- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 13 квітня 2011 р. № 460 Київ |
Про затвердження Порядку визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії
( Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 19 від 18.01.2012 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 19 від 18.01.2012 )
( Установити, що положення абзацу сьомого пункту 5 Порядку, затвердженого цією Постановою, не застосовується під час визначення майнового забезпечення виконання зобов’язань акціонерним товариством "Українська залізниця" з обслуговування та погашення субкредиту для реалізації проекту постачання рейок згідно з Постановою КМ
№ 776 від 25.07.2023 )
( Установити, що положення абзацу сьомого пункту 5 Порядку, затвердженого цією Постановою, не застосовується під час визначення майнового забезпечення виконання приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" зобов’язань з відшкодування витрат державного бюджету, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань згідно з Постановою КМ
№ 167 від 13.02.2024 )
( Установити, що положення абзацу сьомого пункту 5 Порядку, затвердженого цією Постановою, не застосовуються під час визначення майнового забезпечення виконання акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов’язань з відшкодування витрат державного бюджету, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань згідно з Постановою КМ
№ 711 від 18.06.2024 )
Відповідно до частини шостої
статті 17 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок визначеннянеобхідності,розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України |
М.АЗАРОВ |
Інд. 27 |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 квітня 2011 р. № 460
ПОРЯДОК
визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії
1. Цей Порядок установлює механізм визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання суб’єктам господарювання, у віданні яких є майно державної власності (далі - позичальники), кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії (далі - забезпечення).
2. Необхідність надання, розмір та вид забезпечення визначаються Кабінетом Міністрів України за результатами комплексної оцінки позичальника, проведеної Мінфіном у встановленому ним
порядку .
4. Ринкова вартість забезпечення визначається за результатами незалежної оцінки майна, проведеної на підставі укладеного із суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання договору.
Забезпечення приймається за його ринковою вартістю у разі наявності позитивного висновку рецензента звіту (акта) про оцінку майна.
Проведення оцінки майна та рецензування звіту (акта) про оцінку майна здійснюються у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна.
5. Виконання зобов'язань позичальника забезпечується заставою з урахуванням того, що до предметів застави належать:
1) предмет іпотеки (один або кілька об'єктів нерухомого майна; об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, право власності на яке перейде до позичальника та/або майнового поручителя після укладення іпотечного договору, за умови документального підтвердження переходу права власності; частина об'єкта нерухомого майна після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості). Прийняття в іпотеку майна, що є об'єктом права державної або комунальної власності і закріплене за державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання, здійснюється після надання у встановленому законом порядку згоди відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування;
2) товари, що перебувають в обігу чи переробці (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
3) обладнання;
4) автотранспорт;
5) інші майнові права, відмінні від права власності.
Застава майнових прав (крім прав на отримання коштів, розміщених на депозитних рахунках) є видом забезпечення з високим ступенем ризику, низькою надійністю та ліквідністю і приймається як додаткове забезпечення.
Майнові права на отримання грошових коштів (виручки) приймаються в заставу за умови, що їх вартість не перевищує суму невиконаних і непрострочених зобов'язань перед позичальником. У договорі, на підставі якого такі майнові права передаються в заставу, зазначаються реквізити позичальника в уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку-агенті (у разі наявності такого банку).
................Перейти до повного тексту