1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 30 березня 2002 р. N 446
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 336 від 15.03.2006 )
Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Утворити у складі Міністерства культури і мистецтв Державну службу охорони культурної спадщини як урядовий орган державного управління.
2. Затвердити Положення про Державну службу охорони культурної спадщини (додається).
3. Міністерству фінансів, Міністерству культури і мистецтв, Державному комітету з будівництва та архітектури у тримісячний термін переглянути граничну чисельність працівників та видатки на утримання Міністерства культури і мистецтв та Державного комітету з будівництва та архітектури з урахуванням функцій, покладених на Державну службу охорони культурної спадщини, і подати відповідні пропозиції Кабінетові Міністрів України.
4. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з будівництва та архітектури разом з Київською міською державною адміністрацією подати у місячний термін Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розміщення Державної служби охорони культурної спадщини у м. Києві.
5. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з будівництва та архітектури:
подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.
6. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, районним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування погоджувати питання утворення відповідних органів охорони культурної спадщини з Державною службою охорони культурної спадщини.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 40
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 березня 2002 р. N 446
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу охорони культурної спадщини
1. Державна служба охорони культурної спадщини (далі - Служба) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінкультури і підпорядковується йому.
2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінкультури.
3. Основними завданнями Служби є:
участь у межах своєї компетенції у формуванні і реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини та координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері;
здійснення контролю за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;
узагальнення практики застосування законодавства у сфері охорони культурної спадщини, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;
здійснення відповідно до законодавства державного управління у сфері охорони культурної спадщини.
4. Служба відповідно до покладених на неї завдань:
1) розробляє та подає на погодження з Мінкультури проекти державних програм охорони культурної спадщини;
2) веде Державний реєстр нерухомих пам'яток України;
3) забезпечує виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини, ведення списків цих об'єктів;
4) готує пропозиції щодо вилучення пам'яток з Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
5) заносить в установленому порядку об'єкти, що віднесені до категорії пам'яток місцевого значення, у Державний реєстр нерухомих пам'яток України, а також забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо занесення у зазначений реєстр пам'яток національного значення;
6) готує пропозиції про знесення, зміну та переміщення (перенесення) пам'яток;
7) забезпечує юридичним і фізичним особам доступ до інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України;
8) видає власникові пам'ятки або уповноваженому ним органові свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки;
9) забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо затвердження Списку історичних населених місць України та Списку охоронюваних археологічних територій України, а також пропозицій щодо внесення змін до цих Списків;
10) оголошує топографічно визначені території чи водні об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, охоронюваними археологічними територіями;
11) готує пропозиції щодо публікації Державного реєстру нерухомих пам'яток та внесених до нього змін;
12) в установленому порядку забезпечує визначення меж територій пам'яток національного значення, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;
13) готує пропозиції щодо затвердження в установленому законодавством порядку державних норм та правил щодо розроблення і затвердження проектної документації на виконання робіт з консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
14) здійснює нагляд за виконанням робіт з консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації пам'яток. Ці повноваження за погодженням з Мінкультури можуть бути делеговані іншим органам охорони культурної спадщини;
15) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо встановлення режиму збереження і порядку використання пам'яток національного значення, їх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;
16) здійснює науково-методичне керівництво у питаннях охорони культурної спадщини;
17) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо погодження в установленому порядку програм, проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у зонах охорони пам'яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини;

................
Перейти до повного тексту