Уряд України та Уряд Великого Герцогства Люксембург (далі - Договірні Держави),

бажаючи укласти Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, вчиненої у м. Київ 6 вересня 1997 року (далі - Конвенція),

домовилися про таке:

Пункт 3 статті 5 "Постійне представництво" Конвенції викласти у такій редакції:

"3. Термін "постійне представництво" також включає:

(a) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тільки тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує 12 місяців;

(b) надання послуг, у тому числі консультаційних послуг, підприємством через співробітників або інший персонал, найнятий підприємством для таких цілей, але тільки якщо діяльність такого характеру триває (в рамках одного й того ж самого або пов'язаного з ним проекту) в Договірній Державі протягом періоду або періодів, які становлять у сукупності більше, ніж шість місяців у будь-якому дванадцятимісячному періоді.".

1. Пункт 2 статті 10 "Дивіденди" Конвенції викласти у такій редакції:

"2. Однак дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (інша, ніж товариство), яка безпосередньо володіє принаймні 20 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків загальної суми дивідендів в усіх інших випадках.

Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанії, з якого виплачуються дивіденди.".

2. Пункт 3 статті 10 Конвенції вилучити. Змінити нумерацію пунктів 4, 5 та 6 статті 10 на 3, 4 та 5 відповідно.

Пункт 2 статті 11 "Проценти" Конвенції викласти у такій редакції:

"2. Однак проценти, що виникають у Договірній Державі можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 процентів від загальної суми процентів у випадку процентів, які виникають в Договірній Державі і сплачуються за будь-якими позиками будь-якого виду, що надаються банком або будь-якою іншою фінансовою установою другої Держави, включаючи інвестиційні банки та ощадні банки;

b) 10 процентів загальної суми процентів в усіх інших випадках.".

Пункт 2 статті 12 "Роялті" Конвенції викласти у такій редакції:

"2. Однак роялті, що виникають у Договірній Державі, можуть також бути оподатковані у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків загальної суми платежів, про які йдеться в підпункті а) пункту 3 цієї статті;

b) 10 відсотків загальної суми платежів, про які йдеться в підпункті b) пункту 3 цієї статті.".

Пункт 7 статті 24 "Недискримінація" Конвенції викласти у такій редакції:

"7. Положення цієї статті, не зважаючи на положення статті 2, застосовуються до податків будь-якого виду та опису.".