Зазначена Постанова не грунтується на законі, оскільки жодна з статей Конституції і законів України, про які йдеться в Постанові, в Указі Президента України не порушена, а тому посилання в Постанові на конкретні статті відповідних актів є помилковими і не можуть бути підставою для накладення вето.

Можливість проведення опитування громадської думки в порядку іншому, ніж це передбачено Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", випливає зі статті 47 цього Закону. А отже, рішення про проведення опитування громадської думки прийнято Президентом України не всупереч статті 4, частині першій статті 114-6 та статті 170 Конституції України, як це зазначено в Постанові Верховної Ради України, а у повній відповідності з цими статтями Конституції України.

Стаття 5 Конституції України, яка визначає, що найважливіші питання державного життя виносяться на всенародне обговорення, а також ставляться на всенародне голосування (референдум), ніякого відношення до питання щодо опитування громадської думки не має і тому посилання в Постанові на те, що Указ Президента України суперечить даній статті, є безпідставним.

Положення Указу щодо утворення комісій з проведення опитування громадської думки базуються не на підставі Президента України утворювати міністерства, відомства та інші органи державної виконавчої влади, передбаченому пунктом 7-1 статті 114-5 Конституції України, як про це зазначається в Постанові, а на праві Президента України утворювати консультативні структури, що передбачено статтею 6 Закону України "Про Президента України".

Не суперечить цей Указ і Закону України "Про Державний бюджет України на 1995 рік", оскільки фінансування названих комісій не вимагає додаткових витрат з Державного бюджету України, а провадитиметься за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України.