У зв'язку з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 року "Про біологічну безпеку України", введеним у дію Указом Президента України від 6 квітня 2009 року № 220,

1. Затвердити Положення про Комісію з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України (додається).

2. Призначити головою Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України КОМІСАРЕНКА Сергія Васильовича - директора Інституту біохімії імені О.В. Палладіна Національної академії наук України, академіка-секретаря відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології Національної академії наук України, академіка Національної академії наук України, академіка Академії медичних наук України.

3. Ліквідувати Міжвідомчу комісію з питань біологічної та генетичної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

У зв'язку з цим визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 23 червня 2004 року № 672 "Про Міжвідомчу комісію з питань біологічної та генетичної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України";

статтю 13 Указу Президента України від 14 лютого 2006 року № 132 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2006 року "Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами";

Указ Президента України від 24 травня 2006 року № 433 "Про деякі питання Міжвідомчої комісії з питань біологічної та генетичної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України";

Указ Президента України від 20 вересня 2007 року № 905 "Про деякі питання Міжвідомчої комісії з питань біологічної та генетичної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України".

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

1. Комісія з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони України (далі - Комісія) є робочим органом Ради національної безпеки і оборони України.

2. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням.

3. Основними завданнями Комісії є:

1) здійснення аналізу стану систем біобезпеки та біологічного захисту;

2) прогнозування та виявлення потенційних і реальних загроз біологічного походження національній безпеці України;

3) розроблення концептуальних засад і пропозицій щодо забезпечення біобезпеки та біологічного захисту;

4) узагальнення міжнародного досвіду у сфері забезпечення біобезпеки та біологічного захисту;

5) підготовка Раді національної безпеки і оборони України пропозицій

щодо:

а) визначення національних інтересів України у сфері забезпечення біобезпеки та біологічного захисту, пріоритетних напрямів, концептуальних підходів до забезпечення біобезпеки та біологічного захисту;

б) здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування систем біобезпеки та біологічного захисту;

в) удосконалення нормативно-правової бази у сфері забезпечення біобезпеки та біологічного захисту;

г) удосконалення координації діяльності органів виконавчої влади, організації взаємодії з іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями у сфері забезпечення біобезпеки та біологічного захисту;

ґ) покращення взаємодії з міжнародними організаціями у сфері забезпечення біобезпеки та біологічного захисту, захисту національних інтересів України у цій сфері на міжнародному рівні;

6) опрацювання питань щодо визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної політики у сфері забезпечення біобезпеки та біологічного захисту;

7) участь у забезпеченні здійснення координації та контролю виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань біобезпеки та біологічного захисту, введених в дію указами Президента України.

4. Комісія для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідну інформацію з питань, що належать до її компетенції;

2) утворювати в разі потреби робочі та експертні групи, порушувати в установленому порядку питання про залучення до виконання окремих робіт і завдань, вивчення окремих питань працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, провідних учених та фахівців;