Кабінет Міністрів України

1. Внести зміни і доповнення до Положення про регулювання фондів споживання підприємств, установ і організацій у 1993 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1993 р. N 71, виклавши його в новій редакції, що додається, з введенням в дію з 1 червня ц. р.

2. Рішення міністерств і відомств про перегляд базової величини фонду споживання, прийняті відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 31 січня 1993 р. N 71 та від 15 лютого 1993 р. N 102, вважати дійсними до 1 червня 1993 року.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1993 р. N 102, від 23 березня 1993 р. N 215, від 29 травня 1993 р. N 380 та від 13 травня 1993 р. N 341.

4. Міністерству економіки, Міністерству праці, Міністерству фінансів, Міністерству статистики за участю профспілок в десятиденний термін внести пропозиції Кабінету Міністрів України про перегляд коефіцієнта визначення базового фонду споживання на липень ц. р.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на органи Державної податкової інспекції.

1. Регулюванню підлягають витрати підприємств, установ і організацій (надалі-підприємств) на оплату праці, грошові виплати і заохочення, виплати соціального характеру, інші витрати на споживання згідно з Інструкцією про склад коштів, що направлені на споживання*).

Витрати підприємств на споживання працівників підрозділів невиробничої сфери, утримання яких здійснюється за рахунок прибутку цих підприємств, регулюванню не підлягають.

2. Регулювання фондів споживання провадиться шляхом щомісячного внесення до бюджету суми перевищення фактичного фонду споживання над його розрахунковою величиною.

Регулювання фонду споживання цукрових, крохмальних, насіннєвих заводів по підготовці насіння буряків, а також державних сільськогосподарських підприємств здійснюється один раз на рік за підсумками річної роботи.

Регулювання фондів споживання науково-дослідних, конструкторських, проектно-конструкторських, проектних, проектно-розвідувальних та інших госпрозрахункових установ і організацій науки провадиться щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

3. Розрахунковий фонд споживання визначається наростаючим підсумком з початку року шляхом збільшення (зменшення) базового фонду споживання відповідно до індексу зростання (зниження) обсягів виробництва. При цьому:

у разі зростання обсягів виробництва базовий фонд споживання збільшується на 0,8 відсотка за кожний відсоток зростання обсягів виробництва;

у разі зниження обсягів виробництва базовий фонд споживання зменшується:

у діапазоні до 10 відсотків - пропорційно зниженню обсягів виробництва - відсоток за кожний відсоток зниження;

у діапазоні від 10 до 20 відсотків - на 0,75 відсотка за кожний відсоток зниження;

у діапазоні від 20 до 30 відсотків - на 0,5 відсотка за кожний відсоток зниження обсягів виробництва.

Якщо обсяги виробництва знижуються більш як на 30 відсотків, коригування базового фонду споживання нижче цієї межі не провадиться.

4. Базовий фонд споживання за звітний період визначається наростаючим підсумком з початку року як сума базового фонду споживання, визначеного на січень-травень і базового фонду споживання, що розраховується на кожний відповідний період у червні-грудні поточного року.

Базовий фонд споживання на кожний відповідний період у червні-грудні поточного року може визначатися за двома варіантами:

1) виходячи із середньомісячного доходу одного працюючого у базовому періоді, середньоспискової чисельності працюючих у базовому періоді та кількості місяців у звітному періоді шляхом множення. Для розрахунку базового фонду споживання береться середньомісячний доход одного працюючого на підприємстві за відповідний період з початку 1990 року або середньомісячний доход одного працюючого за весь 1990 рік (без витрат, перелічених у пункті 7 цього Положення), збільшений у 1500 разів;

2) виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працюючого за відповідний період з початку 1990 року або за весь 1990 рік, збільшеної у 1500 разів, та середньомісячних виплат за IV квартал 1992 року, які не враховані у середній заробітній платі, але згідно з діючою інструкцією включаються до фонду споживання, середньоспискової чисельності працюючих у базовому періоді та кількості місяців у звітному періоді.

Якщо середній доход чи середня заробітна плата, що склалася на підприємстві, нижчі ніж у галузі (підгалузі), то для визначення базового фонду споживання береться середній доход по відповідній галузі (додаток N 1).

Підприємства, створені після 1990 року, для розрахунку фонду споживання використовують середньомісячний доход по відповідній галузі за 1990 рік, збільшений у 1500 разів.

Якщо підприємство працювало у IV кварталі 1992 р., то для розрахунку базового фонду споживання воно може використати середньомісячну заробітну плату за 1990 рік по відповідній галузі і середньомісячну величину зазначених виплат з прибутку, що не ввійшли до середньомісячної заробітної плати.

За базову середньоспискову чисельність працюючих для розрахунку фонду споживання береться середньоспискова чисельність працюючих за відповідний період 1992 року (без чисельності працівників, зайнятих у підрозділах невиробничої сфери, які утримуються за рахунок прибутку підприємства).

Базова середньоспискова чисельність працівників за відповідний період 1992 року збільшується на середньоспискову чисельність працівників новостворених дільниць, цехів та інших виробничих підрозділів у звітному періоді і зменшується на середньоспискову чисельність працівників указаних підрозділів, ліквідованих на початок звітного періоду. Ці розрахунки проводяться підприємствами за погодженням з органами, уповноваженими управляти їхнім майном.

За базову середньоспискову чисельність працюючих на підприємствах, що створені у 1992 - 1993 роках, береться середньоспискова чисельність, яка розраховується за період з початку їх створення до початку місяця, за який проводиться регулювання.

Чисельність працівників, які працюють за межами України, при розрахунку базового фонду споживання у середньосписковій чисельності не враховується.

5. Винагорода за вислугу років і за підсумками роботи за рік виплачується:

підприємства, які для розрахунку базового фонду споживання взяли середньомісячний доход або середньомісячну заробітну плату в цілому за 1990 рік, виплачують винагороду за вислугу років і за підсумками роботи у 1992 році, включаючи до фактичного фонду споживання кожного звітного періоду 1993 року 1/12 загальної величини зазначених виплат. У разі використання для розрахунку базового фонду споживання звітних даних за період з початку 1990 року, винагорода за вислугу років і за підсумками роботи за рік виплачується у відповідному періоді 1993 року і включається в повному розмірі до фактичного фонду споживання цього періоду. Якщо підприємство у 1990 році не виплачувало винагороди за вислугу років і за підсумками роботи за рік, зазначені виплати здійснюються понад розрахункову величину фонду споживання у розмірах:

винагорода за підсумками роботи за рік - не більше двох посадових окладів (тарифних ставок) на кінець звітного періоду;

винагорода за вислугу років - не більше двох посадових окладів (тарифних ставок) на кінець звітного періоду;

підприємства, які для розрахунку базового фонду споживання використовували звітні дані про середньомісячну заробітну плату за листопад 1992 р. і до 1 червня 1993 р. винагороду за вислугу років і за підсумками роботи в 1993 році не виплатили, здійснюють ці виплати у такому ж порядку.

6. Індекси зростання (зниження) обсягів виробництва визначаються шляхом віднесення обсягів виробництва за звітний період до їх базової величини.

За базовий рівень обсягів виробництва беруться обсяги продукції (робіт, послуг) відповідного періоду 1992 року наростаючим підсумком з початку року. Підприємства, що нарощували обсяги виробництва у 1991-1992 роках, додатково коригують базовий фонд споживання, визначений у вищенаведеному порядку, на індекс зростання обсягів виробництва за 1991-1992 рр. у порівнянні з 1990 роком.

Обсяги виробництва визначаються у вартісному виразі у порівнянних цінах за показниками згідно з додатком N 2.

Підприємства тих галузей, для яких показники обсягів виробництва у додатку N 2 не встановлені, за розрахунковий фонд споживання беруть базовий, що визначається згідно з пунктом 4 цього Положення.

Міністерство статистики України має право уточнювати перелік показників, за якими визначаються індекси зростання (зменшення) обсягів виробництва продукції (робіт, послуг) і порядок визначення цих обсягів у порівнянних цінах.

Обсяги робіт, що виконуються підприємствами за межами України, при розрахунку індексів обсягів виробництва не враховуються.

Підприємства, створені після січня 1992 р., за базовий рівень обсягів виробництва беруть розрахунковий виходячи із середньомісячних обсягів виробництва за 1992 рік і кількості місяців у звітному періоді.

Підприємства, створені у 1993 році, за базовий рівень обсягів виробництва беруть середньомісячну величину обсягів виробництва за період, що передує звітному, помножену на кількість місяців з початку діяльності.

За розрахунковий фонд споживання на новостворених у 1993 році підприємствах у першому місяці їх діяльності береться базовий.

Якщо діяльність підприємства має багатогалузевий характер, то визначення розрахункового фонду споживання здійснюється для кожного виду діяльності за відповідними показниками. Загальний розмір розрахункового фонду споживання визначається як сума розрахункових фондів споживання по всіх видах діяльності. Фонд споживання загальногосподарського персоналу визначається виходячи з його середньоспискової чисельності у відповідному періоді 1992 року і середньомісячного доходу, визначеного згідно з пунктом 4 цього Положення.

7. До фактичного фонду споживання за період з початку 1993 року включаються виплати, передбачені Інструкцією про склад коштів, що спрямовані на споживання.

В розрахунках суми перевищення фактичний фонд споживання за звітний період починаючи з червня ц. р. зменшується на:

величину премій за своєчасне введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва, надбавок за пересувний, роз'їзний характер робіт, величину сум, що сплачуються у разі виконання робіт вахтовим методом за дні перебування в дорозі від місцезнаходження підприємства до місця роботи і назад;

суму виплат, здійснених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що нараховані виходячи із тарифних ставок і посадових окладів, визначених чинним законодавством, і мінімальної заробітної плати;

суму витрат на безкоштовне харчування та проживання відряджених працівників, зайнятих на будівництві об'єктів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 р. N 735 "Про витрати на харчування і проживання працівників, зайнятих на будівництві об'єктів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи";

суму витрат за безкоштовно надані комунальні послуги та безкоштовно надане житло працівникам госпрозрахункових закладів охорони здоров'я, здійснених відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я;

суму матеріальної допомоги на поховання; величину коштів на одноразову допомогу ветеранам праці, які виходять на пенсію; на здешевлення вартості харчування дітей, які перебувають у дитячих санаторіях, яслах, дитсадках, оздоровчих таборах підприємств;

суму вартості путівок на лікування і відпочинок або суму компенсації на їх придбання (крім міжнародних і туристських путівок);

суму одноразових виплат на оздоровлення працівників, але не вище рівня середньомісячної заробітної плати, що склалася на підприємстві на момент їх виплат;

суму витрат на погашення позик, виданих працівникам підприємств для первинних внесків для вступу в житловий кооператив;

величину фонду споживання працівників, які працюють за межами України;

суму витрат на оплату працівникам-донорам днів обстеження, здачі крові та відпочинку, що надається після кожного дня здачі крові;

суму коштів на оплату праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл;

суму приросту коштів на оплату праці працівників організацій, які споруджують об'єкти, пов'язані з відселенням громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і будівництво яких розпочинається у 1993 році; цей приріст визначається шляхом множення різниці між лімітом коштів на заробітну плату в розрахунку на одного працюючого, збільшеної на коефіцієнт 1,75, та середньомісячною заробітною платою, що визначається організацією з розрахунку базового фонду споживання, на середньоспискову чисельність працюючих на згаданих об'єктах за звітний період та кількості місяців у звітному періоді.

8. Суми перевищення фактичного фонду споживання над розрахунковою величиною підлягають внесенню до бюджету за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, а для тих, що одержують дотацію із бюджету, відповідно зменшується її розмір.

Підприємства, що допустили перевищення, сплачують штраф у подвійному розмірі суми перевищення. У наступних звітних періодах до відповідних бюджетів вноситься різниця між сумою перевищення у звітному періоді і сумою перевищення у попередньому періоді та штраф у подвійному розмірі зазначеної різниці.

Розрахунок суми перевищення подається підприємствами податковим інспекціям щомісячно до 25 числа місяця, що настає після звітного періоду, за формою згідно з додатком N 3.

Суми і штрафи за перевищення фонду споживання перераховуються до державного бюджету чи відповідного місцевого бюджету згідно з підпорядкуванням підприємства на розділ 20 бюджетної класифікації.

9. Дія цього Положення поширюється на державні і засновані на державній власності орендні підприємства, їх філії, відділення та інші відособлені підрозділи, що мають самостійний (окремий) рахунок в установах банків.