Дата підписання: 08.02.1994

Дата ратифікації: 24.02.1994

Дата набрання чинності: 28.04.1995

Україна і Литовська Республіка, далі "Високі Договірні Сторони",

керуючись принципами і цілями Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінкського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та іншими документами Наради з безпеки і співробітництва в Європі,

відмічаючи історичне значення Мирного договору між Україною і Литвою від 14 лютого 1921 року,

підтверджуючи, що подальший розвиток відносин дружби і співробітництва між ними відповідає інтересам народів їх держав,

висловлюючи бажання розвивати відносини, основані на взаєморозумінні і довірі, а також на загальновизнаних людських цінностях,

бажаючи надати нову якість своїм відносинам і зміцнити правову основу співробітництва між двома державами відповідно до реалій міжнародного життя,

домовились про таке:

Високі Договірні Сторони розвиватимуть дружні відносини, послідовно керуючись принципами суверенної рівності, відмови від застосування сили чи загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи одна одної, поважання прав і основних свобод людини, рівноправності і самовизначення народів, взаємовигідного співробітництва, сумлінного виконання міжнародних зобов'язань та інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Високі Договірні Сторони розв'язують спори, що можуть виникнути між ними, виключно мирним шляхом, керуючись принципами, закріпленими у Статуті Організації Об'єднаних Націй і в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

Кожна з Сторін зобов'язується утримуватися від участі у яких-небудь діях, спрямованих проти іншої Сторони, не підтримувати такі дії, ніколи і ні за яких обставин не застосовувати одна проти одної збройної сили і не погрожувати її застосуванням.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються не вступати до організацій, воєнних союзів (блоків), діяльність яких спрямована проти однієї з Високих Договірних Сторін, та не брати участі в таких організаціях і союзах (блоках).

Високі Договірні Сторони зобов'язуються не допускати, щоб їхні території використовувалися для здійснення збройної агресії або ворожої діяльності проти іншої Високої Договірної Сторони.

Високі Договірні Сторони, згідно з їх внутрішнім законодавством, заборонятимуть на своїй території заснування і діяльність організацій і груп, а також діяльність окремих осіб, розраховану на заподіяння шкоди державному суверенітету, незалежності і територіальній цілісності другої Високої Договірної Сторони.

У разі виникнення конфліктної ситуації, яка, на думку однієї з Сторін, може створити або створює загрозу миру, порушує або зачіпає інтереси її безпеки, територіальну цілісність і суверенітет, і особливо в тих випадках, коли ця ситуація стосується обох Сторін, вони будуть негайно проводити консультації, намагаючись знайти можливі засоби врегулювання конфліктної ситуації, що склалася, керуючись Статутом Організації Об'єднаних Націй і принципами, що закріплені в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

У тому випадку, якщо третя держава або треті держави здійснять збройний напад проти однієї з Високих Договірних Сторін, інша Сторона зобов'язується не подавати ніякої допомоги або підтримки такій державі або державам і намагатиметься вживати всіх заходів з метою якнайшвидшого врегулювання цього конфлікту.

Високі Договірні Сторони сприятимуть подальшому зміцненню дружби між їхніми народами і з цією метою розширятимуть контакти між громадянами своїх держав як на індивідуальній основі, так і по лінії державних і громадських організацій, органів регіонального і місцевого самоврядування.

Сторони приділятимуть увагу розвитку контактів і співробітництва між парламентами обох держав.

Високі Договірні Сторони у питаннях забезпечення прав національних меншин керуватимуться міжнародними принципами і стандартами, що визначені у Всесвітній декларації прав людини, Міжнародних пактах про права людини, відповідних документах ООН і Наради з безпеки і співробітництва в Європі, а також у Європейській конвенції про охорону прав і основних свобод людини та її протоколах.

Високі Договірні Сторони гарантують литовській національній меншині в Україні і українській національній меншині у Литовській Республіці такі права: користування рідною мовою, навчання на рідній мові або її вивчення у державних учбових закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, сповідання своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і учбових закладів і будь-яку іншу діяльність, яка не суперечить чинному законодавству відповідної сторони.

Особи, які належать до литовської національної меншини в Україні, тобто особи, які мають українське громадянство але є литовцями за походженням або зараховують себе до литовської національності, культури і традицій, а також особи, які належать до української національної меншини у Литовській Республіці, тобто особи, які мають литовське громадянство але є українцями за походженням або зараховують себе до української національності, культури і традицій, мають право індивідуально або разом з іншими членами своєї національної групи вільно виявляти, зберігати і розвивати свою національну, культурну, мовну і релігійну самобутність без будь-якої дискримінації і на основі повної рівності перед законами.

Високі Договірні Сторони розширятимуть свої контакти і співробітництво у міжнародних організаціях.

Сторони також взаємодіятимуть у питаннях, пов'язаних з підтриманням стабільності і безпеки на Європейському континенті.

Високі Договірні Сторони намагатимуться розвивати взаємовигідне економічне і торговельне співробітництво, що ґрунтується на ринкових принципах, і створять такому співробітництву сприятливі умови, включаючи стимулювання і захист інвестицій і охорону інтелектуальної власності. Сторони відрегулюють рух капіталу, трудових ресурсів, товарів і послуг і, з цією метою, укладуть відповідні угоди.

Високі Договірні Сторони укладуть окремі угоди для врегулювання взаємних розрахунків і платежів.

Високі Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для спільного підприємництва і господарської діяльності, а також розвитку зв'язків між підприємцями і підприємствами-товаровиробниками.

Правовий режим державного майна, майна юридичних і фізичних осіб однієї Високої Договірної Сторони, яке знаходиться на території іншої Високої Договірної Сторони, регулюється законами і правовими актами Сторони, на території якої це майно знаходиться, якщо інше не передбачене угодами між Сторонами.