1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки
про міжнародне автомобільне сполучення
( Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ N 928 від 02.06.2000 )
Дата підписання: 23.05.1995
Дата ратифікації Україною: 21.09.1996
Дата набрання чинності для України: 17.06.1996
Уряд України і Уряд Латвійської Республіки, далі "Договірні Сторони",
беручи до уваги сприятливий розвиток двосторонніх торговельно-економічних відносин,
керуючись прагненням до подальшого розвитку автомобільного сполучення між обома країнами, а також транзитом через їх території,
погодились з таким:
Стаття 1
1. Згідно з цією Угодою будуть здійснюватися регулярні і нерегулярні перевезення пасажирів автобусами, поїздки на легкових автомобілях і перевезення вантажів автотранспортними засобами (вантажними автомобілями з причепами і напівпричепами або без них) між обома країнами і транзитом по їх територіям в треті країни.
I. Перевезення пасажирів
Стаття 2
1. Регулярні перевезення пасажирів автобусами організуються за погодженням між компетентними органами Договірних Сторін.
2. Під регулярними перевезеннями пасажирів автобусами згідно з цією Угодою вважаються такі перевезення, які здійснюються за погодженими між компетентними органами Договірних Сторін маршрутами, опублікованими розкладами і тарифами.
3. Регулярні перевезення пасажирів автобусами повинні здійснюватися на основі дозволів, що видаються за взаємною згодою компетентними органами Договірних Сторін. Компетентний орган кожної Договірної Сторони видає дозвіл на ту ділянку маршруту, що проходить через її територію.
4. Пропозиції про організацію таких перевезень заздалегідь передаються один одному компетентними органами Договірних Сторін. Ці пропозиції повинні містити данні відносно: найменування перевізника (фірми), маршруту слідування, розкладу руху, тарифу, пунктів зупинок, на яких перевізник буде здійснювати посадку і висадку пасажирів, а також наміченого періоду виконання перевезень.
Стаття 3
1. Для здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автобусами між обома країнами або транзитом через їх території, за винятком перевезень, передбачених в статті 4 цієї Угоди, необхідні дозволи, що видаються компетентними органами Договірних Сторін.
2. Прохання про видачу дозволу на здійснення нерегулярного перевезення пасажирів, передбаченого пунктом 1 цієї статті, подається перевізником до компетентного органу своєї країни, який пересилає його компетентному органу другої Договірної Сторони.
3. Для кожного нерегулярного перевезення пасажирів автобусом повинен бути видаваний окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу туди і назад, якщо інше не обумовлено у самому дозволі. Дозвіл повинен містити данні про характер перевезень і тривалість перебування автобусу в країні призначення.
Стаття 4
1. Дозволів не потрібно для виконання нерегулярних перевезень пасажирів автобусами, якщо група одного і того ж складу перевозиться тим самим автобусом протягом всього перевезення, що починається і закінчується на території країни тієї Договірної Сторони, де зареєстровано автобус, або закінчується на території країни другої Договірної Сторони при умові, що автобус повертається в країну, де його зареєстровано, без пасажирів, а також у випадках, коли автобус прямує порожнім на територію країни другої Договірної Сторони, звідки перевозиться група пасажирів до країни реєстрації автобусу, раніше відвезена тим самим перевізником.
2. Дозволів також не потрібно при заміні несправного автобусу іншим автобусом.
3. При виконанні перевезень, передбачених пунктом 1 цієї статті, водій автобусу повинен мати список пасажирів.
4. Дозволів не потрібно для поїздок на легкових автомобілях, а також на транспортних засобах, призначених для перевезення пасажирів, місткістю не більше 9 чоловік, включаючи водія.
II. Перевезення вантажів
Стаття 5
1. Перевезення вантажів між обома країнами або транзитом по їх територіях в треті країни, за винятком перевезень, передбачених статтею 6 цієї Угоди, здійснюються вантажними автомобілями з причепами або напівпричепами або без них на основі дозволів, які видаються компетентними органами Договірних Сторін.
2. На кожне перевезення вантажів, що здійснюється вантажним автомобілем з причепом або напівпричепом або без них, повинен бути виданий окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу туди і назад, якщо інше необумовлено в самому дозволі.
Стаття 6
1. Дозволів не потрібно на виконання перевезень:
а) рухомого майна при переселенні:
б) експонатів, обладнання і матеріалів, призначених для ярмарків та виставок;
в) транспортних засобів, тварин, а також різного інвентарю, та майна призначених для проведення спортивних заходів;
г) театральних декорацій і реквізиту, музичних інструментів, обладнання і приладдя для кінозйомок, радіо- і телевізійних передач;
д) тіл і праху померлих;
є) несправних або пошкоджених автотранспортних засобів;
ж) автомобілями вантажопідйомністю до 3,5 тонн і загальною вагою до 6 тонн;
з) гуманітарної допомоги, а також по наданню екстреної допомоги при стихійних лихах, аваріях і катастрофах.
2. Дозволів не потрібно для транспортних засобів, прямуючих для надання технічної допомоги.
3. Винятки, передбачені, у підпунктах б), в), г) пункту 1 цієї статті, діють тільки в тих випадках, коли вантаж підлягає поверненню до країни, де зареєстровано автотранспортний засіб, або якщо вантаж перевозиться транзитом на територію третьої країни.

................
Перейти до повного тексту