1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


ДОГОВІР
між Україною та Урядом Малайзії про видачу правопорушників
( Договір ратифіковано Законом № 1903-VIII від 22.02.2017 )
Дата підписання: 04.08.2016
Дата ратифікації Україною: 22.02.2017
Дата набрання чинності для України: 05.10.2017
Україна та Уряд Малайзії (що надалі іменуються кожна окремо "Сторона", а разом - "Сторони"),
Бажаючи посилити дружні відносини між двома країнами,
Визнаючи потребу забезпечення більш ефективного співробітництва між двома країнами у боротьбі зі злочинністю,
домовились про таке:
Стаття 1
Обов’язок видачі правопорушників
Сторони зобов’язуються видавати одна одній на запит та з урахуванням положень цього Договору і у відповідності з їхнім відповідним внутрішнім законодавством будь-яку особу, яка розшукується запитуючою Стороною з метою притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, що тягне видачу, або з метою винесення або виконання вироку у зв’язку з таким злочином.
Стаття 2
Злочини, що тягнуть видачу
1. Злочин є таким, що тягне видачу, якщо він за законодавством обох Сторін карається позбавленням волі на період не менш ніж один (1) рік або більш суворим покаранням.
2. Злочин також є таким, що тягне видачу, якщо він полягає у замаху або змові з метою вчинення, пособництва чи підбурення до вчинення будь-якого злочину, зазначеного в пункті 1 і караного за законодавством обох Сторін позбавленням волі на період не менш ніж один (1) рік або більш суворим покаранням.
3. Коли запит про видачу стосується особи, засудженої до позбавлення волі судом запитуючої Сторони за будь-який злочин, що тягне видачу, видача здійснюється лише якщо строк, який залишається відбувати, становить не менш як шість (6) місяців.
4. Для цілей цієї статті при визначенні того, чи є злочин караним відповідно до законодавства обох Сторін, не має значення:
а) чи законодавство обох Сторін відносить дії або бездіяльність, що становлять злочин, до тієї самої категорії злочинів чи визначає злочин за допомогою такої самої термінології; або
b) чи відрізняється склад злочину за законодавством Сторін, якщо зрозуміло, що за сукупністю дії чи бездіяльність, зазначені запитуючою Стороною, становлять злочин за законодавством запитуваної Сторони.
5. Якщо видача особи вимагається за злочин, пов'язаний з податками, митними зборами, валютним обміном або іншими бюджетними питаннями, у видачі не може бути відмовлено на підставі того, що законодавство запитуваної Сторони не передбачає такого самого податку, збору, мита або валютного регулювання як законодавство запитуючої Сторони, за умови, що дії чи бездіяльність, у зв’язку з якими запитується видача, є злочином на території запитуваної Сторони.
6. Якщо злочин вчинено за межами території запитуючої Сторони, видача здійснюється, якщо законодавство запитуваної Сторони передбачає покарання за злочин, вчинений за межами її території за подібних обставин, і якщо вимоги щодо видачі відповідно до цього Договору та її внутрішнього законодавства іншим чином дотримані. Якщо законодавство запитуваної Сторони цього не передбачає, то запитувана Сторона може на свій розсуд відмовити у видачі.
Стаття 3
Обов’язкові підстави для відмови
1. Видача відповідно до цього Договору не здійснюється запитуваною Стороною за будь-якої з таких обставин:
a) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, вважається запитуваною Стороною злочином політичного характеру. Посилання на злочин політичного характеру не охоплює наступні злочини:
(i) злочин, передбачений будь-яким багатостороннім міжнародним договором, сторонами якого є обидві Сторони, і який покладає на них обов’язок видавати особу або передавати справу до своїх компетентних органів для прийняття рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності;
(ii) вбивство або інший умисний злочин проти особи Глави Держави або члена близької родини Глави Держави;
(iii) замах, підбурювання до вчинення, пособництво або змова з метою вчинення або участі у будь-якому такому злочині, як зазначено у підпунктах "i" та "ii";
b) якщо запитувана Сторона має суттєві підстави вважати, що запит був зроблений з метою переслідування або покарання особи на підставі її раси, релігії, національності, етнічного походження, статі чи політичного переконання або що становище такої особи в судовому процесі може бути погіршене з будь-якої з цих причин;
c) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, є злочином за військовим правом, який разом з тим не є злочином за звичайним кримінальним правом;
d) якщо відносно злочину, у зв’язку з яким запитується видача:
(i) особа виправдана, помилувана чи звільнена від кримінальної відповідальності або відбування покарання з інших підстав відповідно до законодавства запитуваної Сторони;
(ii) особа відбула покарання, передбачене законодавством запитуваної Сторони; або
(iii) особу засуджено відповідно до законодавства запитуваної Сторони;
e) якщо це може змусити запитувану Сторону порушити свої зобов’язання відповідно до міжнародних договорів.
2. У випадках, коли до особи могла би бути застосована смертна кара у запитуючій Стороні, однак у запитуваній Стороні смертна кара не була би застосована за той самий злочин відповідно до законодавства запитуваної Сторони, жодного запиту про видачу не подається без попередніх консультацій та погодження обома Сторонами питань направлення такого запиту.
Стаття 4
Факультативні підстави для відмови
1. У видачі може бути відмовлено:
а) якщо на території запитуваної Сторони здійснюється провадження проти особи, видача якої запитується, щодо злочину, у зв’язку з яким запитується видача;
b) якщо особа, видача якої запитується, є громадянином запитуваної Сторони;
с) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, відповідно до законодавства запитуваної Сторони вважається таким, що був учинений в цілому або частково в цій Стороні або в межах її юрисдикції; і
d) якщо притягнення до відповідальності або покарання за злочин, у зв’язку з яким запитується видача, було б неможливим з підстав, передбачених законодавством запитуваної Сторони щодо строків давності.
2. Якщо у видачі відмовлено відповідно до підпунктів "b" та "c" пункту 1 цієї статті, запитувана Сторона передає справу своїм компетентним органам з метою порушення провадження проти розшукуваної особи відповідно до її законодавства.
Стаття 5
Центральні органи
Центральним органом для України є Міністерство юстиції України (у справах на стадії судового розгляду або виконання вироку) та Генеральна прокуратура України (у справах на стадії досудового слідства); Центральним органом для Малайзії є Міністр, відповідальний за правопорушників, що переховуються від правосуддя.
Стаття 6
Відстрочена та умовна передача
1. Після прийняття рішення за запитом про видачу запитувана Сторона може відкласти передачу запитуваної особи з метою здійснення кримінального провадження щодо цієї особи або, якщо ця особа вже засуджена - з метою виконання вироку, винесеного за злочин інший, ніж той, у зв’язку з яким запитується видача. У такому разі запитувана Сторона повідомляє про це запитуючу Сторону.
2. Якщо особа відбуває покарання на території запитуваної Сторони за злочин інший, ніж той, у зв’язку з яким запитується видача, запитувана Сторона може тимчасово передати особу запитуючій Стороні для здійснення кримінального провадження за злочин, у зв’язку з яким запитується видача. Передана таким чином особа тримається під вартою у запитуючій Стороні і повертається запитуваній Стороні після завершення провадження проти особи, відповідно до письмових умов, взаємно визначених Сторонами.
Стаття 7
Процедура видачі та підтвердні документи
1. Запит про видачу складається Центральним органом запитуючої Сторони у письмовій формі та передається через дипломатичні канали Центральному органу запитуваної Сторони.
2. Для подальшого спілкування відповідні органи зносяться безпосередньо один з одним, але можуть, на свій вибір, зноситися через дипломатичні канали.
3. До запиту про видачу додається:
(а) інформація, необхідна для встановлення особи та громадянства розшукуваної особи, у тому числі, якщо можливо, фотографії та відбитки пальців, а також інформація щодо поточного місця знаходження особи, якщо відомо;
(b) виклад кожного злочину, у зв'язку з яким запитується видача;
(с) виклад фактів злочину;
(d) процесуальна історія справи;
(е) текст положень закону, що визначають кожен злочин;
(f) текст положень закону, що описують покарання, що може бути призначено;
(g) інформація щодо того, чи є строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
4. Якщо особа обвинувачується у злочині, запит про видачу супроводжується ордером на арешт особи і обвинувальним актом, або копією обвинувального акту.
5. Якщо особу засуджено за злочин і призначено покарання, до запиту про видачу додають:
(а) документи, що підтверджують засудження; та
(b) документи, що підтверджують накладене покарання та частину, у якій воно не було виконано.
6. Якщо особу було засуджено за злочин і покарання не призначено, до запиту про видачу додаються документи, що підтверджують засудження.
7. Жодна зі Сторін не вимагає як умову для видачі відповідно до цього Договору, щоб інша Сторона довела наявність достатніх доказів для порушення справи проти розшукуваної особи.
Стаття 8
Додаткова інформація
1. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформація, надана на підтвердження запиту про видачу, є недостатньою відповідно до її внутрішнього законодавства і цього Договору для задоволення запиту про видачу, ця Сторона може запитати про надання додаткової інформації впродовж визначеного нею часу. Запитувана Сторона може встановити строк для подачі такої інформації, і може дозволити розумне продовження строку подання за заявою запитуючої Сторони з викладенням підстав для такого продовження.
2. Якщо розшукувана особа утримується під вартою і надані додаткові документи не є достатніми або якщо такі документи не отримано в строк, визначений запитуваною Стороною, цю особу може бути звільнено з-під варти. Таке звільнення не перешкоджає повторному арешту та видачі особи, якщо згодом отримано додаткові документи.
3. Якщо особа звільнена з-під варти відповідно до пункту 2 цієї статті, запитувана Сторона якомога швидше повідомляє про це запитуючу Сторону.
Стаття 9
Мова
Запити та підтвердні документи, подані запитуючою Стороною відповідно до цього Договору, мають супроводжуватися перекладом на англійську мову.
Стаття 10
Прийнятність документів
1. Документ, який відповідно до статті 7 цього Договору супроводжує запит про видачу, приймається у якості доказу у будь-якому провадженні щодо видачі на території запитуваної Сторони, у разі його засвідчення.
2. Документ є засвідченим для цілей цього Договору, якщо:
(а) ордер на арешт підписано суддею, слідчим суддею або іншим компетентним органом запитуючої Сторони;
(b) будь-який інший документ засвідчено суддею, слідчим суддею або іншим компетентним органом запитуючої Сторони як оригінал або дійсна копія оригіналу, залежно від обставин; або
(с) документ, що підтверджує засудження, засвідчено суддею, слідчим суддею або іншим компетентним органом запитуючої Сторони,
і скріплено офіційною печаткою компетентного органу запитуючої Сторони.
Стаття 11
Тимчасовий арешт
1. У термінових випадках Сторона може звернутися з проханням про тимчасовий арешт розшукуваної особи до подання запиту про видачу.
2. Прохання про тимчасовий арешт передається між Центральним органом України і Палатою Генерального прокурора Малайзії через дипломатичні канали або безпосередньо поштою чи телеграфом або будь-якими засобами, що дозволяють отримати докази письмово, або через засоби Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол).

................
Перейти до повного тексту