Дата підписання 09.12.2005

Дата набуття чинності: 09.12.2005

З метою реалізації Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, підписаного 23 квітня 2001 року у Вільнюсі (далі - Договір), і відповідно до статті 27 цього Договору Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство соціальної охорони і праці Литовської Республіки домовились про таке:

Терміни, які вживаються у цій Угоді, є ідентичними термінам Договору.

Ця Угода регулює порядок реалізації Договору, визначає компетентні установи, уповноважені призначати та виплачувати пенсії та допомогу згідно з Договором.

1. Відповідно до пункту 3 статті 27 Договору компетентними установами є:

в Україні:

- Міністерство праці та соціальної політики - з питань допомоги сім'ям з дітьми;

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - з питань відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання та у випадку його смерті з цих причин;

- Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - з питань виплати допомоги по безробіттю та на поховання осіб, які були зареєстровані у державній службі зайнятості;

- Пенсійний фонд - з питань призначення, переказу та виплати пенсій, а також виплати допомоги на поховання пенсіонерів;

- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - з питань виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності (у разі хвороби та інших випадках) та материнству (допомога по вагітності та пологам, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при народженні дитини), допомоги на поховання;

- Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) системи Міністерства охорони здоров'я - з питань оцінки ступеня обмеження життєдіяльності людини, причини, часу її настання, групи інвалідності.

у Литовській Республіці:

- Служба закордонних виплат Управління фонду державного соціального страхування - з питань призначення та виплати пенсії, відшкодування шкоди у разі трудового каліцтва та професійного захворювання, а також допомоги на випадок хвороби та материнства;

- Литовська біржа праці при Міністерстві соціальної охорони і праці - з питань виплати допомоги на випадок безробіття;

- Служба по встановленню хвороби та працездатності при Міністерстві соціальної охорони і праці - з питань оцінки ступеня і причини хвороби, а також ступеня і причини працездатності.

- Муніципалітети - з питань призначення та виплати допомоги на поховання і допомоги сім'ям з дітьми.

Адреси компетентних установ і додаткова інформація для контактів наведені у додатку до цієї Угоди.

2. Компетентні установи домовляються між собою щодо загальних процедур і надання інформації, необхідної для виконання Договору і цієї Угоди.

1. При застосуванні положень статті 7 Договору компетентна установа однієї Сторони видає зацікавленій особі довідку, яка підтверджує, що на працівника продовжує поширюватися законодавство цієї Сторони щодо соціального забезпечення. Копія довідки надається компетентній установі іншої Сторони. На підставі цієї довідки законодавство іншої Сторони щодо соціального забезпечення на цього працівника не поширюється, і внески соціального страхування, пов'язані з трудовою діяльністю в Стороні тимчасового проживання, не стягуються.

2. Згадану в пункті 1 довідку видає:

в Україні - відповідна компетентна установа, зазначена в пункті 1 статті 3 цієї Угоди;

у Литовській Республіці - Служба закордонних виплат Управління фонду державного соціального страхування.

1. При застосуванні положень статті 10 Договору компетентна установа однієї Сторони з метою встановлення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності (у разі хвороби) та материнству (у зв'язку з вагітністю та пологами), у разі необхідності, підсумовування страхового (трудового) стажу здійснює на підставі довідки, виданої компетентною установою іншої Сторони. У довідці вказуються періоди страхування відповідно до законодавства Сторони, компетентна установа якої видає довідку.

2. Згадану в пункті 1 довідку видає:

в Україні - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

у Литовській Республіці - Служба закордонних виплат Управління фонду державного соціального страхування.

1. Особа, яка має право на призначення пенсії згідно з Договором, може подати заяву до компетентної установи Сторони, на території якої вона проживає:

в Україні:

- органів Пенсійного фонду;

в Литовській Республіці:

- Служба закордонних виплат Управління фонду державного соціального страхування.

2. Компетентна установа однієї Сторони у десятиденний строк надсилає отриману заяву з доданням оригіналів необхідних документів до компетентної установи іншої Сторони. У разі призначення пенсії відповідно до законодавства обох Сторін компетентній установі другої Сторони надсилаються копії засвідчених документів та копії рішення, прийнятого першою Стороною.

3. Якщо в особи виникає право на пенсію тільки у результаті підсумовування страхового (трудового) стажу, яке ця особа отримала згідно із законодавством обох Сторін, то в пункті 1 вказані компетентні установи надають одна одній довідку про страховий (трудовий) стаж, набутий відповідно до чинного законодавства Сторін після 1 січня 1992.

4. Якщо пенсії по інвалідності чи пенсії вдовам і пенсії сиротам (пенсії у разі втрати годувальника) призначаються згідно із законодавством обох Сторін, то у пункті 1 вказані компетентні установи надають одна одній засвідчені у встановленому порядку копії документів, що підтверджують групу і причину інвалідності чи факт смерті годувальника.

Порядок переказу пенсійних виплат і взаєморозрахунків встановлюється угодою між компетентними установами Сторін.

1. Якщо компетентна установа однієї Сторони є відповідальною за відшкодування шкоди, а трудове каліцтво трапилось або професійне захворювання вперше було виявлене на території другої Сторони, то компетентна установа цієї Сторони повідомляє про це компетентну установу першої Сторони і надає інформацію та медичну документацію, яку вона має.

2. Відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства тієї Сторони, правові норми якої поширювались на працівника в момент трудового каліцтва або під час виконання ним останній раз трудової діяльності, що спричинила виникнення професійного захворювання.