1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2006-2010 роки, що додається.

Визначити МОЗ державним замовником Програми.

2. МОЗ разом з Мінфіном, Мінекономіки розробити та подати на розгляд Кабінетові Міністрів України до 1 грудня 2005 р. проект Державної програми розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2006-2010 роки.

На 31 грудня 2004 р. близько 1 млн. жителів України потребували нефрологічної допомоги. Тим часом система надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю не здатна забезпечити її необхідний рівень, у зв'язку з чим постійно зростають кількісні показники інфікування сечової системи, уражень нирок унаслідок цукрового діабету та артеріальної гіпертензії. Крім того, до 30 відсотків хворих працездатного віку потрапляють до нефрологічних закладів з термінальним ступенем хронічної ниркової недостатності і зберегти їх життя можна лише за допомогою "штучної нирки" або перитонеального діалізу. Однак цими методами в Україні лікуються лише 2200 хворих, а щороку на 1 млн. населення реєструється до 150 пацієнтів з термінальним ступенем хронічної ниркової недостатності, тобто кожного року 6000 громадян потребують діалізних методів терапії.

Протягом 2004 року лише 485 хворих розпочали необхідне лікування і залишилися живими. Тобто в країні практично не діє система запобігання виникненню хвороб сечової системи та адекватного їх лікування, що призводить до щорічного збільшення кількості хворих нефрологічного профілю і до передчасної смерті щороку більш як 9 тис. пацієнтів унаслідок неотримання адекватної терапії.

Нинішній стан надання нефрологічної допомоги є наслідком недостатньої уваги з боку держави до всіх її складових - починаючи від рівня нефрологічної грамотності лікарів і первинної лікувально-профілактичної допомоги, підготовки лікарів-нефрологів, інформованості населення про способи профілактики хвороб сечової системи і закінчуючи відсутністю системи запобігання захворюваності нирок загалом і хронічній нирковій недостатності зокрема, а також надзвичайно низьким рівнем лікування діалізними методами.

У країнах ЄС нефрологічну допомогу надають від 35 до 63 лікарів-нефрологів на 1 млн. населення; в Україні - 8 нефрологів на ту ж кількість населення. У названих країнах державні програми підтримки лікування нефрологічних хворих були прийняті наприкінці 70-х - на початку 80-х років. У США державну програму лікування хворих з хронічною нирковою недостатністю через систему Medicare було прийнято в 1971 році, яка діє і донині. Усі нові члени ЄС також прийняли і виконують відповідні програми.

Необхідність підтримки на державному рівні системи надання нефрологічної допомоги визначається значною розповсюдженістю хвороб сечової системи, високою вартістю гемодіалізу, перитонеального діалізу, що унеможливлює адекватне розв'язання цих проблем на регіональному рівні.

Мета Програми полягає в зменшенні розповсюдженості хвороб сечової системи шляхом їх первинної профілактики, зменшення кількості хворих з вторинним ураженням нирок, викликаних цукровим діабетом або артеріальною гіпертензією, поліпшення якості життя та рівня соціальної реабілітації, зниження рівня інвалідизації і смертності пацієнтів.

Протягом останніх 30 років за рахунок державних програм підтримки лікування нефрологічних хворих у США, Японії, країнах ЄС переважно фінансувалися наукові розробки з проблеми замісної ниркової терапії (гемодіалізу, перитонеального діалізу, меншою мірою - трансплантації нирки) та здійснювалося матеріально-технічне забезпечення цього виду лікування.

Накопичений досвід свідчить, що:

кількість хворих, які потребують гемодіалізу або перитонеального діалізу, щороку збільшується в середньому на 7-8 відсотків;

завдяки впровадженню досягнень науки середня тривалість життя у зв'язку із застосуванням діалізу значно збільшилася, перевищивши тривалість життя після трансплантації нирки в межах однакових вікових груп.

Однак економіка США, Японії і тим більше ЄС не здатна витримати фінансове навантаження, необхідне для адекватного забезпечення лікування хворих методами діалізу або трансплантації нирки.

Тому в листопаді 2003 р. учасники Світової асоціації нефрологів створили KDIGO - організацію, в складі якої працює 8 комісій з провідних нефрологів світу. Метою діяльності цієї організації є досягнення глобального консенсусу (вироблення найкращих рекомендацій) з питань запобігання хворобам сечової системи, застосування методів їх ранньої діагностики, лікування до та після формування хронічної ниркової недостатності, методів діалізу з максимальним реабілітаційним ефектом, поліпшення якості та збільшення тривалості життя хворих.