Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію Державної програми "Трансплантація" на 2006-2010 роки, що додається.

Визначити МОЗ державним замовником Програми.

2. МОЗ разом з Академією медичних наук розробити та подати до 1 жовтня 2006 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми "Трансплантація" на 2006-2010 роки.

Трансплантація як метод лікування ряду найтяжчих захворювань людини застосовується у тому разі, коли усунення небезпеки для життя або відновлення здоров'я хворого іншими методами лікування неможливе.

Щороку трансплантації органів при захворюваннях нирок потребує близько 1 тис. громадян, при незворотних захворюваннях печінки і серця - по 1,5 тис, при цукровому діабеті - 2 тисячі. Через відсутність необхідної кількості трансплантатів хворі не можуть своєчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. Кількість проведених щороку операцій з трансплантації органів становить 1,1 відсотка загальної потреби. У таких розвинутих країнах, як Норвегія, США, Італія, Франція, Польща, на 1 млн. населення припадає відповідно по 57,6; 56; 33; 21; 14,7 операції з трансплантації нирок, тоді як в Україні цей показник дорівнює 1,2.

В Україні щороку реєструється на 1 млн. населення близько 150 хворих з термінальним ступенем хронічної ниркової недостатності. На даний час майже 6 тис. громадян потребує проведення замісної ниркової терапії, четвертій частині з яких необхідно трансплантувати нирки.

На сьогодні рівень фінансового забезпечення вітчизняних закладів охорони здоров'я та наукових установ, діяльність яких пов'язана з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів (далі - заклади та установи), становить 5-10 відсотків потреби. Кількість хворих зростає, підвищується рівень інвалідності та смертності.

Недостатній темп розвитку трансплантології зумовлений тим, що не сформовано державну політику в цій сфері. Законом України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" регулюються питання щодо трансплантації органів. Не врегульовані питання щодо трансплантації тканин та клітин, надання громадянами за їх життя згоди стати донорами у разі смерті. Не визначені критерії встановлення факту смерті мозку в разі ураження центральної нервової системи.

Розвиток трансплантології гальмується також через відсутність єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Потребує подальшого вдосконалення і впровадження механізм координації діяльності закладів та установ.

Однією з основних проблем є встановлення контролю за якістю трансплантатів. Потребує вдосконалення механізм акредитації та ліцензування закладів та установ. В Україні не сертифікуються витратні матеріали для тканинного типування і консервації органів. Методи тканинного типування не уніфіковані, у зв'язку з чим неможливе складення єдиного листа очікування.

У закладах та установах не вистачає спеціалістів для проведення операцій з трансплантації, немає необхідного діагностичного обладнання. Не визначені критерії встановлення ступеня працездатності особи після проведення операції з трансплантації, а також її подальшої реабілітації та працевлаштування.

Незадовільна ситуація склалася у сфері надання спеціалізованої медичної допомоги особам з хронічною нирковою недостатністю. Обсяг фінансування не дає можливості придбати необхідну кількість витратних матеріалів для діалізу та імуносупресивної терапії. Потреба в діалізі збільшується, що пов'язано з удосконаленням методу діагностики хронічної ниркової недостатності. Трансплантація нирки менш витратна порівняно з проведенням її діалізу, значно поліпшує якість життя і сприяє повноцінній соціальній адаптації.