Питання Міністерства охорони здоров"я України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 12 серпня 1992 р. N 469
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1672 від 21.10.98 )

Питання Міністерства охорони здоров'я України

( Додатково див. Постанови КМ N 812 від 13.10.95 N 819 від 16.10.95 N 899 від 10.11.95 N 1406 від 25.11.96 N 48 від 22.01.97 )

Кабінет Міністрів України

постановляє:

1. Затвердити Положення про Міністерство охорони здоров'я України, що додається.

2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства охорони здоров'я України у кількості 250 одиниць.

Дозволити Міністерству охорони здоров'я України мати п'ятьох заступників Міністра, в тому числі одного першого, і колегію у кількості дев'яти чоловік.

( Ввести додатково посаду заступника Міністра охорони здоров'я України згідно з Постановою КМ N 812 від 13.10.95 ) ( Ввести до складу колегії Міністерства охорони здоров'я начальників медичних управлінь і служб Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки і Державного комітету у справах охорони державного кордону, збільшити кількість її членів на 4 одиниці згідно з Постановою КМ N 819 від 16.10.95 ) ( Ввести посаду заступника Міністра охорони здоров'я України, скасувавши посаду першого заступника Міністра охорони здоров'я України згідно з Постановою КМ N 899 від 10.11.95 ) ( Ввести додатково посаду заступника Міністра охорони здоров'я України - Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів у межах граничної чисельності працівників центрального апарату Міністерства згідно з Постановою КМ N 1406 від 25.11.96 ) ( У зв'язку з введенням додатково посади заступника Міністра охорони здоров'я України - Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів скоротити одну посаду заступника Міністра охорони здоров'я України згідно з Постановою КМ N 48 від 22.01.97 )

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Ради Міністрів УРСР від 21 січня 1969 р. N 46 "Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я Української РСР" (ЗП УРСР, 1969 р., N 1, ст. 11);

пункт 1 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР від 14 червня 1991 р. N 41 "Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду Української РСР" (ЗП УРСР, 1991 р., N 6, ст.48).

Прем'єр-міністр України
Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України

В. ФОКІН

В. НЕСМІХ

Інд.28

ЗАТВЕРДЖЕНЕ

постановою Кабінету Міністрів України

від 12 серпня 1992 р. N 469

ПОЛОЖЕННЯ

про Міністерство охорони здоров'я

1. Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони здоров'я, координує діяльність національної служби охорони здоров'я по збереженню і зміцненню здоров'я громадян на основі розвитку профілактики захворювань і формування здорового способу життя, організації висококваліфікованої медичної допомоги населенню.

2. МОЗ у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.

МОЗ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями МОЗ є:

розробка пріоритетних напрямів діяльності національної служби охорони здоров'я, забезпечення гарантованого рівня кваліфікованої медичної допомоги населенню закладами охорони здоров'я усіх форм власності;

здійснення заходів, спрямованих на розвиток профілактичного напряму в охороні здоров'я населення, формування здорового способу життя;

забезпечення надання державними закладами охорони здоров'я загальнодоступної, переважно безплатної, висококваліфікованої медичної допомоги населенню;

сертифікація рівня медичних послуг, що надаються населенню закладами охорони здоров'я незалежно від форм власності та особами, які займаються індивідуальною медичною діяльністю;

розробка прогнозів і показників розвитку національної служби охорони здоров'я, пов'язаних із змінами форм власності;

охорона материнства і дитинства;

розробка і координація заходів щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення;

здійснення медичного контролю і видача дозволів на застосування ліків і методик, організацію промислового випуску або закупівлю лікарських засобів, бактерійних і вірусних препаратів, інших виробів медичного призначення, нагляд за їх постачанням населенню та закладам охорони здоров'я;

розвиток пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі медицини і забезпечення їх ефективності, впровадження в практику досягнень науки, техніки і передового досвіду;

організація підготовки медичних і фармацевтичних працівників, удосконалення їх знань і практичних навичок;

впровадження у діяльність національної служби охорони здоров'я економічних методів управління, різних форм господарювання;

координація розвитку мережі закладів охорони здоров'я.

4. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань:

а) забезпечує реалізацію державної політики щодо охорони здоров'я, розробляє проекти відповідних державних програм на перспективу, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про їх фінансове забезпечення;

б) здійснює координацію діяльності закладів охорони здоров'я, науково-дослідних, інших підприємств і установ, що перебувають в його функціональному управлінні, з питань діагностики, лікування і профілактики захворювань, формування здорового способу життя, охорони території України від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних захворювань і забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення;

в) організовує вивчення впливу навколишнього природного середовища на здоров'я людини, розробляє заходи, спрямовані на недопущення шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я людини, бере участь у визначенні напрямів та проведенні разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями роботи з метою запобігання хворобам, зниження захворюваності, інвалідності та смертності;

г) готує та подає до Уряду пропозиції про підписання міжурядових угод з питань охорони здоров'я;

д) розробляє разом з ДКНТ, Академією наук, іншими заінтересованими органами науково-технічні програми з охорони здоров'я та біології людини;

є) розробляє і впроваджує у діяльність національної служби охорони здоров'я нові умови господарювання виходячи із законів ринкової економіки; затверджує типові програми обов'язкового та плани добровільного медичного страхування населення, технологічні стандарти медичних послуг і рекомендації щодо встановлення та зміни тарифів на медичні послуги (відповідно до зміни індексу цін);

ж) проводить в органах і закладах охорони здоров'я організаційно-методичну роботу по реалізації державної політики в галузі праці та заробітної плати;

з) забезпечує державний санітарний нагляд за виконанням підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності та громадянами законодавства з питань санітарно-епідемічного благополуччя населення;

і) установлює за погодженням з Мінпраці і Радою Федерації незалежних профспілок України гранично допустимі показники і характеристики шкідливих факторів для здоров'я людини, проводить санітарно-гігієнічні дослідження на промислових підприємствах, організує охорону території України від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних захворювань, здійснює санітарно-гігієнічну експертизу, разом з Мінприроди бере участь у державній екологічній експертизі і дає оцінку повноти й обгрунтованості проведення заходів щодо охорони здоров'я населення та навколишнього природного середовища (в тому числі в закладах, що перебувають у його функціональному управлінні), розробляє, затверджує і вводить у дію відповідно до законодавства нормативи екологічної безпеки, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні норми й правила, норми радіаційної безпеки, гігієнічні нормативи, встановлює стандарти якості лікарських засобів, імунологічних препаратів, питної води, медичних приладів;

к) здійснює разом з відповідними центральними органами державної виконавчої влади України, а також органами Республіки Крим вибірковий контроль за рівнем радіаційного забруднення харчових продуктів, водоймищ і грунтів, бере участь у складанні експертних висновків щодо визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, а у разі перевищення нормативів вносить відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів України;

л) погоджує стандарти, технічні умови, іншу нормативно-технічну документацію на харчові продукти, питну воду, нові хімічні речовини, промислові вироби, полімерні і синтетичні матеріали, а також введення нових технологічних процесів, устаткування, приладів, які можуть шкідливо впливати на здоров'я; дає дозвіл на застосування нових хімічних речовин, засобів і методів для виробництва і обробки продуктів харчування, а також використання стимуляторів росту рослин і тварин, хімічних засобів захисту рослин;

................

Перейти до повного тексту