- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода між Урядом України та Урядом Держави Кувейт про сприяння та взаємний захист інвестицій
( Угоду ратифіковано Законом
N 510-IV від 06.02.2003 )
Дата підписання: 12.01.2002 р.
Дата ратифікації: 06.02.2003 р.
Дата набуття чинності: 11.06.2003 р.
Уряд України та Уряд Держави Кувейт, (далі - "Договірні Сторони"),
бажаючи створити сприятливі умови для розвитку економічного співробітництва між ними та, зокрема, для інвестицій інвесторів однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони,
визнаючи, що сприяння та взаємний захист таких інвестицій сприятиме стимулюванню ділової ініціативи та підвищенню добробуту обох Договірних Сторін,
домовились про таке:
Стаття 1. Визначення
Для цілей цієї Угоди:
1. Термін "інвестиції" означає будь-який вид активів та прав на території однієї Договірної Сторони, що знаходиться у власності або під прямим або непрямим контролем інвестора іншої Договірної Сторони та що включає активи або права, що складаються або мають форму:
(а) рухомого та нерухомого майна та будь-яких інших майнових прав, таких як оренда, права утримання, застави;
(б) підприємства, або паїв, акцій та інших форм рівної участі у власності, а також облігацій, боргових зобов'язань та інших форм боргових часток у компанії, а також інших боргів та позик і цінних паперів, емітованих будь-яким інвестором Договірної Сторони;
(в) грошових вимог або вимог на будь-які інші активи або виконання договірних зобов'язань, які мають економічну цінність;
(г) прав інтелектуальної власності, включаючи, але не виключно, авторські права, торгові марки, патенти, промислові зразки та моделі і технічні (технологічні) процеси, ноу-хау, торгові таємниці, торгові найменування та гудвіли;
(д) будь-яких прав, наданих законом, контрактом або ліцензіями чи дозволами, наданими згідно із законом, включаючи права на пошук, розвиток, видобування або використання корисних копалин, а також права здійснювати іншу економічну або комерційну діяльність або надавати послуги.
Термін "інвестиція" також застосовується до "прибутків", утриманих з метою реінвестування, та надходжень від "ліквідації", як цей термін визначено нижче.
Будь-яка зміна форми, в якій інвестовано або реінвестовано активи, не впливатиме на характер інвестицій.
2. Термін "інвестор" по відношенню до Договірної Сторони означає:
(a) фізичну особу, що має громадянство Договірної Сторони, яка здійснює інвестиційну діяльність на території іншої Договірної Сторони, згідно з її застосовуваним правом;
(b) будь-яку юридичну особу, засновану або зареєстровану згідно з законодавством та нормативно-правовими актами цієї Договірної Сторони, такі як заклад, фонди розвитку, агентства, фундації та інші статутні установи та органи, а також підприємства;
(c) Уряд Договірної Сторони.
3. Термін "прибутки" означає суми, отримані в зв'язку з інвестуванням, незалежно від форми, в якій вони сплачуються, та зокрема, але не виключно, включають прибутки, проценти, прибутки з капіталу, дивіденди, роялті та управлінські гонорари, технічну допомогу або інші виплати чи гонорари та оплати незалежно від їх виду.
4. Термін "ліквідація" означає будь-яке припинення, що застосовується з метою повного або часткового припинення інвестиції.
5. Термін "територія" означає територію Договірної Сторони, включаючи будь-який простір поза територіальним морем, над яким, згідно з міжнародним правом або законодавством Договірної Сторони вона може здійснювати суверенні права або юрисдикцію.
7. Термін "без затримки" означає період, що потрібен для завершення необхідних формальностей, пов'язаних з переказом платежів. Вищезазначений період починається в день подання запиту на переказ і не повинен перевищувати одного місяця.
Стаття 2. Прийняття та сприяння інвестицій
1. Кожна Договірна Сторона повинна на своїй території, згідно з своїм національним законодавством та нормативно-правовими актами, допускати та заохочувати інвестиції інвесторів іншої Договірної Сторони.
2. Кожна Договірна Сторона повинна, по відношенню до інвестицій, допущених на її територію, надавати цим інвестиціям всі необхідні дозволи, згоди, схвалення, ліцензії та санкції на такому рівні та у терміни та на умовах, передбачених її законодавством.
3. Договірні Сторони можуть проводити консультації в будь-який спосіб, що визнаватиметься відповідним для сприяння та заохочення інвестиційних можливостей на їх відповідних територіях.
4. Кожна Договірна Сторона повинна, згідно з її законодавством та нормативно-правовими актами відносно в'їзду, перебування та роботи фізичних осіб, сумлінно вивчати та уважно розглядати, незважаючи на національність або громадянство, прохання керуючого персоналу, включаючи провідний управлінський та технічний персонал, що працюють в зв'язку з інвестиціями на її території, щодо дозволів на в'їзд, тимчасового перебування та роботи на її території. Прямим членам родини керуючого персоналу повинен надаватись той же режим в'їзду та тимчасового перебування на території держави Договірної Сторони, що і керуючому персоналу.
5. Якщо товари чи особи, що пов'язані з інвестиціями, мають транспортуватися, кожна з Договірних Сторін в припустимих межах, згідно з її відповідним законодавством та нормативно-правовими актами, допускатиме використання такого транспорту підприємствами іншої Договірної Сторони.
Стаття 3. Захист інвестицій
1. Інвестиції інвесторів будь-якої з Договірних Сторін у будь-який час повинні мати справедливе та рівне поводження та повний захист і безпеку на території іншої Договірної Сторони у відповідності з визнаними принципами міжнародного права та положеннями цієї Угоди. Жодна з Договірних Сторін не повинна жодним чином необґрунтовано або дискримінаційно ускладнювати використання, управління, керівництво, функціонування, розповсюдження або продаж або будь-яке розпорядження інвестиціями.
2. Кожна Договірна Сторона повинна оприлюднити всі закони, нормативно-правові акти, судові рішення та адміністративні правила та процедури та керівництва, що відносяться або прямо впливають на інвестиції.
3. Кожна Договірна Сторона повинна надавати ефективні засоби подання позовів та забезпечення прав по відношенню до інвестицій. Кожна Договірна Сторона повинна гарантувати інвесторам іншої Договірної Сторони право звернення до судових органів, адміністративних трибуналів та установ, а також інших органів, що виконують арбітражні функції, і право надавати за своїм розсудом повноваження особам, що відповідають вимогам відповідного законодавства та нормативно-правових актів, з метою подання позовів та відстоювання прав по відношенню до їх інвестицій.
4. Жодна з Договірних Сторін не може вимагати як умову впровадження, набуття, розповсюдження, використання, управління, керівництва або функціонування інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони обов'язкові заходи, що вимагатимуть або заборонятимуть закупівлю матеріалів, енергії, палива або засобів виробництва, транспортування або будь-якого функціонування або заборонятимуть торгівлю товарами на/або за межами її території, або будь-які інші заходи, що матимуть вигляд дискримінації відносно інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони на користь інвестицій своїх інвесторів або інвесторів третіх країн.
Крім того, інвестиції на території приймаючої Договірної Сторони не підпадатимуть під вимоги, що можуть зашкодити їх дійсності або шкідливо вплинути на їх використання, управління, керівництво, функціонування, розповсюдження, продаж або інше застосування.
5. Інвестиції інвесторів будь-якої із Договірних Сторін не підпадатимуть на території приймаючої Договірної Сторони під секвестрацію, конфіскацію або будь-які інші подібні заходи, крім випадків, якщо це вчинено згідно з належним виконанням законів та згідно з відповідними принципами міжнародного права та іншими відповідними положеннями цієї Угоди.
6. Кожна Договірна Сторона дотримуватиметься будь-якого зобов'язання, набутого по відношенню до інвестицій на своїй території щодо інвесторів іншої Договірної Сторони.
Стаття 4. Режим інвестування
1. По відношенню до використання, управління, керівництва, функціонування, розповсюдження та продажу або іншого відчуження інвестицій, що були зроблені на її території інвесторами іншої Договірної Сторони, кожна Договірна Сторона надаватиме режим не менш сприятливий ніж той, що надається, в подібних ситуаціях, інвестиціям її власних інвесторів або інвестиціям інвесторів будь-якої третьої країни, в залежності від того, який є найбільш сприятливим.
2. Однак, положення цієї Статті не повинні розцінюватися як такі, що зобов'язують одну Договірну Сторону розповсюджувати на інвесторів іншої Договірної Сторони переваги будь-якого режиму, преференції або привілеї, що випливають з:
(a) будь-якого митного союзу, економічного союзу, зони вільної торгівлі, валютного союзу або іншої форми регіонального економічного утворення або подібної міжнародної угоди, учасниками якої будь-яка з Договірних Сторін є або може стати; або
(b) будь-якої регіональної або двосторонньої угоди, або іншої подібної домовленості або будь-якого національного законодавства, що повністю або частково стосується оподаткування.
Стаття 5. Компенсація за збитки та втрати
1. Якщо інвестиції інвесторів однієї з Договірних Сторін зазнали збитків та втрат через війну або інші збройні конфлікти, стан національної небезпеки, бунт, громадські заворушення, повстання, безлад або інші подібні події на території іншої Договірної Сторони, їм надаватиметься останньою Договірною Стороною режим щодо повернення, відшкодування, компенсації або іншого вирішення, не менш сприятливий ніж той, який остання Договірна Сторона надає своїм власним інвесторам або інвесторам третьої країни, в залежності від того, який з них є найбільш сприятливим.
2. Без шкоди, викладеної у пункті 1, інвестори однієї Договірної Сторони внаслідок подій, що перераховано в цьому пункті, зазнають збитків або втрат на території іншої Договірної Сторони в результаті:
(а) реквізиції їх майна або його часини силовими органами або установами; або
(б) знищення їх майна або його частини силовими органами або установами, яке не було спричинене військовими діями або не було викликане необхідністю ситуації, повинні отримувати невідкладне, адекватне та ефективне відшкодування за збитки або втрати, які вони зазнали в період реквізиції або в результаті знищення їх майна.
Стаття 6. Експропріація
1. (а) Інвестиції інвесторів однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони не повинні бути націоналізовані, експропрійовані, відібрані або підлягати прямим чи непрямим заходам, які мають ефект еквівалентний націоналізації, експропріації або відібранню (далі - "експропріація") іншою Договірною Стороною, окрім як для суспільної мети, що мають відношення до внутрішніх потреб цієї Договірної Сторони та з наданням невідкладного, адекватного та ефективного відшкодування та за умов, що ці заходи здійснено на недискримінаційній основі та у відповідності з належним виконанням норм законодавства загального застосування.
(б) Така компенсація повинна дорівнювати дійсній вартості експропрійованої інвестиції і повинна визначатись та обчислюватись згідно з міжнародно визнаними принципами оцінювання на основі дійсної ринкової ціни експропрійованої інвестиції на час безпосередньо перед експропріацією або перед тим, як про загрозу експропріації стало загально відомо, в залежності від того, що мало місце раніше (надалі "дата оцінки"). Ця компенсація повинна обчислюватись у вільноконвертованій валюті, яка обирається інвестором, на основі переважного ринкового курсу обміну цієї валюти на дату оцінки та повинна включати відсоток за комерційною ставкою, встановленою на ринковій основі, однак, у будь-якому випадку не меншою ніж переважна ставка LIBOR - ставка відсотку або еквіваленту з моменту експропріації до моменту виплати.
(в) В разі коли неможливо встановити вищезгадану дійсну ринкову ціну, компенсація повинна здійснюватись на принципах рівності, беручи до уваги всі важливі чинники та умови, такі як інвестований капітал, природа та строк інвестиції, відновлювальна вартість, підвищення в ціні, поточний прибуток, дисконтована вартість потоку грошової готівки, балансова вартість та гудвіл. Визначена сума компенсації повинна невідкладно сплачуватись інвесторові.
2. У світлі принципів, викладених у пункті 1, і без порушення прав інвестора згідно з Статтею 9 цієї Угоди, інвестор, права якого порушено, має право на негайний перегляд його справи в судовому або іншому компетентному та незалежному органі Договірної Сторони, що здійснила експропріацію, включаючи оцінку його інвестицій та їх відшкодування.
3. Для подальшого розуміння, експропріація включає ситуації коли Договірна Сторона експропріює активи компанії або підприємства, зареєстрованого або заснованого за її чинним законодавством на її власній території, у якій інвестор іншої Договірної Сторони має інвестиції, що виражено через володіння частками, акціями, борговими зобов'язаннями або іншими правами чи частками.
4. Для цілей цієї Угоди, термін "експропріація" повинен також включати втручання або регулюючі заходи Договірної Сторони, що de facto мають ефект конфіскації або експропріації, результатом запровадження яких є позбавлення інвестора його власності, контролю або фактичних прибутків від його інвестицій або результатом яких може стати втрата або шкода економічній вартості інвестиції, такі як замороження або блокування інвестиції, накладення дискримінаційних або надмірних податків на інвестицію, примусовий продаж цілої або частини інвестиції, або інші прирівнювані акти чи заходи.
5. Вимога на відшкодування згідно з принципами та положеннями цієї Статті повинна також існувати, коли інвестиція ушкоджена суттєво як результат дій Договірної Сторони у будь-якій компанії, в яку зроблено інвестицію інвестора іншої Договірної Сторони.
................Перейти до повного тексту