- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про професійний розвиток працівників
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 39, ст.462)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 5067-VI від 05.07.2012 , ВВР, 2013, № 24, ст.243
№ 2581-VIII від 02.10.2018 , ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 113-IX від 19.09.2019 , ВВР, 2019, № 42, ст.238
№ 341-IX від 05.12.2019 , ВВР, 2020, № 13, ст.68 )
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників.
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
![](css/skrepka.png)
Стаття 1. Визначення основних термінів
![](css/skrepka.png)
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, проведення оцінки їх професійного рівня;
неформальне професійне навчання працівників - набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання;
підтвердження кваліфікації працівників - процедура визначення відповідності професійних знань, умінь і навичок працівників установленим законодавством вимогам і посадовим обов’язкам, проведення оцінки їх професійного рівня шляхом атестації;
працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності та виду діяльності або у фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;
професійне навчання працівників - процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов'язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та виду діяльності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;
формальне професійне навчання працівників - набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок у навчальному закладі або безпосередньо у роботодавця відповідно до вимог державних стандартів освіти, за результатами якого видається документ про освіту встановленого зразка.
![](css/skrepka.png)
Стаття 2. Державна політика у сфері професійного розвитку працівників
![](css/skrepka.png)
1. Метою державної політики у сфері професійного розвитку працівників є підвищення їх конкурентоспроможності відповідно до суспільних потреб шляхом сприяння роботодавцю в ефективному використанні праці та забезпеченні досягнення належного професійного рівня працівниками.
2. Державна політика у сфері професійного розвитку працівників формується за принципами:
доступності професійного розвитку працівникам;
вільного вибору роботодавцем форм і методів забезпечення професійного розвитку працівників з урахуванням специфіки їх роботи;
додержання інтересів роботодавця та працівника;
безперервності процесу професійного розвитку працівників.
![](css/skrepka.png)
Стаття 3. Управління у сфері професійного розвитку працівників
1. Державне управління у сфері професійного розвитку працівників здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
2. Безпосереднє управління у сфері професійного розвитку працівників здійснюють роботодавці шляхом організації професійного навчання працівників, їх атестації.
![](css/skrepka.png)
Стаття 4. Діяльність роботодавців у сфері професійного розвитку працівників
1. Основними напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників є:
розроблення поточних та перспективних планів професійного навчання працівників;
визначення видів, форм і методів професійного навчання працівників;
розроблення та виконання робочих навчальних планів і програм професійного навчання працівників;
організація професійного навчання працівників;
добір педагогічних кадрів та фахівців для проведення професійного навчання працівників безпосередньо у роботодавця;
ведення первинного та статистичного обліку кількості працівників, зокрема тих, які пройшли професійне навчання;
стимулювання професійного зростання працівників;
забезпечення підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років;
визначення періодичності атестації працівників та організація її проведення;
проведення аналізу результатів атестації та здійснення заходів щодо підвищення професійного рівня працівників.
Стаття 5. Участь професійних спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань у забезпеченні професійного розвитку працівників
1. Професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання:
беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері професійного розвитку працівників, здійсненні заходів, передбачених колективними договорами і угодами;
здійснюють громадський контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів у сфері професійного розвитку працівників;
спільно з органами державної влади беруть участь у моніторингу ринку праці та прогнозуванні його розвитку, формуванні державного замовлення на підготовку фахівців.
Розділ II.
ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ
![](css/skrepka.png)
Стаття 6. Організація професійного навчання працівників
![](css/skrepka.png)
1. Організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
![](css/skrepka.png)
2. Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця та на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях.
![](css/skrepka.png)
3. Роботодавець може утворити окремий підрозділ з питань професійного навчання працівників або покласти функції з організації такого навчання на відповідних фахівців.
4. Професійне навчання працівників організовується в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців.
5. Роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.
![](css/skrepka.png)
6. Формальне професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у вищих навчальних закладах.
За результатами формального професійного навчання працівникові видається документ про освіту встановленого зразка.
7. Неформальне професійне навчання працівників здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця згідно з рішенням роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.
![](css/skrepka.png)
Стаття 7. Форми професійного навчання працівників
![](css/skrepka.png)
1. Професійне навчання працівників здійснюється за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формою, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.
![](css/skrepka.png)
2. Професійне навчання працівників за робітничими професіями забезпечується шляхом:
курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах (лабораторіях);
індивідуального навчання, що передбачає навчання на робочому місці під керівництвом кваліфікованих робітників - інструкторів виробничого навчання.
![](css/skrepka.png)
Стаття 8. Навчальні плани і програми професійного навчання працівників
1. Професійне навчання працівників робітничим професіям здійснюється за навчальними планами і програмами, розробленими професійно-технічними навчальними закладами або підприємствами, установами, організаціями на підставі типових навчальних планів і програм.
2. У разі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою кількість годин для вивчення предмета "Охорона праці" визначається з урахуванням специфіки професії, умов праці та строку навчання, але не менш як кількість, що передбачена типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
................Перейти до повного тексту