Дата підписання: 26.02.1998

Дата ратифікації: 19.03.1999

Дата набуття чинності: 11.06.1999

Україна і Латвійська Республіка, які далі іменуються Сторонами, прагнучи розвивати співробітництво в галузі соціального забезпечення, домовились про нижченаведене:

1. В Договорі використані такі терміни:

"законодавство" - закони та інші правові акти Сторін, які регулюють галузі соціального забезпечення, що вказані в статті 3 цього Договору;

"Компетентні органи управління":

в Україні - Міністерство праці та соціальної політики,

в Латвійській Республіці - Міністерство добробуту;

"Компетентна установа" - орган або установа, до обов'язків якої належать призначення і виплата пенсій і допомог або сплата внесків соціального страхування, а також фінансування медичних послуг;

"члени сім'ї" - подружжя, діти до 18 років, а також інші, визначені відповідним законодавством або визнані такими особи.

"періоди страхування" - періоди сплати внесків державного обов'язкового соціального страхування або інші періоди, прирівняні до періодів страхування згідно із законодавством Сторін;

"проживання" - постійне або тимчасове проживання на законних підставах на території України або Латвійської Республіки;

"особа, яка самостійно займається трудовою діяльністю" - особа, яка індивідуально займається трудовою діяльністю з метою отримання прибутку і визнана такою згідно із законодавством Сторін;

"пенсії і допомоги" - пенсії і допомоги в грошовому вимірі, зазначені в статті 3 цього Договору, включаючи всі їх частини і всі підвищення, надбавки та доплати;

"сімейні допомоги":

в Україні - періодичні грошові виплати, які призначаються залежно від кількості та віку дітей, а також одноразова допомога при народженні дитини;

в Латвійській Республіці - допомоги в разі народження дитини, державні сімейні допомоги, допомоги по догляду за дитиною;

"медичні послуги" - обсяг медичної допомоги, гарантований державою.

2. Інші терміни і вирази, що застосовуються у цьому Договорі, мають значення, яке надається їм законодавством відповідної Сторони.

Цей Договір регулює соціальне забезпечення осіб, а також членів їхніх сімей, на яких поширювалось або поширюється законодавство України чи Латвійської Республіки в галузі соціального забезпечення.

1. Цей Договір поширюється на вказані нижче сферисоціального забезпечення, які регулюються законодавством:

1.1. В Україні:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності;

2) допомога по материнству;

3) медичні послуги;

4) пенсії по інвалідності;

5) пенсії за віком;

6) пенсії за вислугу років;

7) пенсії в разі втрати годувальника;

8) відшкодування шкоди у випадку трудового каліцтва, професійного захворювання або смерті з цих причин;

9) допомога на поховання;

10) допомога по безробіттю;

11) сімейні допомоги;

12) соціальні пенсії.

1.2. В Латвійській Республіці:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності;

2) допомога по материнству;

3) медичні послуги;

4) пенсії по інвалідності;

5) пенсії за віком;

6) пенсії за вислугу років;

7) пенсії в разі втрати годувальника;

8) відшкодування шкоди у випадку трудового каліцтва, професійного захворювання або смерті з цих причин;

9) допомога на поховання;

10) допомога по безробіттю;

11) сімейні допомоги;

12) державні допомоги соціального забезпечення.

1.3. Цей Договір поширюється також на внески соціального страхування.

2. Цей Договір буде застосовуватись до законодавства, яке змінює або доповнює правові норми, які регулюють галузі, зазначені в пункті 1 цієї статті.

3. Цей Договір буде також застосовуватись до законодавства, яке вводить нову систему чи нову галузь соціального забезпечення, за умови, що Компетентний орган управління однієї Сторони протягом трьох місяців з дня офіційної публікації нового законодавства повідомить у письмовому вигляді Компетентний орган управління іншої Сторони про поширення дії Договору на нове законодавство.

1. Сторони надають на своїй території постійно проживаючим або працюючим громадянам іншої Сторони, а також членам їх сімей, незалежно від їх громадянства, однакові права зі своїми громадянами, як стосовно поширення на них законодавства, так і стосовно прав на соціальне забезпечення.

2. Пункт 1 цієї статті не розповсюджується на порядок обчислення страхового стажу, набутого до 1 січня 1991 року, громадянам Латвійської Республіки, репатріантам, членам їх сімей і нащадкам.

1. Законодавство Сторін, яке обмежує виплату пенсій і допомог лише з причини проживання особи за межами території Сторони, не поширюється на осіб, які постійно проживають на території іншої Договірної Сторони.

2. Умови пункту 1 цієї статті не поширюються на допомоги по безробіттю та сімейні допомоги, а також на державні допомоги соціального забезпечення в Латвійській Республіці.

1. На працюючих за наймом осіб поширюється законодавство Сторони, на території якої вони виконують роботу за наймом, незалежно від місця їхнього постійного проживання, за винятком випадків, передбачених статтями 7, 21 і пунктом 4 статті 23.

2. На осіб, які самостійно займаються трудовою діяльністю, поширюється законодавство Сторони, на території якої вони здійснюють трудову діяльність, незалежно від місця їхнього постійного проживання.

3. На осіб, які самостійно займаються трудовою діяльністю і постійно проживають на території однієї Сторони, але здійснюють трудову діяльність на території обох Сторін, поширюється законодавство Сторони, на території якої постійно проживає особа.

4. Згідно з цим Договором сплата внесків державного обов'язкового соціального страхування провадиться працедавцем, працівником, або особою, яка самостійно займається трудовою діяльністю, починаючи з першого дня роботи відповідно до законодавства Сторони, під дію якого він підпадає.

1. На осіб, які працюють за наймом на території однієї Сторони і направлені працедавцем на територію іншої Сторони для виконання робіт на користь цього працедавця, продовжує поширюватись законодавство першої Сторони за умови, що термін відрядження цих осіб не перевищує двох років.

2. На членів дипломатичних представництв і консульських установ Сторін і на обслуговуючий персонал, який займається виключно персональним обслуговуванням дипломатичного корпусу чи консульських посадових осіб, поширюються положення Віденських конвенцій про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.

3. На державних службовців і прирівнених до них осіб, направлених державними органами або установами однієї Сторони на територію іншої Сторони, поширюється законодавство першої Сторони.

4. На членів екіпажу морського судна, а також працюючих за наймом на морському судні осіб поширюється законодавство Сторони, під прапором якої судно здійснює плавання.

5. На осіб, працюючих на авіатранспортному, залізничному або автотранспортному підприємствах, які здійснюють міжнародні перевезення на території обох Сторін, поширюється законодавство тієї Сторони, на території якої знаходиться адміністрація, зареєстровано відповідне підприємство.

1. На членів сім'ї, які прямують разом з особами, працюючими за наймом, поширюється законодавство тієї самої Сторони, що і на працюючих за наймом осіб згідно з пунктом 1 статті 6.

2. Положення пункту 1 цієї статті не поширюються на членів сім'ї, якщо вони внаслідок працевлаштування підпадають під дію законодавства іншої Сторони.

Компетентні органи управління Сторін за спільним узгодженням мають право зробити виняток щодо окремих осіб або категорій працівників, які підпадають під дію статті 7.

Якщо особа має право на платні медичні послуги за законодавством однієї Сторони, то ця особа має право на отримання безоплатної невідкладної медичної допомоги, перебуваючи тимчасово на території іншої Сторони, згідно із законодавством Сторони тимчасового перебування.

1. Особа, яка отримує пенсію згідно із законодавством обох Сторін, має право на медичні послуги за законодавством Сторони постійного проживання.

2. Особа, яка отримує пенсію згідно із законодавством однієї Сторони, але постійно проживає на території іншої Сторони, має право на медичні послуги відповідно до законодавства Сторони постійного проживання в такому ж об'ємі як і особа, яка отримує пенсію згідно із законодавством цієї Сторони.

Особа має право на планові (спеціальні) медичні послуги на території іншої Сторони за гарантійним документом Компетентної установи першої Сторони.