Дата підписання: 2 квітня 1991 р.

Набуття чинності: 17 червня 1991 р.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Республіка Киргизстан, які надалі іменуються Високі Договірні Сторони,

підтверджуючи право народів розпоряджатися своєю долею,

грунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року і Декларації про державний суверенітет Республіки Киргизстан від 15 грудня 1990 року,

прагнучи до зміцнення і розвитку багатолітніх економічних і культурних зв'язків, зміцнення відносин дружби та взаємовигідного співробітництва, що відповідають національним інтересам народів України і Киргизстану,

керуючись прагненням всіляко сприяти створенню і розвитку на добровільній основі союзу суверенних держав,

маючи намір розвивати свої відносини на основі принципів суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи, врегулювання спірних проблем погоджувальними засобами, інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,

підтверджуючи свою прихильність цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінкського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи та інших документів з безпеки і співробітництва в Європі та Азії,

зобов'язуючись дотримуватись загальновизнаних міжнародних норм про права людини,

домовились про таке:

Високі Договірні Сторони визнають одна одну суверенними державами і зобов'язуються утримуватися від дій, що можуть завдати шкоди їх державному суверенітету.

Високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам, незалежно від їх національності або інших відмінностей, рівні права і свободи.

Сторони гарантують громадянам СРСР, які проживають на територіях Української РСР і Республіки Киргизстан, після прийняття Сторонами законів про громадянство право зберегти громадянство тієї Сторони, на території якої вони проживають.

Питання набуття громадянства однієї із Сторін особами, які проживають на території іншої Сторони, будуть урегульовані спеціальною угодою відповідно до законодавства Сторін про громадянство.

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам іншої Сторони, а також особам без громадянства, які проживають на її території, незалежно від їх національної належності, віросповідання або інших відмінностей, громадянські, політичні, соціальні, економічні і культурні права та свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних норм про права людини.

Кожна із Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, подає їм всебічну допомогу і підтримку відповідно до законодавства Сторін і норм міжнародного права.

Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність Української Радянської Соціалістичної Республіки і Республіки Киргизстан в нині існуючих кордонах.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Республіка Киргизстан виявляють турботу про задоволення мовних та інших національно-культурних і духовних потреб відповідно українців, які проживають у Киргизстані, і киргизів, які проживають на території України. Кожна з Високих Договірних Сторін в рамках чинних законів забезпечує можливість і полегшує іншій Стороні сприяння таким особам та їх організаціям.

Сторони сприяють вираженню, збереженню і розвитку етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності національних меншостей та усталених унікальних етнокультурних регіонів.

Високі Договірні Сторони розвиватимуть на рівноправній основі взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, екології, науки, техніки, торгівлі, в гуманітарних та інших галузях, сприятимуть широкому інформаційному обміну, сумлінно і неухильно дотримуватимуть взаємних зобов'язань.

Сторони подаватимуть одна одній допомогу щодо навчання представників молоді України у вищих, середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладах Республіки Киргизстан і представників молоді Киргизстану - у відповідних навчальних закладах Української РСР на основі спеціальних угод.

Сторони вважають за необхідне укласти відповідні угоди про співробітництво і в інших сферах, зазначених у частині першій цієї статті.

Високі Договірні Сторони визнають за кожною з них право самостійно визначати види і форми власності на своїй території.

Правовий режим державного майна, майна юридичних осіб і громадян однієї Сторони, що знаходиться на території іншої Сторони, регулюється відповідними угодами.

Сторони погоджуються в тому, що всі питання щодо об'єктів, які кваліфікуються як загальносоюзна власність, підлягають урегулюванню на основі окремих угод за участю заінтересованих Сторін.

Високі Договірні Сторони визнають, що до сфери їх спільної діяльності, яка реалізується на рівноправній основі через спільні координуючі інститути, належать:

- питання забезпечення і захисту прав людини;

- взаємодія у зовнішній політиці і зовнішньоекономічній діяльності;