Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110 із наступними змінами):

1) частину першу статті 1 викласти в такій редакції:

"Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю)";

2) доповнити статтею 6-1 такого змісту:

"Стаття 6-1. Складові заробітної плати та особливості оплати праці посадових осіб органу державного фінансового контролю

Заробітна плата державних службовців органу державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органів складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

4) доплати за спеціальне звання;

5) доплати за інтенсивність праці;

6) доплати за виконання особливо важливої роботи;

7) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці;

8) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).

Схема посадових окладів на посадах державної служби в органі державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органах визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Порядок встановлення, зупинення виплати, зменшення чи скасування доплат, передбачених пунктами 4-6 цієї частини, визначається Кабінетом Міністрів України, для інших категорій працівників органу державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органів - відповідно до законодавства, що встановлює умови оплати праці для відповідних категорій працівників.

Державним службовцям органу державного фінансового контролю, його міжрегіональних територіальних органів встановлюються такі спеціальні звання:

державний контролер I рангу;

державний контролер II рангу;

державний контролер III рангу;

державний контролер IV рангу;

державний контролер V рангу;

державний контролер VI рангу.

Порядок присвоєння спеціальних звань, передбачених цією частиною, розмір доплат за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України".

2. У Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами):

1) частину третю статті 13 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) погоджує результати класифікації посад державної служби у державному органі, крім державних органів, зазначених у абзаці третьому пункту 1 частини сьомої статті 51 цього Закону";

2) частину восьму статті 31 виключити;

3) статтю 50 викласти в такій редакції:

"Стаття 50. Оплата праці державних службовців

1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків.

2. Заробітна плата державного службовця складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;

2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.

Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов’язків, яка гарантується цим Законом.

Варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Державний службовець може отримувати гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються державним службовцям незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її сталої або варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв’язку з виконанням службових обов’язків або реалізацією спеціального правового статусу державного службовця.

До гарантійних та компенсаційних виплат належать: компенсація у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки; інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.

3. До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Загальний розмір премій, передбачених цією частиною, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його сталої заробітної плати за рік.

Розмір місячної премії державного службовця не може перевищувати 30 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця, за який виплачується премія. Розмір квартальної премії не може перевищувати 90 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом кварталу, за який виплачується премія.

4. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

5. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

6. Порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Складові заробітної плати та особливості оплати праці державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, їх територіальних органів визначаються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

8. Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

4) статті 51 і 52 викласти в такій редакції:

"Стаття 51. Схеми посадових окладів на посадах державної служби та каталоги типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад

1. Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

2. Схема посадових окладів на посадах державної служби в Апараті Верховної Ради України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України.

3. Розміри посадових окладів на посадах державної служби встановлюються з урахуванням каталогу типових посад державної служби і критеріїв віднесення до таких посад, зіставлення рівня оплати праці на типових посадах державної служби з рівнем оплати праці у приватному секторі в Україні.

Зіставлення рівня оплати праці на типових посадах державної служби з рівнем оплати праці у приватному секторі в Україні проводиться щороку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, під час підготовки проекту схеми посадових окладів на посадах державної служби.

4. Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Каталог типових посад державної служби в Апараті Верховної Ради України затверджується Головою Верховної Ради України за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України.

5. Методика проведення класифікації посад державної служби затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад передбачають перелік та описи:

1) сімей посад - посад державної служби, об’єднаних спільними функціональними напрямами діяльності;

2) рівнів посад - ознак, що відображають якісні відмінності у характеристиках складності та відповідальності роботи на певному рівні службової діяльності на посадах державної служби;

3) юрисдикцій і типів державних органів.

6. Мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах, не може становити менше двох з половиною розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

7. З метою визначення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, а в межах юрисдикції - за типами:

1) державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України:

перший тип:

Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, постійно діючі державні, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого із захисту державної мови, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Офісу Генерального прокурора;