.

Заявка на промисловий зразок повинна містити документ, що підтверджує сплату мита в установленому розмірі, або звільнення від сплати мита, або наявність підстав для зменшення його розміру.

Заявка на товарний знак повинна містити:

заяву про реєстрацію позначення як товарного знака із зазначенням заявника, а також його місцеперебування чи місця проживання;

заявлюване позначення та його опис;

перелік товарів і послуг, для яких просять реєстрацію товарного знака, згрупованих за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.

До заявки на товарний знак додаються:

документ, що підтверджує сплату мита у встановленому розмірі, або звільнення від сплати мита, або наявність підстав для зменшення його розміру;

статут колективного знака, якщо заявка подається на реєстрацію колективного знака відповідно до пункту 12 цього Положення.

Заява про видачу охоронного документа подається українською мовою. Інші документи заявки подаються українською або іншими мовами. У разі, коли документи заявки подані іншою мовою, Держпатент України має право вимагати від заявника перекладу зазначених документів українською мовою.

Вимоги до документів заявки на видачу охоронного документа встановлюються Держпатентом України.

21. Пріоритет винаходу, промислового зразка і товарного знака (далі - пріоритет) встановлюється за датою надходження до Держпатенту України заявки, що містить документи, оформлені відповідно до визначених вимог.

Пріоритет може бути встановлено за датою першої заявки в державі - учасниці Паризької конвенції по охороні промислової власності (конвенційний пріоритет), якщо заявка на винахід надійшла до Держпатенту України протягом 12 місяців, а заявки на промисловий зразок або товарний знак - протягом 6 місяців від зазначеної дати. Якщо з обставин, не залежних від заявника, заявка, щодо якої просять встановити конвенційний пріоритет, не могла бути подана у вказаний строк, останній може бути продовжено за клопотанням заявника, але не більш як на 2 місяці.

Пріоритет промислового зразка і товарного знака, використаного в експонаті, показаному на офіційній чи офіційно визнаній міжнародній виставці, організованій на території однієї з держав - учасниць Паризької конвенції по охороні промислової власності (виставочний пріоритет), встановлюється за датою початку відкритого показу експонату на виставці, якщо заявка подана не пізніше 6 місяців після цієї дати.

Заявник, який бажає скористатися правом конвенційного або виставочного пріоритету, повинен вказати про це при поданні заявки або протягом 3 місяців від дати надходження заявки до Держпатенту України і додати необхідні документи, що підтверджують правомірність такої вимоги.

22. Експертиза заявок на винаходи і промислові зразки здійснюється Держпатентом України згідно з цим Положенням і правилами, визначеними Держпатентом України на його основі.

Під час проведення експертизи заявник має право особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникають у ході експертизи.

При проведенні експертизи заявник має право з власної ініціативи вносити до матеріалів заявки виправлення і уточнення, не змінюючи суті винаходу або промислового зразка.

Додаткові матеріали, які включають вказані виправлення та уточнення, не беруться до уваги, якщо вони надійшли до Держапатенту України після дати винесення рішення експертизи про видачу або про відмову у видачі патенту. По заявках на винаходи вказані виправлення та уточнення враховуються при публікації відомостей про заявку в офіційному бюлетені Держпатенту України, якщо вони надійшли до Держпатенту України раніше 6 місяців до дати вказаної публікації.

Додаткові матеріали в частині, яка змінює суть заявленого об'єкта, не беруться до уваги при розгляді заявки. Вони можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка. При поданні цієї заявки протягом тримісячного строку з дати одержання заявником повідомлення про неможливість урахування додаткових матеріалів пріоритет встановлюється за датою надходження додаткових матеріалів.

При порушенні передбаченої пунктом 20 цього Положення вимоги єдності винаходу чи промислового зразка експертиза проводиться тільки стосовно першого з поданих у заявці рішень, якщо заявник у відповідь на повідомлення експертизи про порушення єдності не вказав у двомісячний строк, яке з рішень він вважає предметом вимог на патент. На решту рішень до видачі патенту за первинною заявкою заявник має право подати виділені заявки, датою пріоритету яких буде вважатися дата надходження первинної заявки.

23. Після надходження заявки на винахід Держпатент України проводить по ній формальну експертизу, під час якої перевіряється наявність необхідних документів, відповідність цих документів встановленим вимогам, а також можливість надання правової охорони відповідно до пунктів 6 і 13 цього Положення.

У разі позитивного результату формальної експертизи приймається рішення про прийняття заявки на винахід до розгляду і встановлюється пріоритет винаходу згідно з пунктами 21 і 22 цього Положення, про що заявник повідомляється.

Якщо в результаті формальної експертизи буде встановлено, що заявка оформлена на пропозицію, яка належить до об'єктів, яким не надається правова охорона згідно з пунктом 6 цього Положення, або документи заявки не відповідають встановленим вимогам, приймається рішення про відмову в прийнятті заявки на винахід до розгляду.

По заявці, документи якої оформлені з порушенням встановлених вимог, заявнику надсилається запит з пропозицією протягом 2 місяців від дати його одержання подати виправлені документи. Якщо заявник у визначений строк не подав матеріали, вказані в запиті, або мотивоване клопотання стосовно продовження визначеного строку, заявка вважається неподаною.

На рішення про відмову у прийнятті заявки до розгляду заявник може подати заперечення до Апеляційної ради Держпатенту України (далі - Апеляційна рада) протягом 2 місяців від дати його одержання. Заперечення повинно бути розглянуте Апеляційною радою протягом 2 місяців з дати його надходження. Рішення Апеляційної ради є остаточним.

Заявки, прийняті Держапатентом України до розгляду, заявникам не повертаються.

24. Відомості про прийняту до розгляду заявку на винахід, включаючи формулу винаходу, публікуються в офіційному бюлетені Держпатенту України через 18 місяців від дати пріоритету. На прохання заявника публікація відомостей про заявку може бути здійснена раніше цього строку.

Публікація відомостей про заявку не здійснюється, якщо протягом 18 місяців від дати пріоритету:

прийнято рішення про видачу або про відмову у видачі патенту;

заявку відкликано.

Публікація відомостей про заявки на винаходи також не здійснюється, коли така публікація може завдати шкоди державним інтересам.

Автор винаходу має право відмовитися бути згаданим у відомостях про заявку, що публікуються.

Заявник має право звернутися до Держпатенту України з клопотанням про виправлення в опублікованих відомостях про заявку ненавмисних помилок, які не призводять до розширення обсягу правової охорони.

Фізична або юридична особа має право ознайомитися з матеріалами заявки після публікації відомостей про неї. Порядок ознайомлення з матеріалами заявки встановлює Держпатент України.

25. Заявленому винаходу від дати публікації заявки до дати реєстрації винаходу у Державному реєстрі винаходів України надається тимчасова правова охорона в обсязі опублікованої формули. Тимчасова правова охорона вважається такою, що не настала, якщо прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

26. За клопотанням заявника чи будь-якої третьої особи, яке подається до Держпатенту України, останнім проводиться експертиза заявки на винахід по суті. Заявник може подати зазначене клопотання протягом 5 років від дати подання заявки, а третя особа - в період від дати публікації відомостей про заявку, але не пізніше 5 років від дати подання заявки.

У разі, коли клопотання щодо проведення експертизи заявки на винахід по суті у вказані строки не надійшло, заявка вважається відкликаною.

В період проведення експертизи заявки на винахід по суті Держпатент України має право запросити у заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, в тому числі змінену формулу винаходу. Додаткові матеріали за запитом експертизи мають бути надані без зміни суті винаходу протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту або копій протиставлених заявці патентних матеріалів за умови, що вказані копії заявник запросив протягом місяця від дати одержання ним запиту експертизи. Якщо заявник у вказаний строк не надасть матеріали на запит експертизи або мотивоване прохання щодо продовження визначеного строку, заявка вважається відкликаною. На додаткові матеріали в частині, що змінює суть винаходу, поширюється порядок, визначений абзацом четвертим пункту 22 цього Положення.

Експертиза заявки на винахід по суті перевіряє відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності.

Не визнається обставиною, що впливає на патентоспроможність, розкриття інформації стосовно винаходу заявником або будь-якою особою, яка одержала від нього безпосередньо чи побічно цю інформацію, в результаті чого ці відомості стали загальнодоступними в Україні чи за кордоном, якщо розкриття здійснено не раніш як за 12 місяців до дати подання заявки до Держпатенту України. При цьому обов'язок доведення цієї обставини покладено на заявника.