Україна та Уряд Малайзії (що надалі іменуються кожна окремо "Сторона", а разом "Сторони"),

Бажаючи підвищити ефективність співробітництва обох країн з питань взаємної правової допомоги у кримінальних справах на основі взаємної поваги до суверенітету, рівності прав та невтручання у внутрішні справи,

Домовилися про наступне:

1. Сторони, відповідно до цього Договору і згідно з їхнім відповідним законодавством, надають одна одній найширшу взаємну правову допомогу при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ.

2. Взаємна правова допомога відповідно до цього Договору може включати:

(a) одержання свідчень або доказів;

(b) надання можливості особам надавати докази або сприяти кримінальному розслідуванню та судовому розгляду, включаючи передачу осіб під вартою;

(c) вручення судових та інших процесуальних документів;

(d) проведення обшуку та вилучення;

(e) огляд об'єктів і місцевості;

(f) надання інформації і речових доказів;

(g) ідентифікація, виявлення, арешт, вилучення та конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом, та знарядь злочинів;

(h) встановлення місцезнаходження та ідентифікація осіб; та

(i) будь-які інші форми допомоги, що не суперечать законодавству запитуваної Сторони.

3. Цей Договір застосовується лише для надання взаємної правової допомоги між Сторонами. Положення цього Договору не створюють будь-яких прав з боку будь-яких приватних осіб для отримання, переховування або виключення доказів або перешкоджання виконанню будь-якого запиту про надання допомоги.

4. Цей Договір не застосовується до –

(а) арешту або затримання будь-якої особи з метою її екстрадиції;

(b) виконання у запитуваній Стороні судових рішень у кримінальних справах, винесених у запитуючій Стороні, за винятком обсягу, дозволеного законодавством запитуваної Сторони;

(с) передачі осіб під вартою для виконання покарань; та

(d) передачі провадження у кримінальних справах.

5. Цей Договір не уповноважує будь-яку зі Сторін вживати на території іншої заходи щодо реалізації юрисдикції або виконання функцій, віднесених її законодавством до виключної компетенції органів такої іншої Сторони.

1. Кожна Сторона визначає Центральний орган для надіслання і отримання запитів на підставі цього Договору через дипломатичні канали.

2. Центральним органом в Україні є Генеральна прокуратура (щодо запитів на стадії досудового розслідування) та Міністерство юстиції (щодо запитів на стадії судового розгляду). Центральним органом для Малайзії є Генеральний аторней або особа, визначена Генеральним аторнеєм.

3. Кожна Сторона невідкладно повідомляє іншу про будь-які зміни у призначенні центральних органів.

1. Відмова у виконанні запиту про надання допомоги на підставі цього Договору здійснюється відповідно до законодавства Сторін, та підстави для відмови включають такі:

(a) надання допомоги може завдати шкоди суверенітету, безпеці, публічному порядку або іншим важливим державним інтересам запитуваної Сторони;

(b) задоволення або виконання запиту буде суперечити законодавству запитуваної Сторони;

(c) злочин розглядається запитуваною Стороною як такий, що має політичний характер;

(d) існують вагомі підстави вважати, що запит про надання допомоги зроблено з метою проведення розслідування, переслідування, покарання або іншим чином погіршення становища особі за ознакою раси, статі, віросповідання, національності, етнічної приналежності або політичних переконань;

(е) запит стосується військового злочину, який якби мав місце у запитуваній Стороні, не був би злочином згідно зі звичайним кримінальним правом у запитуваній Стороні;

(f) запит стосується діяння, яке не є злочином відповідно до законодавства запитуваної Сторони;

(g) запит стосується переслідування особи за злочин, щодо якого особу було остаточно засуджено, виправдано або помилувано, або вона відбула або відбуває призначене покарання у запитуваній Стороні, або іншим чином звільнена від кримінальної відповідальності або виконання покарання у такій Стороні.

2. Запитувана Сторона може відстрочити виконання запиту, якщо його негайне виконання може перешкодити розслідуванню або судовому розгляду, що триває в запитуваній Стороні.

3. Для цілей підпункту "с" пункту 1 цієї статті наступні злочини не вважаються злочинами політичного характеру:

(а) злочин проти життя чи особи Глави Держави або близького члена сім’ї Глави Держави;

(b) злочин проти життя або особи Глави Уряду або Міністра Уряду;

(с) злочин, передбачений будь-яким багатостороннім міжнародним договором, сторонами якого є Сторони і який відповідно до такого багатостороннього договору не може вважатися злочином політичного характеру для цілей взаємної правової допомоги у кримінальних справах; та

(d) будь-який замах, підбурювання або змова з метою вчинення будь-якого зі злочинів, перелічених у підпунктах "а" – "с".

4. Перед тим, як відмовити у задоволенні запиту або відстрочити його виконання, запитувана Сторона розглядає питання про можливість надання допомоги на певних умовах. Якщо запитуюча Сторона погоджується одержати допомогу на цих умовах, вона виконує такі умови.

5. Будь-яка відмова або відстрочка у наданні взаємної правової допомоги повинна бути мотивованою.

6. У допомозі не може бути відмовлено лише на підставі банківської чи іншої фінансової таємниці або якщо злочин вважається таким, що стосується виключно фіскальних питань.

1. Запит про надання допомоги складається письмово і засвідчується підписом уповноваженої особи та печаткою Центрального органу запитуючої Сторони або компетентного органу, який здійснює розслідування або розглядає справу. У термінових випадках запитуюча Сторона може зробити запит в іншій формі, яка є прийнятною для запитуваної Сторони, такій як факс або електронна пошта, і запитуюча Сторона підтверджує свій запит письмово невідкладно після цього.

2. Центральні органи передають всі запити та будь-які повідомлення, що його стосуються. У термінових випадках і коли це дозволено законами запитуваної Сторони, запити та будь-які повідомлення, що їх стосуються, можуть бути передані Центральному органу через Міжнародну організацію кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ).

1. Запит про надання допомоги повинен містити:

(a) назву компетентного органу, який веде розслідування або розглядає кримінальну справу, якої стосується запит;

(b) виклад мети запиту і стислий опис запитуваної допомоги;

(c) виклад обставин справи та юридична кваліфікація злочину з посиланням на відповідні положення закону і наданням тексту закону;

(d) причини застосування і докладний опис будь-якої особливої процедури або вимоги, про дотримання якої просить запитуюча Сторона;

(е) визначення будь-яких строків, протягом яких бажано виконати запит;

(f) опис доказів, інформації або іншої допомоги, що запитується;

(g) будь-які вимоги щодо конфіденційності, у разі наявності, з викладенням причин;

(h) будь-яку іншу інформацію, необхідну для належного виконання запиту.

2. Запит про надання допомоги може також у тій мірі, як це необхідно, містити:

(а) інформацію про особу, громадянство і місцезнаходження особи чи осіб, щодо яких триває розслідування або судовий розгляд у кримінальній справі, якої стосується запит;

(b) ідентифікаційні дані та місцезнаходження будь-якої особи, від якої вимагаються докази;

(с) ідентифікаційні дані та місцезнаходження особи, якій слід вручити документи, її зв’язок з кримінальним провадженням, і спосіб, у який слід здійснити вручення;

(d) ідентифікаційні дані та інформацію про орієнтовне місце перебування особи, встановлення місця знаходження якої запитується;

(е) перелік питань, які слід поставити свідку або потерпілому;

(f) опис доходів та знарядь злочину, які слід ідентифікувати, розшукати, арештувати, вилучити та конфіскувати.

3. Запит, супровідні документи та інші повідомлення відповідно до цього Договору мають надаватися англійською мовою.

4. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформації, що міститься в запиті, недостатньо для розгляду запиту, вона може запросити додаткову інформацію.

Запити про надання допомоги виконуються невідкладно відповідно до законодавства і практики запитуваної Сторони. У тій мірі, у якій це дозволено її законодавством і практикою, запитувана Сторона може виконати запит у спосіб, визначений запитуючою Стороною.

1. Запитувана Сторона на запит та відповідно до свого законодавства отримує докази і передає їх запитуючій Стороні.

2. Якщо запит стосується передачі документів або записів, запитувана Сторона може передати їх засвідчені копії або фотокопії. Однак, якщо запитуюча Сторона прямо просить передати оригінали, запитувана Сторона намагається виконати таке прохання.

3. Наскільки це не суперечить законам запитуваної Сторони, документи та інші матеріали, що підлягають передачі запитуючій Стороні відповідно до цього Договору, повинні бути засвідчені в такій формі, яку може вимагати запитуюча Сторона для забезпечення їх прийнятності відповідно до законодавства запитуючої Сторони.

4. Наскільки це не суперечить законодавству запитуваної Сторони, запитувана Сторона дозволяє присутність осіб, зазначених у запиті, під час виконання запиту, і дозволяє таким особам ставити запитання через працівників компетентних органів запитуваної Сторони, особі, від якої докази мають бути отримані. З цією метою запитувана Сторона заздалегідь інформує запитуючу Сторону про час та місце виконання запиту.

Запитуюча Сторона на запит повертає запитуваній Стороні оригінали документів, записів або предметів, наданих запитуючій Стороні на запит відповідно до цього Договору.

1. Запитуюча Сторона без згоди запитуваної Сторони не використовує або не передає інформацію або докази, надані запитуваною Стороною, для інших розслідувань або проваджень у кримінальних справах, ніж ті, що зазначені в запиті.

2. Незалежно від пункту 1 цієї статті у випадках зміни обвинувачення надані інформація або докази можуть бути використані у тій мірі, у якій злочин, відповідно до пред'явленого обвинувачення, являє собою такий злочин, щодо якого відповідно до цього Договору може бути надана взаємна правова допомога.