Верховна Рада України

1. Програму діяльності Кабінету Міністрів України з врахуванням пропозицій і зауважень постійних комісій Верховної Ради України, депутатських груп (фракцій), народних депутатів України, висловлених під час її обговорення, в основному схвалити.

2. Кабінету Міністрів України:

опрацювати до 1 грудня 1996 року пропозиції і зауваження постійних комісій Верховної Ради України, депутатських груп (фракцій) та народних депутатів України, внесені в ході обговорення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, і врахувати їх під час підготовки заходів щодо її реалізації;

визначити відповідальних за виконання відповідних розділів та заходів, передбачених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України;

розробити заходи щодо правового забезпечення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

подати Верховній Раді України у грудні 1996 року інформацію про виконання цієї Постанови.

Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів України розробив на строк своїх повноважень Програму діяльності, яка спрямована на відродження вітчизняного виробництва, поглиблення реформування економічних відносин та організаційне забезпечення економічної трансформації, з метою досягнення позитивних зрушень у поліпшенні добробуту населення.

Програма передбачає практичне розв'язання найгостріших економічних і соціальних проблем розвитку держави. Це стосується, зокрема, всебічного заохочення вітчизняного товаровиробника, державної підтримки виробництва в агропромисловому комплексі, нарощування експорту; масштабного використання науково-технологічного потенціалу; створення відповідних умов для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів; забезпечення надійного енергопостачання виключно на платній основі та реального енергозбереження на всіх рівнях споживання енергії; комплексного реформування податкової системи з метою зменшення податкового тиску з одночасним забезпеченням повноти сплати податків; здійснення збалансованої бюджетної політики, розв'язання проблем зайнятості, своєчасності виплати заробітної плати, пенсій, упорядкування надання пільг, удосконалення систем соціального та пенсійного забезпечення тощо. Програма визначає напрями розвитку гуманітарної сфери, активізації зовнішньополітичної діяльності, захисту навколишнього середовища, боротьби із злочинністю, зміцнення обороноздатності держави.

Здійснення Програми забезпечуватиметься насамперед за рахунок мобілізації внутрішніх фінансових джерел шляхом удосконалення грошово-кредитної, бюджетної, податкової та амортизаційної політики, проведення грошової реформи, продовження приватизації за реальні кошти, а також залучення портфельних та прямих іноземних інвестицій.

Програма зорієнтована на практичну реалізацію стратегічного курсу економічних реформ, проголошеного Президентом України Л.Д. Кучмою. У процесі її підготовки враховувалися положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України 11 жовтня 1995 року.

У розв'язанні найважливіших проблем економічного реформування та створення сучасної високорозвинутої економічної системи Кабінет Міністрів України приділятиме головну увагу відродженню конкурентоспроможного на внутрішньому та зовнішньому ринках вітчизняного товаровиробника. Суть такого відродження полягає перш за все у започаткуванні виходу на якісно новий технологічний рівень виробництва, що може забезпечити зростання науково-технічного потенціалу та збалансованості економіки, зменшення її зовнішньої залежності, а в результаті - задоволення потреб населення. Відродження вітчизняного виробництва - це також і передумова стабілізації фінансової та бюджетної системи, успішного продовження та поглиблення реформ, стрижнем яких на нинішньому етапі стануть структурні перетворення в економіці.

Вихід із економічної кризи Кабінет Міністрів України забезпечить шляхом проведення збалансованої економічної політики, спрямованої на розв'язання конкретних завдань стабілізації та відновлення економічного зростання. У практичній діяльності буде зміщено акцент на рішучі структурні зрушення як на галузевому рівні, так і на рівні підприємств. Головна увага приділятиметься оновленню і відтворенню на сучасному технологічному та організаційному рівні конкурентоспроможного промислового виробництва та послідовному згортанню ресурсо- і енергозатратних виробництв відповідно до попиту на товари й послуги. Для фінансового забезпечення структурної перебудови будуть вишукуватися перш за все кошти підприємств, фінансових інститутів, галузей, регіонів та залучатися портфельні та прямі інвестиції - зовнішні та внутрішні.

У найближчій перспективі реальними фінансовими джерелами будуть: ресурси кредитних установ, прибуток підприємств, амортизаційні відрахування, кошти від реалізації акцій та інших цінних паперів, кошти приватних та іноземних інвесторів і відповідних кредитних ліній, позички міжнародних фінансових організацій, бюджетні, інвестиційні та інноваційні фонди тощо. Вирішальне значення для створення сприятливих умов інвесторам, в тому числі іноземним, а також для забезпечення ефективного переливання капіталів між секторами економіки має подальший розвиток фондового ринку.

Виходячи із зазначеного, Кабінет Міністрів України передбачає:

1. Визначити конкретні сектори нарощування випуску конкурентоспроможної продукції, в тому числі на експорт, у найближчі 2-3 роки, орієнтуючи на них діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, міністерств і відомств; забезпечити вишукання джерел фінансування і досягнення відповідних фінансових результатів.

2. Реалізувати комплексну систему заходів згортання діяльності, закриття, перепрофілювання неефективних підприємств і виробництв, перш за все енерго- та ресурсозатратних.

3. Розгорнути роботу щодо залучення вітчизняних та іноземних інвесторів під конкретні бізнес-плани, самоокупні проекти, на створення промислово-фінансових груп, консорціумів, холдингових компаній, концернів та інших форм економічної кооперації. Заохочувати та підтримувати створення транснаціональних структур з метою освоєння нових ринків та закріплення на традиційних ринках збуту продукції вітчизняних товаровиробників.

4. Посилити організаційну діяльність міністерств щодо раціоналізації кооперованих зв'язків і зростання ефективного виробництва за замкнутими циклами обмеженої кількості кінцевих видів продукції, які мають стратегічне значення для оновлення та структурної перебудови економіки. Використовувати повною мірою економічні переваги кооперованих зв'язків шляхом укладення міждержавних угод.

5. Опрацювати і ввести в дію систему економічних та організаційних важелів, які поставили б матеріальну винагороду керівництва державних та заснованих на державній власності підприємств у пряму залежність від зростання прибутковості, освоєння нових технологій та сучасної організації виробництва, від випуску конкурентоспроможних видів продукції та послуг і паралельно стимулювали б їх до закриття, консервації, продажу, перепрофілювання виробничих потужностей, які випускають продукцію, що не користується попитом.

6. Для прискорення структурної перебудови підприємств врегулювати питання:

забезпечення своєчасних розрахунків підприємств, передусім з бюджетом та за спожиті енергоносії;

упорядкування сплати заборгованості підприємств шляхом скасування банківської картотеки;

уточнення критеріїв оцінки діяльності підприємств і приведення в дію механізмів їх санації та фінансового оздоровлення через банкрутство;

залучення недержавних та іноземних інвестицій, а також інвестицій шляхом спрощення режиму приватизації; приватизації об'єктів разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані;

надання підприємствам, які збільшують обсяг експорту та випускають імпортозамінну продукцію, підтримки для їх розвитку;

виплати звільненим працівникам підприємств, які перебувають в процесі реструктуризації, допомоги за рахунок фонду зайнятості протягом перших двох місяців;

підготовки спеціалістів з питань сучасного менеджменту та реструктуризації збанкрутілих підприємств.

7. Здійснити заходи щодо інтеграції пов'язаних між собою науково-дослідних інститутів і виробничих об'єднань у структури корпоративного типу незалежно від відомчого підпорядкування для формування циклу "науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи - новітня продукція".

8. Використати науково-технічний та кадровий потенціал військово-промислового комплексу, зорієнтувавши його на розвиток наукоємних видів продукції для відповідних галузей інфраструктури - новітніх засобів зв'язку, високошвидкісного пасажирського транспорту, медичної, особливо діагностичної техніки, телекомунікаційного устаткування, енергозберігаючого обладнання, приладів контролю витрачання енергоносіїв, устаткування для використання нетрадиційних джерел енергії, будівельної індустрії, агропромислового комплексу, на виробництво екологозахисної техніки.

У машинобудівному комплексі здійснити заходи для нарощування обсягів виробництва та експорту наукоємної, конкурентоспроможної продукції, зокрема:

1. Провести структурну перебудову машинобудівного і військово-промислового комплексу (ВПК) шляхом забезпечення керованості конверсійними процесами, реструктуризації підприємств з виділенням спеціальних виробництв, реформування відносин власності із залученням стратегічних інвесторів:

здійснити протягом 1996-1998 років реструктуризацію понад 100 підприємств з виділенням спецвиробництв, передусім таких, як концерн "Азовмаш", завод імені Петровського, виробниче об'єднання імені Артема, виробниче об'єднання "Завод імені Малишева", Павлоградський хімічний завод, ВО "Південмаш", завод "Радар" тощо;

створити близько 40 промислово-фінансових груп, холдингових компаній, зокрема промислово-фінансові групи "Українські авіамотори" на базі ВАТ "Мотор-Січ", "Український автобус" - на базі ВАТ "ЛАЗ", холдингові компанії "Артем", "Реле і автоматика", "Топаз" та інші. Завершити створення спільного підприємства з виготовлення легкових автомобілів на базі ВАТ "АвтоЗАЗ" із залученням провідних іноземних фірм;

завершити реформування відносин власності на близько 800 підприємствах і в організаціях, приватизація яких перебуває на різних етапах;

за рахунок продажу акцій близько 90 підприємств, що приватизуються за індивідуальними планами, в наступні два роки залучити стратегічних інвесторів для модернізації і реконструкції їх виробництв для випуску наукоємної конкурентоспроможної експортної продукції;

переглянути перелік підприємств машинобудівного комплексу і ВПК, які не підлягають приватизації, скоротити їхню кількість на 30 відсотків за рахунок вилучення з їх складу окремих виробництв, що виготовляють спецтехніку та продукцію оборонного призначення;

за рахунок розвитку кооперованих зв'язків між підприємствами галузі, зокрема централізації енерго- та матеріаломістких виробництв (ливарних, ковальсько-пресових, термічних тощо) закрити протягом наступних років 126 неперспективних та збиткових виробництв і цехів.

2. Реорганізувати науково-технічний потенціал машинобудування і ВПК, створити єдину галузеву систему науково-дослідних, конструкторсько-технологічних і проектних установ і організацій.

3. Забезпечити організацію виробництва оборонної продукції та спеціальної техніки на підприємствах військово-промислового комплексу згідно з відповідними програмами за замкнутим циклом з доведенням питомої ваги власного виробництва до 50 відсотків у 2000 році, зокрема виробництва бронетанкової техніки, боєприпасів, радіоелектронного озброєння та військово-транспортної авіації.

4. Скоротити обсяги мобілізаційних потужностей та мобілізаційних резервів згідно з Державною програмою розвитку озброєнь і військової техніки. З цією метою завершити розроблення нового плану розрахункового року. За рахунок цього зменшити мобілізаційні резерви майже в два рази, а вилучені кошти спрямувати на збільшення обсягів виробництва продукції.

5. Забезпечити розвиток наукоємних конкурентоспроможних виробництв, з цією метою:

завершити у 1996 році будівництво льотного зразка літака Ан-70 і розпочати комплекс випробувань. Забезпечити серійний випуск літаків починаючи з 1998 року;

до кінця 1996 року із залученням іноземних інвестицій завершити будівництво першого дослідного зразка літака Ан-140 та у першому півріччі 1997 р. здійснити його льотні випробування, сертифікацію і у 1999 році розпочати серійний випуск;

забезпечити умови для поставки на експорт літаків Ан-74 за укладеними контрактами на 1997 і 1998 роки;

забезпечити виконання проекту "Морський старт" щодо створення ракетно-космічного комплексу морського базування та "Глобалстар" щодо створення мобільної системи супутникового зв'язку. Його реалізація дасть можливість оздоровити економічний стан підприємств ракетно-космічного комплексу, забезпечити завантаження спеціалізованих потужностей КБ "Південне" та ВО "Південмаш", що сприятиме створенню у найкоротші терміни триступеневого варіанта ракети-носія "Зеніт", який значно розширить сферу його застосування та підвищить конкурентоспроможність на світовому ринку.

6. На виконання Національної програми розвитку суднобудування до 2000 року забезпечити відповідно до замовлень створення і будівництво суден різного класу, призначених для внутрішніх потреб і реалізації на експорт. З цією метою:

опрацювати і впровадити комплекс заходів щодо зниження собівартості будівництва суден, застосування на суднах вітчизняного комплектуючого обладнання і матеріалів. Збільшити до 2000 року використання вітчизняної продукції машинобудування, металевих виробів з 30 до 60 відсотків, а морського приладобудування - з 28 до 70 відсотків;

розробити систему фінансування будівництва суден на консорціальній основі з використанням коштів замовника, кредитів вітчизняних та іноземних банків.

7. Збільшити випуск обладнання для реконструкції телефонних мереж загального користування на базі систем С-32, цифрових систем передачі ІКМ 30-С4, ІКМ 120-4.5, які виготовляються акціонерною холдинговою компанією "Дніпровський машинобудівний завод", Запорізьким ВО "Радіоприлад", Харківським заводом імені Т.Г. Шевченка, Хмельницьким ВАТ "Завод Нева", Черкаським заводом телеграфної апаратури шляхом залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів, а також власних коштів підприємств, що дасть можливість забезпечити середню економію із розрахунку на один абонентський номер кабелю в 8 разів, капітальних вкладень - у 2 рази, виробничих площ - у 2 рази, електроенергії - у 2 - 3 рази.

8. Надати підтримку у створенні спільного підприємства на базі виробничого об'єднання "Луганськтепловоз", Дніпропетровського електровозобудівного об'єднання разом з німецькими фірмами та за рахунок іноземних інвестицій освоїти виробництво пасажирських вагонів, дизель- та електропоїздів, електровозів.

Це дасть змогу починаючи з 1999 року випускати до 250 пасажирських вагонів, 214 вагонів дизель- та електропоїздів, щорічно використовувати 80 відсотків потужностей цих підприємств, забезпечити роботою понад 20 тис. працюючих, а також щорічно заощаджувати близько 32 млн. доларів США на закупівлю рухомого складу за імпортом.

9. Збільшити випуск високоточного обладнання на підприємствах ВАТ "Мікрон" (м.Одеса), ВАТ "Одеський завод фрезерних верстатів", Харківський завод шліфувальних верстатів, Краматорський завод важкого верстатобудування, Дніпропетровський завод важких пресів, Бердичівський верстатобудівний завод. Річна економія валютних коштів завдяки освоєнню такої продукції становитиме близько 20 млн. доларів США.

10. Продовжити виконання Національної програми виробництва технологічних комплексів машин і устаткування для сільського господарства, харчової і переробної промисловості, сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах створення і виробництва тракторів, машин для вирощування, збирання і зберігання зерна, цукрових буряків, кукурудзи, соняшника та інших технічних культур, а також задоволення потреб АПК у запасних частинах, вузлах і агрегатах. З цією метою освоїти виробництво понад 120 найменувань вітчизняної конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки; вдосконалити конструкції, підвищити надійність та ефективність існуючих машин.

Реалізацію заходів здійснити за рахунок власних коштів підприємств, залучення зарубіжних і вітчизняних інвестицій.

За такими напрямами, як важке машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна промисловість, приладобудування та оборонна промисловість очікується надходження від експорту в 1996 році близько 425 млн. доларів США. За рахунок нарощування обсягів конкурентоспроможної продукції у найближчі три роки надходження від експорту прогнозуються у сумі 4,8 млрд. доларів США, у тому числі у 1997 році - близько 1 млрд. доларів США, у 1998 р. - понад 1,5 млрд. і в 1999 році - 2, 3 млрд. доларів США.

Перед металургійним комплексом стоять такі першочергові завдання:

1. Внести на розгляд Верховної Ради України Програму розвитку гірничо-металургійного комплексу України. Розширити сировинну базу металургії за рахунок збільшення обсягів та результативності геологорозвідувальних робіт щодо пошуку руд чорних та кольорових металів, золота, рідкісноземельних металів, нікелю, хрому, молібдену. Переобладнати та реконструювати гірничо-транспортні схеми, кар'єри та збільшити обсяги робіт з вилучення корисних копалин. Освоїти нові технології та види продукції за рахунок коштів підприємств, іноземних інвестицій, залучення інвестицій шляхом додаткової емісії акцій, використання кредитів комерційних банків та концентрації матеріальних і фінансових ресурсів. У найближчі рік - півтора:

наростити потужності, що працюють за технологією безперервного розливання сталі, з 16 до 23 відсотків загального обсягу виробництва, що забезпечить економію сировини, паливно-енергетичних ресурсів і дасть щорічний ефект 80 млн. гривень;

здійснити у 1996 - 1997 роках відновлення виробництва губчастого титану на існуючому обладнанні з доведенням потужності до 8 тис. тонн на рік;

освоїти 37 видів нової конкурентоспроможної металургійної продукції;

здійснити до кінця 1996 року підготовку і техніко-економічне обгрунтування об'єднання металургійного комбінату "Криворіжсталь", Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату та Криворізького коксохімічного заводу в єдиний господарський комплекс з метою створення завершеного технологічного циклу (руда-кокс-прокат). Це дасть можливість сконцентрувати амортизаційні відрахування на реконструкції застарілих виробництв, знизити собівартість продукції;

розробити техніко-економічне обгрунтування створення металургійних компаній із завершеним технологічним циклом різних організаційно-правових форм, у тому числі компаній зі змішаною формою власності, за участю підприємств гірничорудного, коксохімічного, металургійного виробництва та виробництва вогнетривів;

продовжити роботу щодо створення акціонерного товариства за участю іноземних учасників для завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОРу).

2. У 1997 - 1998 роках провести роботу щодо створення з іноземними виробниками ряду господарських структур, зокрема: алюмінієвої компанії; об'єднання з розробки і випуску обладнання для виробництва хімічних волокон "Формаш"; компанії з виробництва і постачання труб великого діаметра для нафтогазопроводів; промислово-фінансової групи з виробництва титану і титанового прокату.

3. Завершити реконструкцію і впровадження нових технологій на металургійному комбінаті "Криворіжсталь" (стани 250-1 та 250-6).

4. Створити потужності для виробництва нарізних труб нафтового сортаменту та труб з антикорозійним покриттям на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" та АТ "Конінмет". Це дасть змогу отримати 200 тис.тонн труб нафтового сортаменту, а також до 150 тис.тонн труб з покриттям (водогазопровідних) з подовженим терміном використання для комунального господарства.

Підприємства хімічної промисловості зорієнтувати на задоволення попиту сільськогосподарських товаровиробників у мінеральних добривах та засобах захисту рослин, підприємств легкої промисловості - у сировині та компонентах. З цією метою передбачається:

1. Реалізувати програму оновлення виробництва калійних добрив на Стебницькому державному підприємстві "Полімінерал" та Калуському ВАТ "Концерн Оріана", що сприятиме збільшенню їх виробництва у 2000 році до 380 тис.тонн на рік і зменшенню залежності від імпорту з Республіки Білорусь.

Освоїти у 1996 - 1997 роках виробництво поліетилену низького тиску потужністю 100 тис. тонн на рік в Калуському ВАТ "Концерн Оріана" для більш повного задоволення потреб споживачів країни в пластмасах.

2. Впровадити у виробництво фосфорних добрив у найближчі 3 роки африканські фосфорити, що дасть можливість знизити ціни на зазначені добрива на 5 - 7 відсотків.

3. Здійснити заходи щодо енергозбереження у виробництві азотних і фосфорних добрив та сировини для них (аміаку, азотної і фосфорної кислот), що дасть змогу зменшити щорічні витрати природного газу на 310 млн.куб.метрів та електроенергії на 260 млн.кВт.год.

4. Прискорити розвиток вітчизняного виробництва хімічних засобів захисту рослин з імпортних компонентів, що дасть можливість забезпечити потреби внутрішнього ринку на 70 відсотків та зменшити щорічні витрати на закупівлю готових імпортних засобів на 40 млн. доларів США.

5. Збільшити видобуток ільменіту на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті з доведенням потужності до 360 тис. тонн на рік з метою забезпечення виробництва пігментного двоокису титану на Сумському ВО "Хімпром" та Кримському ВО "Титан" за рахунок іноземних інвестицій та власних коштів підприємства.

6. Створити на ряді підприємств установки напівпродуктів для забезпечення виробництва полістиролу, поліізоціанату, поліефірів, товарів побутової хімії, лікарських препаратів, барвників, компонентів для гумотехнічних виробів, стабілізаторів і модифікаторів, стеаринової кислоти.

7. Створити комплекс з виробництва українських шин із включенням до його складу Сєверодонецького об'єднання "Азот", ВАТ "Чернігівське підприємство хімволокно", ВО "Білоцерківшина" та Житомирський завод хімволокна, що забезпечить збереження понад 3000 робочих місць, щорічний випуск близько 5 млн. шин різного призначення (для легкових, вантажних автомобілів та для кар'єрних самоскидів) на загальну суму більш як 382 млн. гривень, в тому числі на експорт - близько 110 млн.доларів США.

У легкій промисловості здійснити заходи щодо стабілізації роботи підприємств, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції шляхом залучення кредитів, вітчизняних та іноземних інвестицій для використання їх у таких пріоритетних напрямах:

1. Протягом 1996 - 1998 років освоїти технологію поглибленої переробки льону (котонізацію) на бавовнопрядильних підприємствах і збільшити виробництво високоякісних тканин, пряжі, трикотажних виробів та медичної вати із застосуванням котонізованого волокна. Довести обсяги переробки котонізованого лляного волокна до 3 тис. тонн у 1998 році, що дасть змогу скоротити валютні витрати на імпорт бавовни на 5 млн. доларів США щорічно.

2. Освоїти виробництво сучасних видів сорочкових бавовняних і змішаних тканин шляхом технічного переоснащення цехів Луцького шовкового комбінату "Волтекс", Дарницького шовкового комбінату (АТ "Дарна") та Черкаського шовкового комбінату, що дасть змогу відмовитися від імпорту таких тканин та збільшити надходження до бюджету на 14 млн. гривень щорічно.

3. В 1996 - 1997 роках освоїти виробництво спеціальних тканин підвищеної комфортності для виготовлення одягу для школярів на Чернігівському текстильному комбінаті "Чексил" та Луцькому шовковому комбінаті "Волтекс" і забезпечити потребу швейних підприємств у таких тканинах.

4. Завершити реконструкцію Луцького заводу синтетичних шкір (ВАТ "Синтетика") та організувати виробництво високоякісних синтетичних шкір на тканій і нетканій основі для взуттєвої, шкіргалантерейної, меблевої, автомобілебудівної галузей у кількості 5,3 млн.кв. метрів на рік, а також налагодити випуск спеціальних взуттєвих устілочних картонів обсягом 6,8 тис. тонн на рік. Це сприятиме скороченню імпорту в Україну таких матеріалів на суму 5 млн.доларів США щорічно.

5. Забезпечити збільшення обсягів виробництва нових видів еластичних хромових шкіртоварів для виробництва взуття та одягу на 100 млн. кв. дециметрів за рахунок реконструкції та модернізації виробничих потужностей Васильківського шкіряного заводу, Вознесенського шкіряного підприємства (ЗАТ "Возко") та Київського шкіряного підприємства (ЗАТ "Чинбар").

6. Максимально скоротити виробництво текстильних матеріалів, трикотажних, швейних виробів і взуття застарілих структур і моделей та тих, що мають підвищену матеріаломісткість.

7. Протягом 1996 - 1998 років створити 8 спільних підприємств з випуску натуральних шкір, одягу та взуття підвищеного попиту. Організувати спільне підприємство із залученням іноземного капіталу по виготовленню поліуретанових композицій для взуттєвого виробництва на базі колективного взуттєвого підприємства "Київ", що дасть змогу скоротити імпорт цієї сировини на 7 млн. доларів США щорічно.

8. З метою підвищення керованості галуззю та відповідальності керівників підприємств за результати господарської діяльності переглянути умови контрактів та договорів оренди, передбачивши в них звільнення керівників у разі незабезпечення своєчасного внесення платежів до бюджету і допущення значної заборгованості у заробітній платі, а також у разі зменшення обсягів виробництва.

У деревообробній промисловості здійснити заходи щодо стабілізації виробництва. З цією метою:

1. Завершити протягом 1997 - 1998 років будівництво на Кам'янсько-Бузькому заводі та лісокомбінаті "Осмолода" потужностей з виготовлення деревностружкових плит на імпортному устаткуванні загальним обсягом 220 тис. куб. метрів на рік.

2. Здійснити в 1997 - 1998 роках технічне переоснащення паркетного виробництва на Ківерцівському та Київському деревообробних комбінатах, Івано-Франківському лісокомбінаті.

3. Освоїти в 1997 році на Івано-Франківському лісокомбінаті виробництво стрічкових пил потужністю 80 тис. погонних метрів.

4. Створити протягом 1997 - 1998 років у деревообробній промисловості 5 спільних підприємств по випуску товарів народного споживання та продукції з деревини підвищеного попиту.

У будівельному комплексі забезпечити реалізацію таких заходів:

1. Створити нормативну базу у будівництві та промисловості будівельних матеріалів, зорієнтовану перш за все на створення умов для безпечного проживання людей, захист навколишнього середовища, підвищення якості будівельної продукції та мінімізацію енергоспоживання.

Підвищити ефективність використання державних капітальних вкладень шляхом укладення починаючи з 1997 року підрядних контрактів на спорудження об'єктів за рахунок державних капітальних вкладень виключно за результатами конкурсів (тендерів).

2. Активізувати роботу щодо переведення вітчизняних підприємств промисловості будівельних матеріалів і конструкцій на споживання сировини українських родовищ, збільшення обсягів застосування відходів виробництва і супутніх продуктів.

3. Провести структурну перебудову у будівельному комплексі шляхом реструктуризації підприємств промисловості будівельних матеріалів та будівельної індустрії, технічного переоснащення виробничої бази будівельного комплексу.

4. Завершити у 1997 році реконструкцію з введенням потужностей з випуску керамічної плитки на Слов'янському керамічному комбінаті, мінераловатних плит підвищеної жорсткості - на Алчевському комбінаті будівельних матеріалів, покрівельного матеріалу з пластиковою поверхнею - на Харківському деревообробному комбінаті, легких металевих конструкцій комплектної поставки - на Кам'янець-Подільському ВАТ "Модуль", карбіду кальцію та випаленого вапна - на ВАТ "Запорізький завод металоконструкцій", гіпсового каменю - на ВАТ "Деконський комбінат будівельних матеріалів".

5. Проводити єдину державну технічну і містобудівну політику у галузі будівництва, зокрема у забудові міст і населених пунктів, інженерному забезпеченні їх розвитку, захисті територій від природних і техногенних шкідливих впливів, у розвитку архітектури та соціальної інфраструктури.

У транспортному комплексі за рахунок гнучкої тарифної політики, концентрації амортизаційних відрахувань, кредитів та об'єднання частини коштів місцевих бюджетів, виходячи із загальнодержавної потреби розвитку транспортно-дорожнього комплексу, здійснити заходи для збільшення обсягів вантажних і пасажирських перевезень. З цією метою:

1. Впровадити нові технології капітально-відновного ремонту рухомого складу для потреб транспортно-дорожнього комплексу України, передусім пасажирських вагонів, дизель- та електропоїздів, автобусів та інших транспортних засобів. Довести його до рівня не менш як 800 автобусів, 160 пасажирських вагонів; здійснювати капітальний ремонт не менш як 1000 кілометрів залізничної колії на рік.

2. Запровадити систему лізингової форми придбання рухомого складу, перш за все автобусів, трамваїв, тролейбусів, вагонів, повітряних суден.

3. Створити умови для здійснення перевезень не менш як 70 відсотків експортно-імпортних вантажів національними перевізниками.

4. Впровадити механізм адресної доплати окремим категоріям населення замість безкоштовного проїзду на транспорті.

5. Спрямувати фінансові і виробничі ресурси насамперед на ремонт і утримання мережі доріг загального користування, забезпечивши у 1997 році ремонт не менш як 17 тис. кілометрів автодоріг та реконструкцію 30 кілометрів доріг І категорії на основних магістральних напрямках (Київ - Одеса, Київ - Чоп, Київ - Харків).

6. Забезпечити переведення п'ятнадцяти дільниць залізничного транспорту на електричну тягу.

7. Продовжити структурну перебудову транспортно-дорожнього комплексу, передбачивши постійну реорганізацію відділків залізниць у підприємства по перевезенню вантажів і пасажирів та створення госпрозрахункових технічних служб залізниць, акціонування авіакомпаній, обгрунтоване виділення відповідно до вимог міжнародних правил діяльності авіаційного транспорту (ІКАО) аеропортів із складу авіапідприємств і передачу автотранспортних підприємств, що виконують міські перевезення пасажирів, до комунальної власності. Приділити особливу увагу забезпеченню безпеки руху на всіх видах транспорту.

8. Забезпечити необхідні умови для створення і розвитку транспортних коридорів України, входження їх до міжнародної транспортної системи.

9. Вжити заходів щодо стабілізації роботи морського транспорту, оновлення флоту та підвищення ефективності його експлуатації, поліпшення технічного стану внутрішніх водних шляхів, у тому числі української частини р. Дунай.

У галузі зв'язку передбачається:

1. Завершити формування мережі міжнародного та міжміського телефонного зв'язку з переходом на цифрові системи як найбільш ефективні та прибуткові.

Забезпечити розвиток мережі сільського телефонного зв'язку за рахунок залучення інвестицій та частини доходів від надання послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку.

2. Продовжити будівництво магістральних волоконно-оптичних ліній зв'язку. Забезпечити участь України у міжнародних проектах будівництва транс'європейських ліній, а також ліній в басейні Чорного моря.

3. Створити загальноукраїнські мережі сотового (стільникового) зв'язку з підключенням до Європейської мережі.

Запровадити цифрову систему сотового мобільного зв'язку стандарту GSM.

Розширити впровадження нових видів послуг зв'язку - пейджинг, транкинг тощо.

4. Створити зонально-вузлові центри обробки пошти, оснастити робочі місця для надання послуг з використанням електронного обладнання і побудувати на його основі автоматизовану інформаційну систему. Реорганізувати та оптимізувати перевезення поштових відправлень із застосуванням сучасних економних видів транспорту.

Реалізувати проекти перебудови поштового зв'язку України в рамках стратегії Всесвітнього поштового союзу.

5. Завершити встановлення в усіх обласних центрах сучасних цифрових автоматичних міжміських телефонних станцій. На кінець 1999 року збільшити ємність місцевих телефонних мереж на 1,5 млн.номерів та довести їх щільність до 22 телефонів на 100 жителів.

6. Завершити реалізацію міжнародного проекту "ІТУР" та взяти участь у реалізації транснаціональних проектів BSFOCS (Чорноморська волоконно-оптична кабельна система), TEL (Транс'європейські лінії), TAE (Трансазіатсько-Європейська волоконно-оптична кабельна система).

7. Здійснювати програму розвитку галузі та забезпечувати функціонування діяльності державних підприємств зв'язку за рахунок власних фінансових джерел, банківських кредитів, залучення коштів юридичних та фізичних осіб на договірних засадах та реалізації цінних паперів (облігацій, акцій тощо).

Стан справ з енергозабезпеченням країни постійно перебуває в центрі уваги Кабінету Міністрів України. З початку 1996 року вже вжито ряд заходів, спрямованих на стабілізацію роботи вугільної галузі, реструктуризацію та розвиток електроенергетики, впорядкування газопостачання промисловості та населення, відпрацювання схеми розрахунків за енергоносії та більш раціональне енергоспоживання.

Відродження вітчизняного виробництва, життєзабезпечення населення залежатиме у найближчій перспективі та у майбутньому від стабільної роботи паливно-енергетичного комплексу.

Враховуючи особливу роль і місце вугільної промисловості в економіці та реалізації завдань структурної перебудови народного господарства, з метою виходу галузі з глибокої кризи забезпечити її державну підтримку. Активізувати роботу, пов'язану з виконанням Указу Президента України, відповідних рішень Кабінету Міністрів України щодо реформування галузі, реструктуризації вугледобувних підприємств, з посиленням контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів.

З цією метою передбачається:

1. Здійснити корпоратизацію шахт першої групи (76 шахт), які не будуть отримувати підтримку з бюджету, та частину шахт другої групи (105 шахт), що матимуть змогу протягом одного року підвищити рівень рентабельності, достатній для переходу до першої групи. Організувати на їх базі 15 державних холдингових компаній, кінцевою метою яких стане видобуток, переробка та реалізація готової вугільної продукції. Включити до їх складу вуглезбагачувальні фабрики, підприємства збуту, технологічного транспорту і зв'язку, енергозабезпечення.

2. Розробити в Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Волинській областях спеціальні програми пом'якшення соціальних наслідків реструктуризації шахт, спрямовані на забезпечення соціального захисту робітників, які звільняються, та їх працевлаштування.

3. Забезпечити укладення трудових угод з директорами шахт другої і третьої груп, в яких передбачатиметься встановлення з січня 1997 року рівня заробітної плати залежно від фінансових показників діяльності, а також від рівня дебіторської та кредиторської заборгованості на початок і кінець відповідного періоду.

4. Здійснити додаткові заходи щодо припинення спаду видобутку вугілля із забезпеченням його обсягу на рівні 80 млн. тонн за рік шляхом підвищення навантаження на одну лаву більш як на 20 відсотків, збільшення з 23 до 48 кількості лав з видобутком на добу 1000 і більше тонн.

Забезпечити в 1996 році - першому півріччі 1997 р. на діючих шахтах облаштування 93 лав механізованими комплексами, що дасть змогу наростити потужності механізованого видобутку вугілля на 3,9 млн. тонн у розрахунку на рік.

5. Державне фінансування капітального будівництва здійснювати в основному для підвищення рівня використання потужностей на діючих шахтах першої групи. Будівництво нових шахт за рахунок державного бюджету проводити тільки в рамках Національної енергетичної програми і на підставі техніко-економічного обгрунтування, що затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

6. Передбачити реалізацію програми підвищення технічного рівня засобів механізації очисних і підготовчих робіт на основі прогресивних конструкторських рішень та технологій на 1997 - 1999 роки з обсягом фінансування 100 млн. гривень за рахунок кредитних ресурсів, у тому числі іноземних, шляхом створення спільного виробництва гірничого обладнання на заводах вітчизняного машинобудування. Це має забезпечити підвищення надійності машин та приріст на цій основі видобутку вугілля не менше 1 млн. тонн на рік.

7. Продовжити передачу об'єктів соціальної сфери на баланс місцевих органів влади з вишуканням відповідних коштів.

Запровадити моніторинг соціальних наслідків реструктуризації підприємств галузі, широку участь громадськості для забезпечення необхідного діалогу між заінтересованими сторонами.

8. Збудувати у вугільній галузі із залученням іноземних інвестицій протягом 1997 - 2000 років малий теплоенергетичний комплекс потужністю 90 МВт на базі нині збиткових шахт Кіровська-Західна і ЦЗФ "Колосниківська" з використанням енергетичного вугілля і відходів вуглезбагачення, що дасть змогу окупити витрати за 3,8 року.

9. Розробити ТЕО на будівництво Верхньодніпровського паливно-енергетичного і хіміко-технологічного комплексу у складі вугільного розрізу потужністю 4 - 5 млн. тонн вугілля за рік; ТЕС потужністю 480 - 670 МВт; заводу гірничого воску потужністю 22 - 25 тис. тонн продукції за рік і 60 тис. тонн вуглелужних реагентів, а також підприємств для утилізації відходів виробництва з отриманням будівельних матеріалів, сірчаної кислоти та інших компонентів.

У сфері електроенергетики передбачається:

1. Забезпечити збереження єдиної енергосистеми країни шляхом ефективної діяльності підприємства "Енергоринок", створеного на базі Національного диспетчерського центру електроенергетики та його регіональних диспетчерських центрів, функціонування Державної електричної компанії та магістральних електричних мереж без їх приватизації.

2. Впровадити ринкове формування тарифу на електричну енергію за рахунок конкуренції між створеними генеруючими компаніями теплових станцій, а також енергокомпанії атомних станцій, яка має бути створена.

3. Оптимізувати режим навантаження енергообладнання за рахунок диспетчеризації енергоблоків згідно з правилами енергоринку за мінімальними ціновими заявками.

4. Прискорити приватизацію енергопостачальних та генеруючих компаній галузі на умовах некомерційних конкурсів. Це дасть змогу отримати додатково на розвиток галузі до 3 млрд. гривень.

5. Забезпечити підключення енергетичної системи до паралельної роботи з енергетичною системою Росії, підвищити надійність роботи теплових електростанцій (ТЕС) шляхом збільшення обсягів використання російського давальницького палива. Це дасть змогу, по-перше, значно підвищити надійність української енергосистеми за рахунок підвищення частоти з 49,2 - 49,3 Гц до 49,6 - 49,8 Гц, по-друге, відкриє можливість паралельної роботи із східноєвропейськими країнами (Болгарією і Румунією), що сприятиме збільшенню експорту електроенергії з України, а також транзиту її з Росії, по-третє, забезпечить більш повне завантаження українських ТЕС з поліпшенням їх техніко-економічних показників.

Збільшення виробництва електроенергії на давальницькому паливі (близько 400 - 800 млн.кВт.год на місяць) дасть можливість зменшити собівартість електроенергії генеруючих компаній внаслідок розподілу умовно-постійних витрат ТЕС на більший обсяг виробництва та прискорити темпи накопичення вугілля на складах електростанцій.

Транзит електроенергії через електричні мережі України збільшиться до 6-8 млрд. кВт.год щорічно, внаслідок чого електроенергетика одержить близько 15 млн. доларів США додаткових надходжень за рік.

6. Продовжити будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції з метою зменшення пікових навантажень енергоспоживання.

7. Здійснити реабілітацію енергоблоків теплових електростанцій з підвищенням їх потужності та коефіцієнта корисної дії, впровадити нові технології спалювання вугілля на ТЕС, у тому числі в котлах з циркулюючим киплячим шаром. Зокрема, забезпечити:

маловитратну повузлову реконструкцію 3-х блоків по 280 МВт Криворізької ТЕС. Строк реалізації проекту - 1998 рік. Обсяг фінансування - 250 млн. доларів США, з яких 170 млн.доларів США - за рахунок кредиту Світового банку, решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію Бурштинської ДРЕС шляхом повузлової реконструкції та виконання заходів згідно з вимогами кадастру UCPTE. Строк - 2000 рік, обсяг фінансування - 123,2 млн. гривень за рахунок власного прибутку;

реабілітацію вугільного енергоблока 175 МВт Старобешівської ДРЕС шляхом заміни котла. Строк реалізації проекту - 1999 рік, фінансування - 164 млн. доларів США, з яких 110 млн. доларів США - кредит ЄБРР, 25 млн. доларів США - фінансування іноземних і вітчизняних інвесторів, решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію вугільного енергоблока 285 МВт Зміївської ТЕС шляхом установки арочної топки. Строк реалізації проекту - 1999 рік, фінансування - 100 млн. доларів США, з яких 70 млн. доларів США - кредит концерну "Сіменс", решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію Луганської ТЕС шляхом установки 2-х котлоагрегатів і турбіни. Строк реалізації проекту - 1999 - 2000 роки, фінансування - 110 млн. доларів США, з яких 90 млн. доларів США - кредит Світового банку, решта - за рахунок власного прибутку;

реабілітацію Придніпровської ТЕС шляхом заміни застарілого обладнання двома котлоагрегатами і турбіни. Строк реалізації проекту 1998-1999 роки, фінансування - 95 млн. доларів США, з яких 80 млн. доларів США - кредит "Чехполу", решта - за рахунок власного прибутку.

Реалізація цих проектів збільшить потужність ТЕС, продовжить строк дії обладнання на 15 - 30 років, поетапно зменшить використання газомазутного палива на підсвічування горіння вугілля від 140 тис. тонн умовного палива (на першому етапі) до 420 тис. тонн умовного палива (після завершення всієї програми) щорічно.

8. Здійснити до 2000 року консервацію 20 відсотків застарілих блоків потужністю 300 МВт, що зменшить витрати на обслуговування (експлуатацію, ремонт, амортизаційні відрахування) на 44 млн. гривень за рік.

9. Залучити кредити Світового та Європейського банків реконструкції та розвитку для збільшення обігових коштів енергопідприємств (відповідно 315,7 млн. і 55,9 млн. доларів США). При цьому максимальна надбавка до оптового тарифу на електроенергію для погашення кредиту становить для НДЦ до 0,01 цента/кВт.год, для генеруючих компаній - до 0,06 цента/кВт.год. Поповнення обігових коштів генеруючих компаній дасть можливість зменшити оптовий тариф майже на 0,1 цента/кВт.год.

10. Здійснити заходи щодо організації роботи з керівниками галузі, якими передбачити внесення змін до контрактів з директорами з метою підвищення їх відповідальності за результати роботи підприємств (забезпечення своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, недопущення заборгованості у заробітній платі).

В атомній енергетиці в найближчі 2-3 роки передбачається розв'язати такі пріоритетні завдання:

1. Підтримувати безпеку енергоблоків АЕС шляхом їх модернізації, реконструкції та підтримання технічного стану відповідно до вимог національних і міжнародних нормативних документів з безпеки.

Реалізація першочергових програм підвищення безпеки на 1996 - 1998 роки потребує близько 616 млн. гривень, які вишукуватимуться за рахунок, як правило, власних коштів АЕС.

2. Продовжити будівництво енергоблоків N 2 Хмельницької АЕС і N 4 Рівненської АЕС з метою введення їх у дію в 1998 - 2000 роках за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку і банку "Євроатом", кредитів комерційних банків, прибутку станцій.

Абсолютна величина економії коштів від впровадження проекту добудови АЕС порівняно з різними варіантами розвитку ТЕС коливається від 300 до 940 млн. гривень.

3. Забезпечити максимальне використання потужностей атомних електростанцій за рахунок введення в дію додаткових ліній електропередачі.

Протягом 1996 - 1998 років ввести в дію додаткові передавальні лінії: ПЛ 750 кВ Південнодонбаська - Донбаська, ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС - Хмельницький, ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська з підстанцією Каховська.

4. Продовжувати освоєння Ватутінського, Мічурінського, Центрального та Новокостянтинівського родовищ урану.

5. Наростити потужності Придніпровського хімічного заводу з виробництва тетрафториду цирконію, ядерно-чистого цирконію та його сплаву, організувати промислове виробництво цирконієвого прокату на базі виробничих потужностей дослідного заводу Державного трубного інституту (м. Дніпропетровськ) та створити спільне підприємство для виробництва свіжого ядерного палива нової конструкції на підставі результатів міжнародного тендера та залучення іноземних інвестицій.

У нафтовій, газовій та нафтопереробній промисловості передбачається:

1. Забезпечити виконання програми "Нафта і газ України до 2010 року". Наростити сировинну базу нафти і газу за рахунок збільшення обсягів та результативності геолого-розвідувальних робіт щодо відкриття нових родовищ паливно-енергетичної сировини, поступового нарощування щорічних приростів запасів нафти з конденсатом, природного газу, а також метану з вугільних родовищ. Створити організаційні та економічні умови для збільшення видобутку нафти і газу та ефективнішого використання нафтової сировини, забезпечення надійності газопостачання власних споживачів та транзиту природного газу до інших країн. Для чого необхідно:

удосконалювати систему рентних платежів, створивши умови для фінансування нафтової та газової промисловості за рахунок власних джерел, що дасть змогу в 1996 - 1997 роках довести видобуток до 4,2 млн. тонн нафти і 18,2 млрд.куб. метрів газу, а в подальшому збільшити видобуток у 2000 році відповідно до 4,8 млн.тонн і 19 млрд.куб.метрів;

ввести в експлуатацію за рахунок коштів підприємств, вітчизняних та іноземних інвестицій у 1996 році 90, а в 1997 році - 105 нафтових і газових свердловин, протягом 1996-1997 років - 19 установок з підготовки та збирання нафти і газу, зокрема Анастасіївську, Гусятинську та Ставищенську компресорні станції;

здійснити за рахунок власних коштів підприємств та залучення іноземних інвестицій заміну 50 газоперекачувальних агрегатів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії, у тому числі в 1996-1997 роках - 22 агрегати, що дасть змогу економити до 0,5 млрд.куб.метрів природного газу на рік, підвищити продуктивність газотранспортної системи на 10 млрд.куб.метрів;

одержати в 1997 році за рахунок впровадження ефективних технологій підвищення нафтоконденсатовилучення на родовищах України, особливо з важковидобувними запасами, обсягом 250 тис.тонн нафти та газового конденсату;

реалізувати в 1997 - 1998 роках програму структурної перебудови нафтогазового комплексу. Створити вертикально інтегровані компанії з повним технологічним циклом - від видобутку нафти і газу до реалізації продукції, що забезпечить ринкові умови діяльності підприємств галузі в реалізації програми "Нафта і газ України до 2010 року" та програми освоєння вуглеводневих ресурсів шельфів Чорного та Азовського морів.

2. Продовжити будівництво першої черги морського нафтоперевалочного комплексу (терміналу) у районі м. Одеси з метою підвищення надійності постачання нафти, диверсифікації джерел надходження її в Україну. Для цього необхідно освоїти капітальні вкладення на суму 440 млн. гривень за рахунок коштів акціонерів та іноземних інвестицій, розпочати в 1997 році будівництво нафтопроводу Южне-Броди.

Реалізація заходів сприятиме збільшенню починаючи з 1999 року завантаженості Херсонського та Одеського нафтопереробних заводів і поліпшенню ситуації на українському ринку нафтопродуктів.

3. Ввести в дію у 1997 - 2000 роках за рахунок коштів підприємств та залучення іноземних інвестицій комплекси глибокої переробки нафти, а саме: гідроочищення дизельного пального потужністю 1,5 млн.тонн - АТ "Херсоннафтопереробка", виробництва неетильованого бензину - АТ "НПК-Галичина", каталітичного крекінгування сировини потужністю 1 млн.тонн - АТ "Нафтохімік Прикарпаття", що дасть змогу підвищити якість та конкурентоспроможність вітчизняних нафтопродуктів.

4. Опрацювати пропозиції щодо відновлення виробничої діяльності АТ "ЛИНОС" під зобов'язання про погашення боргів підприємства.

Стратегічним завданням Кабінету Міністрів України є політика енергозбереження, потенціал якого становить 40 відсотків енергоспоживання.

Для реалізації широкомасштабної політики енергозбереження передбачається:

1. Здійснити комплекс економічних, правових та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення безумовних розрахунків споживачів за спожиті енергоресурси, запровадження економічного механізму скорочення питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів.

2. Посилити відповідальність за безоплатне споживання газу (розкрадання) та протидію газозбутовим підприємствам при обмеженні (відключенні) боржників. Удосконалити схему забезпечення народного господарства і населення природним газом та розрахунків за нього. Відпуск газу здійснювати незалежно від категорії споживачів (промисловість, бюджетні організації, населення, комунально-побутові підприємства) тільки за умови внесення плати за нього.

3. Запровадити регулювання енергоспоживання у житловому секторі, обов'язковий облік витрат усіх видів енергоресурсів з розрахунками за фактичне енергоспоживання та контроль за дотриманням нормативних вимог.

4. Довести до установ і організацій бюджетної сфери норми питомих витрат електричної та теплової енергії. Встановити починаючи з 1997 року обсяги постачання електричної і теплової енергії бюджетним підприємствам та організаціям у межах коштів, передбачених кошторисом витрат бюджетних установ на зазначені цілі.

5. У нафтопереробній промисловості здійснити заходи, спрямовані на залучення іноземних кредитів для реконструкції діючих потужностей нафтопереробних заводів та закупівлі нафти, що дасть змогу збільшити глибину переробки з 53 до 75 відсотків, виробництво моторного пального у 1,5 раза, підвищити якість та конкурентоспроможність нафтопродуктів вітчизняного виробництва.

6. Впровадити турбодетандерні енергетичні установки з метою використання перепаду тиску природного газу для виробництва електроенергії на 10 газорозподільних станціях, що забезпечить річну економію 175 тис. тонн умовного палива, або 152 млн. куб. метрів природного газу.

7. Впровадити на спорудженні і ремонті теплотрас використання попередньо ізольованих труб, які мають удвічі кращі технічні характеристики ізоляції, зменшують утричі нормативно-експлуатаційні витрати за період їх експлуатації, забезпечують економію на прокладанні 1 кілометра ізольованих труб 23,8 тис. тонн умовного палива.

Розширити застосування у будівництві теплоефективних зовнішніх стін і вікон, досконалих систем опалення будинків і споруд, регуляторів і лічильників енергоресурсів.

8. Протягом 1996 - 2000 років встановити засоби побудинкового обліку та регулювання споживання води і теплової енергії у 70 тис. багатоповерхових будинків та у 200 - 250 тис. дво- і чотириповерхових, що дасть змогу контролювати засобами обліку 90 відсотків спожитих ресурсів. Реалізація цих заходів забезпечить економію води обсягом 570 млн. куб. метрів, електричної енергії - 700 млн. кВт.год, природного газу - 1,2 млрд. куб. метрів.

Загальний обсяг очікуваної економії паливно-енергетичних ресурсів тільки за рахунок виконання першочергових технологічних та нормативно-правових заходів становитиме 12,2 - 13,2 млн. тонн умовного палива, а загальний економічний ефект за 1997 - 1998 роки - понад 1 млрд. гривень.

3. Стабілізація і нарощування виробництва в АПК

Найближчими завданнями Кабінету Міністрів України в агропромисловому комплексі є зупинення спаду виробництва, нарощування його обсягів, в тому числі експорту, на основі збереження аграрного потенціалу, підвищення ефективності його використання, прискорення соціально-економічних перетворень на селі, насамперед у сфері відносин власності на землю.

Продовжити реформування земельних і майнових відносин згідно з Конституцією України та формування ринкової інфраструктури.

У земельних відносинах передбачається:

1. Законодавчо закріпити права власників земельних часток (паїв) та забезпечити ведення у повному обсязі державного земельного кадастру.

2. Завершити у 1998 році передачу земельних ділянок, що перебувають у користуванні згідно з законодавством.

3. Вжити заходів до ефективного використання землі, зокрема наданої селянським (фермерським) господарствам та у приватну власність громадянам.

4. Сприяти вітчизняним та іноземним фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності шляхом набуття права оренди земельних ділянок на конкурентних засадах через проведення земельних аукціонів, конкурсів тощо.

У майнових відносинах:

1. У 1996 році завершити реформування колгоспів та 68 відсотків міжгоспів, приватизацію 88 відсотків радгоспів і 63 відсотків переробних, агросервісних і будівельних підприємств.

2. Здійснити заходи щодо демонополізації агропромислового виробництва, реформувати до кінця 1996 року 100 монопольних утворень з переробки молока, м'яса, матеріально-технічного постачання і агрохімічного обслуговування (Головмолпрому, Головм'ясопрому, Украгротехсервісу, Украгрохіму) з наданням структурним підрозділам підприємств прав юридичної особи.

У сфері ринкової інфраструктури:

1. Створити на базі сільськогосподарських переробних і агросервісних підприємств інтегровані формування, які сприятимуть комплексному вирішенню питань виробництва, переробки, зберігання, реалізації сільськогосподарської продукції і матеріально-технічного постачання з урахуванням позитивного досвіду таких асоціацій, як "Саливонківська" Київської області (вирощування і переробка цукрових буряків), "Дніпровська" Херсонської і акціонерне товариство "Бердичівське" Житомирської областей (переробка і реалізація молока), виробничо-торгівельний концерн "Привілля" Луганської області (переробка і реалізація м'яса).

2. Провести протягом 1997 - 1999 років реструктуризацію переробних і сервісних підприємств шляхом зміни форм їхньої діяльності, створення нових виробництв та залучення потенційних інвесторів.

Відпрацювати відповідні економічні, організаційні, правові механізми в ході структурної перебудови у 1996 - 1997 роках підприємств харчової та переробної промисловості, зокрема птахофабрик "Орельська" (Дніпропетровська область), радгоспів-комбінатів "Обухівський" і "Калитянський" (Київська область), "Вуглегірський" (Донецька область) та "Мир" (Луганська область), Дніпропетровського м'ясокомбінату, Миргородського сиркомбінату (Полтавська область), Солотвинського солерудника (Закарпатська область) та об'єднання "Артемсіль" (м.Донецьк), Київського дріжджового заводу, Черкаського цукрорафінадного заводу, Тячівського та Берегівського консервних заводів, Свалявського заводу продтоварів (Закарпатська область), Каховської харчосмакової фабрики (Херсонська область).

3. Сприяти впровадженню інтегрованих агропромислових технологій та створенню ринкової інфраструктури в АПК, зокрема агропромислово-фінансових груп, спільних (за участю іноземних інвесторів) ) підприємств у сфері агросервісного забезпечення, і прямому вкладенню капіталів банками, страховими компаніями, іншими посередниками у виробничу сферу та соціальний розвиток села.

4. Прискорити процес формування в аграрному секторі розгалуженої мережі земельних, селянських, іпотечних банків і страхових компаній.

5. Розширити впровадження ринкових відносин у сфері реалізації продукції агропромислового комплексу шляхом всебічної підтримки організації мережі аграрних бірж, регіональних торгівельних домів, спеціалізованих оптових ринків, запровадження біржового механізму формування цін на продовольчому ринку.

6. Закупівлю сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб здійснювати на конкурсній основі на внутрішньому ринку. Спрямовувати кошти державного бюджету на закупівлю за державним замовленням зерна та окремих видів продовольства для забезпечення загальнодержавних потреб, створення резервних фондів.

7. Вжити заходів до збільшення заготівлі і переробки сільськогосподарської продукції, що виробляється у приватному секторі, шляхом сприяння створенню відповідної інфраструктури.

8. Організувати в регіонах інформаційно-консультаційні служби надання допомоги товаровиробникам у розробленні бізнес-планів, програм розвитку підприємств та їх інформаційного обслуговування.

Забезпечити оптимізацію структури сільськогосподарських угідь і перехід від затратного до ресурсо- та енергозберігаючого господарювання.

1. Поліпшити співвідношення площ ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів за рахунок зменшення до 1999 року ріллі на 2,7 млн. гектарів, збільшення сіножатей і пасовищ на 1,8 млн.гектарів, застосування грунтозахисних систем у землеробстві на площі 6,9 млн. гектарів, реконструкції і будівництва 80 тис. гектарів меліоративних систем, створення 64 тис. гектарів захисних лісонасаджень на еродованих землях, впровадження прогресивних способів і технологій лісовирощування (щорічно на 20 тис. гектарів).

2. Удосконалити структуру посівів сільськогосподарських культур шляхом доведення площі під продовольчою пшеницею до 7,3 млн.гектарів, концентрації на її вирощуванні матеріальних ресурсів з тим, щоб максимально використати потенційні можливості цієї культури. Розширити посіви багаторічних трав у 1,5 раза, збільшити площі вирощування зернових культур і соняшнику за прогресивними енергозберігаючими технологіями у 2 рази, цукрових буряків - у 1,7 раза, плодових багаторічних насаджень - у 1,4 раза.

3. Створити у 1996 - 1998 роках 23 асоціації, об'єднання та акціонерні товариства і селекційно-насінницькі фірми з виробництва насіння за схемою Кримського НВО "Еліта" та АТ "Маїс" Черкаської області, що дасть змогу повністю задовольнити власні потреби у ньому сільськогосподарського виробництва.

4. Розширити співробітництво в галузі селекції і насінництва озимої пшениці та інших колосових культур з ученими Німеччини, Угорщини, Канади, США, Росії; кукурудзи - з ученими США, Угорщини, Росії; цукрових буряків - Нідерландів, Франції, Німеччини; соняшнику - Франції, Німеччини, Іспанії; овочевих культур - Данії, Нідерландів, Угорщини, Росії; кормових культур - Англії, Канади, США, Данії, Польщі.

5. Забезпечити вирощування оздоровленого посадкового матеріалу для використання його під час закладки не менш як 60 відсотків садів, 80 відсотків ягідників, 70 відсотків виноградників.

6. Поліпшити сортовий та сортопідщепний склад насаджень за рахунок впровадження нових високопродуктивних імунних сортів і клонів у садівництві на 20 відсотках і виноградарстві - на 15 відсотках площ.

7. Забезпечити виробництво і внесення 180 млн.тонн органічних і 3,5 млн.тонн мінеральних добрив у діючій речовині, в тому числі під урожай 1997 року - 1,9 млн. тонн, та застосування біологічних методів захисту рослин і стимуляторів росту на площі понад 7 млн. гектарів.

У галузі тваринництва:

1. Запровадити стимулюючий механізм використання коштів державної підтримки виробництва продукції тваринництва.

2. Забезпечити поліпшення генетичного потенціалу, ведення селекційного процесу на рівні міжнародних вимог; створити головні селекційні центри України: по скотарству - у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, по свинарству - на базі Полтавського інституту свинарства, по вівчарству - на базі Інституту Асканія-Нова Херсонської області.

Покласти на зазначені центри програмне та наукове забезпечення, комплексне обслуговування товаровиробників, формування та використання племінних ресурсів, впровадження сучасних технологій утримання тварин, надання необхідної інформації та підготовку кадрів тваринників.

3. Використовувати для відтворення поголів'я тільки високоцінний вітчизняний та зарубіжний селекційний матеріал, закупити в 1996 -1997 роках по 10 тис. голів молодняку голштинно-фризької породи і реалізувати товаровиробникам.

4. Створити спеціалізовані масиви маточного поголів'я конкурентоспроможної молочної (60 відсотків) і м'ясної (40 відсотків) худоби, збільшити питому вагу гібридного і помісного молодняку свиней, впроваджувати енерго- та ресурсозберігаючі технології, розширити систему луко-пасовищного утримання худоби.

5. Прискорити інтеграцію підприємств комбікормової промисловості з товаровиробниками та споживачами.

6. Зміцнити вітчизняну виробничу базу ветеринарної медицини шляхом реконструкції та технологічного переоснащення біологічних фабрик за рахунок створення спільних підприємств із залученням іноземних інвестицій, що підвищить забезпеченість біологічними засобами захисту тварин, вироблених на вітчизняних підприємствах, з 50 до 80 відсотків.

Провести техніко-технологічне переоснащення підприємств харчової та переробної промисловості шляхом впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, високопродуктивного устаткування, комплексного використання сільськогосподарської та рибної сировини, поглиблення ступеня її переробки, підвищення на цій основі конкурентоспроможності вітчизняних харчових продуктів.

1. Створювати за участю сільськогосподарських товаровиробників інтегровані виробничі структури та спільні підприємства за участю іноземних інвесторів, орієнтовані на випуск конкурентоспроможних товарів.

2. Розробити і реалізувати міжгалузеві програми для зменшення залежності харчової та переробної промисловості від поставок матеріально-технічних ресурсів критичного імпорту, особливо сучасних таропакувальних матеріалів.

3. Створити спільні підприємства за участю вітчизняних та іноземних інвесторів, зокрема на базі Орельського цукрового заводу Харківської області (збільшення потужності з 5,36 до 10 тис. тонн переробки цукрових буряків на добу); Рокитнянського цукрового заводу Київської області (з 3 тис. до 4 тис. тонн); Оріхівського цукрового заводу Полтавської області (з 1,2 тис. до 6 тис.тонн); Ічнянського тарного заводу Чернігівської області з введенням потужності виробництва 2250 тонн термоусадочної плівки на рік; Київської кондитерської фабрики із встановленням лінії для виробництва продуктів для дитячого харчування потужністю 2500 тонн на рік.

4. Завершити в 1997 році реконструкцію з введенням в дію потужностей: на Калинівському заводі фракціонування олії та жирів Вінницької області - 21,8 тис.тонн мила туалетного на рік; на Токмацькому консервному заводі Запорізької області - 6 муб продуктів для дитячого харчування на рік; на Кам'янець-Подільській тютюновій фабриці Хмельницької області - 1,49 млрд.штук цигарок і сигарет на рік; на Яворівському заводі металопластмас Львівської області - 100 тис. ящиків полімерних на рік, а також будівництво Черкаської бісквітної фабрики потужністю 18 тис.тонн кондитерських виробів на рік.

5. Забезпечити державний вплив та контроль за виробництвом та реалізацією спирту етилового, алкогольної продукції, тютюнових виробів, цукру. Зокрема припинити виробництво спирту і лікеро-горілчаних виробів із давальницької сировини. Розробити в 1996-1997 роках проекти законодавчих і нормативних актів щодо регулювання ринків зерна, цукру, олії та інших продовольчих товарів.

6. Збільшити обсяги вилову риби у Світовому океані, здійснити заходи щодо збереження і примноження сировинних запасів водних живих ресурсів Азово-Чорноморського басейну та внутрішніх водойм шляхом відтворення товарного вирощування риби і морепродуктів, реалізації селекційних програм, іхтіопатологічного забезпечення рибництва, розширення міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічних зв'язків у галузі рибальства. Налагодити оснащення суден новітнім навігаційним, рибопошуковим і технологічним устаткуванням, провести реконструкцію і технологічне удосконалення берегових підприємств основного, допоміжного та обслуговуючого виробництва.

7. Підтримувати і стимулювати нарощення експорту продовольчих товарів, зерна, цукру, олії, спирту етилового, алкогольних напоїв, льоноволокна, насіння сільськогосподарських культур і худоби. Систематично вивчати стан на іноземних ринках цих товарів, своєчасно і повно інформувати зарубіжних споживачів щодо експортних можливостей України. Забезпечити збільшення експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів з 2,9 млрд. доларів США у 1996 році до 4,1 млрд. доларів США у 1999 році.

Створити умови для поліпшення матеріально-технічної бази агропромислового виробництва. З цією метою:

1. Забезпечити об'єднання зусиль підприємств і організацій для випуску, реалізації та обслуговування техніки, підвищення її якості і надійності. Оснастити сільськогосподарське виробництво, харчову та переробну промисловість технологічними лініями і комплексами на рівні світових досягнень.

2. Укласти угоди щодо координації дій з іноземними країнами, в тому числі з країнами СНД, у створенні конкурентоспроможних комплексів і машин різних типів та модифікацій, необхідних для виробництва зерна, технічних культур і кормів, розгорнути співробітництво та налагодити виготовлення основних типів сучасної техніки на коопераційних засадах.

3. Налагодити на конкурсній основі з фірмами "Джон Дір", "Нью Холанд", "Клаас", "Кейс", "Хеге", "Бізон" та іншими спільні виробництва:

зернозбиральних комбайнів - на Херсонському і Рівненському комбайнових заводах, ВО "Південмаш" та інших підприємствах;

кормозбиральних комбайнів - на Тернопільському комбайновому заводі та Хмельницькому заводі "Адвіс";

зернових сівалок типу "Містраль" - у Вінницькій області, "Клен" - у Луганській області;

комбінованої грунтообробної техніки типу "Європак" та обприскувачів - на підприємствах Дніпропетровської, Вінницької та Львівської областей.

4. Організувати у 1997 році спільне з іноземними партнерами виробництво тракторів загального призначення на Харківському тракторному заводі.

5. Збільшити реалізацію сільськогосподарським товаровиробникам тракторів, комбайнів, іншої техніки з розстрочкою платежів і за кредитами, створити мережу регіональних прокатних пунктів, машинотехнологічних станцій.

Забезпечити державну підтримку вітчизняного агропромислового товаровиробника:

1. Здійснювати бюджетну підтримку пріоритетних напрямів агропромислового виробництва, а саме: виробництва продукції тваринництва; племінної, ветеринарної та іхтіологічної справи; меліорації; охорони земель; лісовідновлення, охорони і захисту лісів; водних ресурсів; насінництва; закладання багаторічних плодово-ягідних насаджень і виноградників; наукових досліджень; підготовки кадрів; соціальної сфери на селі.

2. Створити сприятливі умови для спрямування кредитних ресурсів у сільськогосподарське та рибогосподарське виробництво з урахуванням їх сезонності і уповільненого обороту капіталу.

3. Спрямувати іноземні кредити та міжнародну технічну допомогу насамперед у галузі, пов'язані із структурною перебудовою, перш за все у сільськогосподарське машинобудування, агросервіс, рибопромислове суднобудування, переробну, харчову, комбікормову та мікробіологічну промисловість.

Використати позики Світового банку на реструктуризацію галузей сільського господарства; розвиток насінництва; проведення земельної реформи; нарощування потужностей з виробництва продуктів для дитячого харчування; модернізацію і реконструкцію заводів з виготовлення ветеринарних біопрепаратів; переоснащення підприємств переробної промисловості; розбудову і створення сервісного забезпечення фермерських господарств.

4. Проводити цінову політику, спрямовану на досягнення паритетності та еквівалентності товарообміну між сільським господарством та іншими галузями національної економіки; здійснювати вільне ціноутворення в поєднанні з державним регулюванням цін на продукцію підприємств, що займають монопольне становище на ринку; створити систему цінового моніторингу.

5. Переглянути митні тарифи на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, техніки та сировини для виробництва мінеральних добрив і пестицидів. Сприяти поставкам сировини і матеріально-технічних ресурсів критичного імпорту шляхом зниження ставок ввізного мита.

У кадровій і соціальній політиці:

1. Забезпечити зміни у структурі фахової підготовки кадрів в аграрних закладах освіти шляхом удосконалення їх мережі, усунення паралелізму в їх функціонуванні, введення нових спеціальностей, зорієнтованих на ринкову економіку.

2. Запровадити контрактну форму навчання фахівців за державним замовленням та їх працевлаштування; нові механізми фінансування закладів освіти із залученням коштів місцевих бюджетів, юридичних і фізичних осіб.

3. Проводити ефективну міграційну політику з метою закріплення молодих сімей в районах демографічної кризи, надання їм адресної допомоги, забезпечення зайнятості сільської молоді у виробничій та соціальній сферах, підвищення рівня її професійної підготовки та профорієнтації.

4. Забезпечити розвиток соціальної інфраструктури сільських населених пунктів з належним рівнем благоустрою і впорядкування житла, поступове звільнення сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств від утримання об'єктів соціальної сфери та передачу їх на баланс органів місцевого самоврядування.

Важливим завданням Кабінету Міністрів України є нарощування експортного потенціалу шляхом збільшення випуску вітчизняної продукції та надання послуг за рахунок переоснащення виробництва на якісно новому рівні, застосування сучасних технологій переробки, зберігання, пакування, транспортування та реалізації продукції машинобудівної, харчової і легкої промисловості, сільського господарства, закріплення на традиційних ринках збуту та виходу на нові. Для цього Кабінет Міністрів України надаватиме підтримку національному товаровиробнику шляхом зниження податкового тиску, сприяння отриманню кредитів, проведення активної митно-тарифної політики.

Кабінет Міністрів України планує такі першочергові заходи:

1. У 1996 році розробити Державну програму розвитку експортного потенціалу України, в якій передбачити системну узгодженість і спрямування бюджетної, кредитної, податкової, інвестиційної, структурної, аграрної, науково-технічної, митно-тарифної та інших складових економічної політики держави на розв'язання стратегічних завдань зовнішньоекономічного розвитку. Запровадити дієві заходи нарощування обсягів українського експорту, підвищення його ефективності, стимулювання збільшення у його структурі частини продукції високого ступеня обробки, посилення впливу держави на формування експортних потоків на основі географічної диверсифікації. Забезпечити гармонізацію вітчизняної системи стандартизації та сертифікації продукції, товарів і послуг з відповідними системами країн-імпортерів української продукції, впровадження вітчизняних технологій з виробництва імпортозамінних та експортоспроможних товарів з метою зменшення вразливості української економіки перед спробами економічного і політичного тиску ззовні.

2. Запровадити механізм, згідно з яким експортери не сплачуватимуть у 1997 - 1998 роках податок з прибутку на приріст експортної продукції. З 1997 року забезпечити гарантоване, своєчасне та повне повернення податку на добавлену вартість в разі експорту продукції.

3. Надавати державні гарантії щодо кредитів на участь у міжнародних тендерах, стимулювати вітчизняний машинотехнічний експорт, експорт харчової та сільськогосподарської продукції шляхом запровадження спеціальної системи кредитування обігових коштів виробників. Переорієнтувати на таку діяльність Державний експортно-імпортний банк.

4. Для мінімізації ризику неповернення державних експортних кредитів, забезпечення захисту експортерів від комерційних та політичних ризиків створити систему страхування таких кредитів.

5. Забезпечити експортну спеціалізацію в аерокосмічній галузі, суднобудуванні, загальному і точному машинобудуванні, виробництві електрозварювальної техніки, продукції порошкової металургії та виробництві надтвердих матеріалів, утримуючи світовий або близький до нього науково-технічний рівень.

6. Для запобігання витісненню з раніше освоєних зарубіжних ринків та повернення на них українських експортерів здійснити ряд заходів, спрямованих на вдосконалення механізму експорту послуг та організаційного забезпечення участі українських підприємств у реалізації інвестиційних проектів за кордоном, у тому числі за рахунок розширення експорту послуг у сфері будівництва в комплексі з постачанням устаткування і конструкційних матеріалів, патентно-ліцензійної торгівлі, інжинірингу, "ноу-хау", модернізації озброєнь та інших видів військового обладнання вітчизняного виробництва, що експлуатується іншими країнами, організації капітального ремонту, системи сервісного обслуговування тощо.

7. Розширити надання міжнародних транспортно-експедиторських послуг під час транзитних перевезень автомобільним, водним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом. Проводити зважену тарифну політику у цій сфері.

8. Здійснювати послідовну роботу з удосконалення організаційних форм, спрямованих на підтримку та зміцнення об'єднань експортерів, що в майбутньому дасть змогу перейти до неадміністративних методів впливу на експорт шляхом їх державної підтримки, зробить можливою координацію діяльності українських експортерів на зовнішніх ринках і узгодження умов виходу на ринки між заінтересованими членами таких об'єднань з метою оптимального використання кон'юнктури, дотримання правил конкуренції та міжнародних зобов'язань України.

9. Ініціювати створення міністерствами та відомствами на комерційній основі центрів досліджень кон'юнктури товарів на світових ринках, проведення кваліфікованої цінової експертизи зовнішньоторгівельних контрактів з видачею відповідних рекомендацій та аналітичних матеріалів суб'єктам господарювання, структурам виконавчої влади.

Створити науково-дослідну базу для системного вивчення стану світових ринків товарів (продукції, послуг) та маркетингового забезпечення діяльності українських експортерів. Активно залучати до цієї роботи торгівельно-економічні місії, відповідні підрозділи посольств України за кордоном, представництва різних українських фінансово-промислових структур, спеціалізованих науково-дослідних інститутів і навчальних закладів, повніше використовувати можливості Торгово-промислової палати України.

10. Піднести на якісно новий рівень роботу міжурядових комісій у сфері торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва із залученням до них у разі потреби зарубіжних експертів та вітчизняних фахівців, які мають відповідний досвід роботи за кордоном. Комісіям зосередити свою роботу на визначенні довгострокового та стратегічного прогнозу динаміки та структури зовнішньої торгівлі.

11. Створити систему зовнішньоторгівельної інформації стосовно державних та регіональних програм, українського законодавства, діяльності українських торгівельних представництв за кордоном, експортно-імпортного банку, яка б відповідала вимогам часу. Відкрити за кордоном мережу презентаційних центрів, сприяти створенню спільних торгівельно-промислових палат та ділових рад.

Продовжити роботу щодо надання вітчизняним товаровиробникам інформаційно-методичної допомоги з правил і процедур роботи на світових ринках, подолання технічних бар'єрів у торгівлі. Забезпечити доступ до міжнародних інформаційних масивів та баз даних.

12. Організувати рекламно-пропагандистську роботу, спрямовану на підтримку експортерів. Розробити порядок присудження державних премій, відзнак Президента України та Кабінету Міністрів України за досягнення значних результатів у розвитку українського експорту.

13. Здійснити заходи щодо скорочення некритичного імпорту, підвищення виробництва імпортозамінної продукції, розширення її асортименту та поліпшення якості з урахуванням попиту населення за рахунок проведення цілеспрямованої і водночас гнучкої митно-тарифної політики, яка базуватиметься, з одного боку, на зваженій системі тарифів, а з іншого - на запровадженні стимулюючого механізму експорту товарів вітчизняного виробництва, вирівнюванні конкурентних умов для національного товаровиробника.

14. Більш активно використовувати специфічні ставки ввізного мита на імпортні товари з метою збільшення доходів бюджету за рахунок недопущення заниження імпортерами митної вартості продукції, скорочення "тіньового" обороту, запобігання тенденції масового розширення неорганізованої торгівлі так званими "човниками".

15. Прискорити прийняття Закону України "Про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України", врегулювати питання щодо обмеження ввезення без податків товарних партій фізичними особами.

До кінця 1996 року впорядкувати податкові пільги (ввізне мито, податок на добавлену вартість) щодо імпорту, які зменшують конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, призводять до втрат Державного бюджету України.

Підготувати рішення про впорядкування ввезення фізичними особами на митну територію України продукції сільського господарства та переробних галузей харчової промисловості з 1 по 24 групу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, неконтрольоване ввезення яких несе потенційну загрозу здоров'ю населення.

16. Для вдосконалення системи підтримки національного товаровиробника, усунення загрози інтервенціоністських імпортних поставок, запобігання заподіянню матеріальних збитків галузям вітчизняної промисловості відповідно до прийнятих у світовій торгівлі правових норм найближчим часом завершити роботу над Антидемпінговим кодексом України.

17. Стимулювати вітчизняне виробництво, залежне від імпорту сировини, матеріалів та комплектуючих, які не виробляються в країні або виробляються у незначних обсягах, шляхом встановлення низьких чи "нульових" ставок ввізного (імпортного) мита.

18. Активізувати діяльність Митно-тарифної ради, зосередивши її зусилля на оперативній підготовці та внесенні до Кабінету Міністрів України обгрунтованих пропозицій, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного товарного виробництва. Забезпечити активну участь у цій роботі міністерств і відомств, посилити відповідальність за своєчасне внесення обгрунтованих пропозицій щодо перспектив розвитку економіки. Розширити склад Митно-тарифної ради за рахунок введення представників Міністерства зв'язку України, Міністерства рибного господарства України, Міністерства транспорту України, Державного комітету України по харчовій промисловості, Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості.

19. Проаналізувати укладені міждержавні угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Литвою, Естонією, Туркменистаном, Узбекистаном, Республікою Молдова з метою підготовки пропозицій про вилучення з цього режиму товарів, закупівля яких на зазначених умовах невигідна для України. Припинити практику укладення угод про вільну торгівлю без всебічного аналізу їх впливу на вітчизняного виробника.

Розробити і впровадити гнучкий механізм державного регулювання реекспорту продукції до третіх країн, із застосуванням заходів тарифного та нетарифного регулювання, насамперед щодо діючих угод про вільну торгівлю.

20. Провести переговори з відповідними органами Російської Федерації щодо підписання угоди про запровадження рівних умов оподаткування експортно-імпортних операцій.

21. Спрямувати діяльність митних і правоохоронних органів на недопущення контрабандного ввезення та реалізації на митній території України насамперед підакцизних товарів та товарів широкого вжитку. Проводити політику жорсткого контролю за переміщенням усіх транзитних товарів через митну територію України.

До кінця 1996 року подати на розгляд Верховної Ради України проекти законодавчих актів щодо внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в яких передбачити сувору відповідальність за контрабандне ввезення та реалізацію продукції без сплати податків.

22. Удосконалити митну статистику, зокрема щодо кількісного, вартісного, посуб'єктного обліку, насамперед високоліквідних товарів.

Розробити до кінця 1997 року Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) з урахуванням Гармонізованої системи опису і кодування товарів та підготувати оптимальні ставки імпортного мита на основі Концепції трансформації митного тарифу України на 1996 - 2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ.

23. Підготувати новий Митний кодекс України, скоротивши перелік країн, яким Україна надає тарифні преференції.

24. Забезпечити з урахуванням світової практики збільшення кількості пунктів пропуску через митний кордон, удосконалення та лібералізацію митного контролю, здійснення переходу на спрощений порядок митного огляду за принципом "зеленого та червоного коридорів" в аеропортах Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Сімферополь, Львів, Запоріжжя.

Досягти у 1996 році зростання зовнішньоторгівельного обороту до 34,6-34,8 млрд.доларів США проти 32,4 млрд.доларів США у 1995 році. Зберегти цю тенденцію в 1997 році і довести зовнішньоторгівельний оборот до 36-37 млрд.доларів США. При цьому протягом 1996 року зменшити від'ємне сальдо торгівельного балансу до 1,0-1,1 млрд.доларів США, а протягом 1997 року утримати тенденцію випереджаючих темпів зростання експорту порівняно із зростанням імпорту.

Вихід вітчизняного товаровиробника на належний рівень якості і конкурентоспроможності продукції, зменшення залежності від імпорту і нарощення експортного потенціалу країни реально можуть бути забезпечені лише за умов докорінного технологічного оновлення виробництва на основі сучасних наукових досягнень. Економічну безпеку держави має забезпечити нова науково-технологічна політика, яка спиратиметься на вітчизняні наукові і конструкторсько-технологічні розробки світового рівня. Кабінет Міністрів України вживатиме конкретних заходів для підтримки і розвитку наукового потенціалу України, мобілізації його можливостей для розв'язання пріоритетних завдань розвитку економіки. Для цього передбачається:

1. Переглянути наукові напрями, структуру, мережу науково-дослідних установ та лабораторій з метою перерозподілу і концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних проблемах наукових досліджень; до кінця 1996 року завершити атестацію наукових організацій та підготувати Порядок фінансування науки з державного бюджету, який передбачатиме пріоритетну підтримку тих наукових досліджень, що забезпечують вагомі наукові та практичні результати, а також наукових об'єктів, які становлять національне надбання.

Вжити заходів до активізації фундаментальних досліджень в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах, збільшити державний фонд фундаментальних досліджень. Організувати адресну підтримку найбільш авторитетних наукових шкіл, розширити міжнародне спілкування вчених, що ведуть фундаментальні наукові дослідження.

2. Підготувати на розгляд Верховної Ради України проекти Законів України "Про внесення змін та доповнень до законодавчих актів України з метою стимулювання інноваційної діяльності", "Про державну підтримку інноваційної діяльності" та зміни і доповнення до Закону України "Про основи державної політики в сфері науки та науково-технічної діяльності".

3. Визначити перспективи підготовки наукових та інженерних кадрів з дефіцитних спеціальностей та розробити пропозиції щодо цільової підтримки їх підготовки. З метою запобігання "відтоку мізків" вжити заходів щодо додаткового стимулювання діяльності провідних вчених, які здобули світове визнання.

4. Сформувати нову систему координації наукових досліджень в Україні, поклавши ці функції на Міністерство у справах науки і технологій України та Національну академію наук України.

5. Переглянути та докорінно переорієнтувати державні науково-технічні програми на отримання конкретних результатів в технологічному переозброєнні виробництва. Відповідно до цього перерозподілити кошти, що виділяються для фінансування науки.

6. У рамках науково-технічних програм з проблем створення нових речовин і матеріалів виконати роботи, спрямовані на:

підвищення частки композитів, функціональних та конструкційних керамічних матеріалів, інтерметалідів, полімерів, еластомерів, пластмас з метою досягнення прогресивних змін у структурі матеріаловиробничого та матеріалоспоживчого комплексів України;

розроблення технологій, спрямованих на докорінне підвищення економічності найбільш ресурсо- та енергозатратних галузей - металургії, хімії, промисловості будівельних матеріалів;

докорінне поліпшення властивостей існуючих та створення нових матеріалів і технологій їх обробки з урахуванням вітчизняної сировинної бази України з метою зниження метало- та енергоємності, підвищення конкурентоспроможності продукції;

створення ефективної, екологічно безпечної малотоннажної хімії, розроблення широкої гами нових матеріалів хімічного виробництва для забезпечення структурної перебудови хімічної промисловості.

7. У реалізації науково-технічних програм з метою розв'язання проблем паливно-енергетичного комплексу:

завершити розроблення стратегічних напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу, орієнтованих не тільки на найближчу перспективу, а й на перші десятиліття майбутнього віку;

забезпечити впровадження у виробництво нового енергозберігаючого обладнання, в тому числі високоефективних освітлювальних ламп, нових зразків електроприводів на основі сучасної силової електроніки тощо;

провести комплекс прикладних досліджень, спрямованих на підвищення ефективності енергетичних підприємств, застосування високоефективних технологій спалювання вітчизняних енергоносіїв, економію палива та енергії;

розробити апаратуру і обладнання для практичного використання нетрадиційних джерел енергії, насамперед геотермальної та енергії вітру;

розробити нові системи охолодження турбогенераторів потужністю 100 - 300 МВт, які забезпечують підвищення ефективності експлуатації електростанцій (Рівненська АЕС, Бурштинська ДРЕС);

впровадити в геологічних підприємствах нові методи виявлення перспективних територій для проведення геолого-розвідувальних робіт;

розробити технології та обладнання для підвищення надійності та ефективності роботи атомних електростанцій, забезпечення їх безаварійної експлуатації, зменшення впливу на навколишнє природне середовище.

8. Реалізація науково-технічних програм у галузі агропромислового комплексу дасть змогу:

створити систему насінництва картоплі для півдня України на базі біотехнологічних методів, нові високоврожайні сорти твердої пшениці і сої, здатні підвищити врожайність майже вдвічі в умовах зрошування;

впровадити малозатратне льонарство у відповідних областях України;

впровадити у виробництво вітчизняні аналоги високоефективних пестицидів нового покоління;

розробити нові технології переробки, пакування і збереження харчових продуктів.

9. В інтересах машинобудівного комплексу дослідження будуть спрямовані на:

підвищення надійності та довговічності машин та конструкцій;

створення конкурентоспроможних транспортних двигунів внутрішнього згоряння;

розроблення технологій та зразків високонадійних інтегральних схем високого ступеня інтеграції та систем наноелектроніки;

розроблення високоефективних систем зв'язку на основі радіотехнічних, волоконно-оптичних, лазерних та супутникових інформаційних каналів;

створення і освоєння виробів електроніки, сучасних приладів та обладнання, конкурентоздатних на світовому ринку, зокрема комбінованого багатофункціонального "електронного комбайну", електронних мікроскопів, таймерних комп'ютерних систем, систем комп'ютерного управління технологічними процесами;

розроблення автоматичних засобів неруйнівного контролю та діагностики продукції.

10. Розробити і впровадити в медичну практику нові лікувальні препарати та технології, нове устаткування і прилади, зокрема:

унікальне обладнання для лазерних хірургічних операцій на працюючому серці;

технології діагностики та лікування молочної залози, інших онкозахворювань у жінок, які дадуть змогу вчетверо підвищити виявлення цих хвороб на ранніх стадіях;

апаратуру для проведення безкровних операцій з використанням плазмової, лазерної та кріохірургії;

томографічну гама-камеру як засіб високоефективної діагностики багатьох патологій;

нові матеріали, насамперед для протезування у стоматології, хірургії кінцівок, серцево-судинній хірургії тощо.

11. Завершити роботу з підготовки до впровадження на цілому ряді підприємств технологій:

очищення викидів, в тому числі відходів гальванічного виробництва, пестицидів тощо;

переробки масових масштабних відходів виробництва;

видобутку, переробки та спалювання шахтного метану;

комплексної переробки полімінеральних руд.

12. Продовжити роботу над розробленням і впровадженням у виробництво "технологій спеціального призначення", спрямованих на розв'язання критично важливих проблем під час створення і модернізації систем озброєння та військової техніки, авіа- і ракетно-космічної техніки тощо.

13. Розпочати реалізацію в 1996 році програми державної підтримки міжнародного співробітництва в сфері високих та критичних технологій. Забезпечити подальший розвиток традиційної співпраці наукових установ і вчених України з Міжнародним науковим фондом, Міжнародною асоціацією сприяння зв'язкам з вченими нових незалежних держав колишнього Радянського Союзу (INTAS), Українським науково-технологічним центром та іншими міжнародними організаціями. Підготувати правову базу для формування спільного науково-технологічного простору держав-учасниць СНД.

Кабінет Міністрів України вживатиме рішучих дій для закріплення позитивних результатів здійснення політики макроекономічної стабілізації, що забезпечуватиме насамперед істотне підвищення самоорганізації товаровиробників, зростання дієвості економічних регуляторів, збільшення обсягів інвестицій та відновлення на цій основі економічного зростання.

Для цього у 1997 році передбачається:

стабілізувати обсяги валового внутрішнього продукту (ВВП), сформувати оптимальну структуру його використання;

утримувати бюджетний дефіцит у межах до 5 відсотків ВВП;

скоротити поточні державні витрати;

знизити інфляцію до 25 відсотків на рік, зменшити на цій основі відсоткову ставку за кредит;

знизити перерозподіл ВВП через зведений бюджет до 42,4 відсотка;

забезпечувати оптимальний рівень зайнятості населення.

Головними важелями досягнення цих орієнтирів поряд з активною структурною політикою будуть: збалансована бюджетна політика, зменшення податкового тиску та реформування податкової системи, активна інвестиційна, грошово-кредитна та валютна політика, легалізація некримінальної "тіньової" економіки, ефективна соціальна та конкурентна політика, експортоорієнтована зовнішньоекономічна діяльність.

Проблеми бюджету, які в останні роки значно загострилися, віддзеркалюють реальну соціально-економічну ситуацію і стали центральним економічним питанням. Скорочення реальних доходів бюджетів усіх рівнів, зниження платіжної дисципліни вкрай ускладнило ситуацію із забезпеченням їх збалансованості та фінансуванням запланованих заходів. Водночас постійне посилення соціального навантаження на бюджет, здійснення багатьма керівниками бюджетних установ і організацій витрат у значно більших розмірах, ніж передбачено бюджетними призначеннями, негативно позначається на розрахунках в народному господарстві і стало одним із головних чинників загострення кризи платежів.

За станом на 1 вересня 1996 р. загальна заборгованість бюджетних установ перевищила 3,9 млрд. гривень, у тому числі у заробітній платі - 1,1 млрд. гривень, за опалення - 0,9 млрд. гривень.

Подальше функціонування галузей бюджетної сфери за рахунок скорочення видатків без здійснення радикальних заходів щодо удосконалення мережі бюджетних установ, їх структури та зменшення контингенту, що обслуговується бюджетними установами, практично неможливе. Видатки 1997 року тільки на фінансування закладів та установ соціально-культурної сфери (освіта, культура, охорона здоров'я), обчислені відповідно до законодавства, становлять 22,5 млрд. гривень (за заявками міністерств і відомств - 25,9 млрд. гривень), або 73,7 відсотка доходів бюджетів без урахування цільових бюджетних фондів (Пенсійного фонду, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, інших загальнодержавних фондів).

Головними напрямами політики Кабінету Міністрів України у фінансово-бюджетній сфері на 1997 та наступні роки будуть:

формування проектів бюджету на підставі реального визначення його доходної частини, а видатків - у межах наявних фінансових ресурсів;

оптимізація рівня бюджетного дефіциту та розширення джерел доходної частини бюджету за рахунок упорядкування та скасування більшості податкових пільг, розширення кола платників податків, здійснення заходів щодо розвитку інфраструктури фондового ринку, реалізації програми продажу цінних паперів на внутрішньому та зовнішньому ринках;

сприяння процесам макроекономічної стабілізації та структурної перебудови економіки, реалізації інвестиційної політики за рахунок залучення коштів підприємств, населення та іноземних інвестицій;

забезпечення фінансовими ресурсами соціального захисту населення та функціонування соціально-культурної сфери на гарантованому державою рівні, оптимізація її мережі з одночасним посиленням контролю за дотриманням фінансової дисципліни, цільовим і ефективним використанням державних коштів;

реформування податкової системи в напрямі її спрощення та зниження податкового тиску, виконання нею регулюючої функції при збереженні доходної бази бюджету;

здійснення комплексу заходів щодо повноти і своєчасності надходження всіх видів державних доходів, страхових внесків до Пенсійного фонду та інших державних цільових фондів.

З метою розв'язання зазначених проблем Кабінет Міністрів України передбачає:

1. Скоротити дефіцит державного бюджету у 1997 році до рівня, що не перевищує 5 відсотків ВВП.

Впорядкувати режим запозичень коштів у вигляді облігацій внутрішніх державних позик, забезпечити зменшення вартості їх обслуговування, продовження термінів позичок, створити умови для доступу на внутрішній ринок державних цінних паперів максимального кола інвесторів, в тому числі нерезидентів та громадян України.

Запровадити випуск середньострокових та довгострокових державних цінних паперів для юридичних і фізичних осіб.

2. З метою надійного забезпечення бюджетними асигнуваннями утримання державних та комунальних закладів освіти, охорони здоров'я, культури, проведення наукових досліджень розробити і здійснити заходи щодо структурної перебудови галузей соціально-культурної сфери, оптимізації її мережі виходячи з необхідності:

забезпечення повного завантаження дитячих дошкільних і лікувальних закладів, наповненості класів у загальноосвітніх школах;

врахування реального попиту на вищу і професійно-технічну освіту в межах, необхідних для кадрового забезпечення економіки в умовах ринкових відносин з урахуванням підготовки кадрів на комерційній основі;

впорядкування системи матеріального забезпечення студентів;

інвентаризації наявної мережі наукових установ, скорочення неефективно працюючих закладів або їх переорієнтації та перепрофілювання;

приведення чисельності і штатів установ і організацій у відповідність із затвердженими у бюджетах призначеннями;

розширення сфери платних послуг, що надаються закладами соціально-культурної сфери понад мінімально гарантований державою рівень;

оптимізації та нормування кількості пільг, що надаються окремим категоріям населення.

3. Запровадити обов'язкове затвердження кошторисів бюджетних установ керівниками вищестоящих органів; упорядкувати доплати, надбавки, премії, виплати за роботу за сумісництвом; привести штатні посади у бюджетних установах у відповідність з бюджетними можливостями.

4. Встановити нормативи у сфері охорони здоров'я на одного жителя; запровадити плату за лікування з іноземних громадян; впорядкувати перелік ліків, які імпортуються за бюджетні кошти, за наявності вітчизняного їх виробництва; затвердити перелік окремих видів платних медичних послуг.

5. Запровадити часткову плату за користування матеріально-технічною базою у вищих навчальних закладах; переглянути навчальні плани та збільшити кількість студентів з розрахунку на одного викладача; запровадити госпрозрахункові принципи діяльності підготовчих відділень та груп подовженого дня; запровадити безплатне харчування учнів I - IV класів загальноосвітніх шкіл для дітей із малозабезпечених сімей, а також часткову плату за користування підручниками в загальноосвітніх школах; упорядкувати виплату стипендій студентам.

6. Установити персональну відповідальність керівників міністерств, відомств, інших органів виконавчої влади за приведення у 1997 році наявної мережі бюджетних установ та контингентів, що ними обслуговуються, у відповідність з показниками бюджету.

7. Розробити механізм реструктуризації боргу бюджетних установ і організацій за використані енергоресурси та надані підприємствами і організаціями товари (роботи, послуги).

8. Видатки на фінансування галузей економіки спрямовувати на пріоритетні напрями структурної перебудови, насамперед на розвиток агропромислового, паливно-енергетичного комплексів та реалізацію визначеного кола комплексних цільових та науково-технічних програм, заходів щодо реструктуризації підприємств.

Здійснювати державну підтримку вугледобувних підприємств та сільськогосподарських товаровиробників, зокрема тих, що виробляють тваринницьку продукцію.

9. Забезпечити у 1997 році фінансування програм, що мають пріоритетне загальнодержавне значення. Державну підтримку окремих підприємств здійснювати з обов'язковим моніторингом отриманого ефекту від вкладених коштів.

10. Здійснити у 1997 - 1998 роках у межах наявних бюджетних коштів передачу об'єктів соціальної сфери, що перебувають на балансі підприємств і організацій, у відання місцевих органів влади.

11. Фінансування капітальних вкладень за рахунок бюджету обмежувати переліком найважливіших об'єктів. Збільшити обсяги фінансування на зазначені цілі підприємств передусім за рахунок амортизаційних відрахувань і прибутку, що залишається в їх розпорядженні, а також за рахунок залучення коштів населення.

12. Продовжити роботу, спрямовану на забезпечення відносного скорочення витрат бюджету на утримання органів влади шляхом оптимізації їх структури і функцій, розмежування повноважень між центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

З цією метою здійснювати подальше укрупнення міністерств і відомств із переорієнтацією їхньої діяльності на функціональний принцип. Визначити перелік підприємств, які передаються із сфери управління міністерств (відомств) у підпорядкування місцевих державних адміністрацій.

13. Видатки на національну оборону визначати відповідно до заходів розбудови Збройних Сил та положень Воєнної доктрини. Для цього розробити ряд законодавчих актів, зокрема стосовно оборонного бюджету, державної програми будівництва і розвитку Збройних Сил України, програми виробництва озброєння і військової техніки. Вдосконалювати форми і методи фінансування потреб оборони та соціального захисту військовослужбовців.

Провести оптимізацію видатків на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави за рахунок удосконалення структури правоохоронних органів. Внести відповідні зміни до законодавства України.

14. Взаємовідносини між державним бюджетом та іншими ланками бюджетної системи грунтуватимуться на чіткому розподілі функцій, повноважень і відповідальності центральних та місцевих органів влади.

15. Вдосконалювати процес надання централізованої допомоги окремим адміністративно-територіальним одиницям шляхом:

запровадження нормативно-розрахункових методів надання регіональним бюджетам централізованої підтримки, застосування дольового методу фінансування видатків, що мають загальнодержавне значення;

поступового скорочення загальної кількості адміністративно-територіальних утворень, що отримують допомогу з державного бюджету, за рахунок удосконалення механізму розподілу загальнодержавних податків і зборів;

більш об'єктивної оцінки потреб територій в бюджетних ресурсах на основі диференційованих соціальних і бюджетних нормативів.

Здійснити заходи щодо створення і реалізації більш ефективної системи міжбюджетного регулювання, яка передбачає стабільність у формуванні доходної частини місцевих бюджетів, з урахуванням повноважень органів місцевого самоврядування та делегованих їм функцій органів виконавчої влади. З цією метою забезпечити стабільність нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів, внести відповідні пропозиції до Верховної Ради України щодо змін до законодавства про бюджетну систему, затвердження правил складання і виконання бюджетів, порядку та умов надання дотацій і субвенцій з бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України. Неухильно дотримуватися вимог щодо своєчасності і повноти розрахунків між державним і місцевими бюджетами.

16. Посилити контроль за дотриманням бюджетної дисципліни, цільовим і ефективним витрачанням бюджетних коштів, для чого розробити і затвердити умови казначейського виконання Державного бюджету України, завершити формування органів Державного казначейства та забезпечити їх належною матеріально-технічною базою. Встановити щомісячне та подекадне прогнозування надходжень до державного бюджету, касове планування бюджетних доходів та видатків, на цій основі запровадити лімітування витрат для всіх бюджетних установ, що фінансуються з державного бюджету, з включенням до їх кошторисів усіх джерел надходжень.

Створити єдину інформаційно-обчислювальну систему Державного казначейства на базі діючої системи електронної пошти Національного банку України, що є необхідною умовою для впровадження попереднього контролю за ефективним витрачанням коштів державного бюджету, шляхом застосування механізму єдиного казначейського рахунку. За цих умов органи Державного казначейства здійснюватимуть платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які надали послуги та виконали роботи незалежно від суми надходжень до державного бюджету на даній території.

Перевести протягом 1997 - 1998 років систему бухгалтерського обліку Державного казначейства на банківську, забезпечивши щоденне складання балансу.

Включити до складу бюджетів всі позабюджетні фонди із збереженням їх цільового призначення. Фінансування витрат з цих фондів здійснювати з рахунків державного казначейства.

Забезпечити протягом 1996 - 1997 років поетапний перехід на здійснення видатків державного бюджету та цільових позабюджетних фондів шляхом оплати рахунків, що сприятиме посиленню попереднього контролю за їх витрачанням.

17. Активізувати роботу та поліпшити координацію діяльності контролюючих органів з метою забезпечення належного контролю за цільовим і раціональним використанням державних коштів.

Внести зміни і доповнення до законодавчих і нормативних актів щодо посилення персональної відповідальності керівників і посадових осіб органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ і організацій за використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням, а також забезпечення згідно з рішеннями відповідних контролюючих органів обов'язкового відшкодування протягом місяця бюджетних коштів, використаних не за цільовим призначенням, та доходів, отриманих за рахунок їх використання.

Підвищити ефективність роботи державної контрольно-ревізійної служби, розширити її права щодо посилення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, дотриманням фінансової дисципліни. Внести зміни до статті 32 Закону України "Про підприємство" в частині законодавчого врегулювання прав міністерств і відомств щодо здійснення фінансового контролю за діяльністю державних підприємств і організацій, які належать до сфери їх управління.

18. Запровадити протягом 1997 року нову структуру бюджетної класифікації, яка забезпечувала б загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних, створення єдиної інформаційної системи зведених державних доходів і витрат на всіх рівнях управління.

19. Забезпечити прийняття Закону "Про бухгалтерський облік"; внести зміни до обліку і звітності згідно з заходами щодо реформування податкової та інвестиційної політики; створити інтегрований із системою національних рахунків план рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств, змінити порядок обчислення і обліку валових доходів і витрат, запровадити єдину систему рахунків фінансового обліку та окрему систему аналітичного обліку.

20. Забезпечити реальне розмежування фінансів підприємств і держави шляхом прискорення процесів корпоратизації, акціонування, приватизації з метою залучення в оборот коштів підприємств-партнерів, підвищення ефективності використання виробничих потужностей та матеріальних і фінансових ресурсів, вишукання додаткових недержавних коштів.

Подальше здійснення економічних реформ, необхідність структурної перебудови, зміщення її на рівень конкретних підприємств з метою відновлення економічного зростання на основі підвищення ефективності виробництва і залучення інвестицій потребує внесення істотних змін до діючої податкової системи.

Основні напрями податкової реформи передбачають:

зниження податкового тиску і спрощення податкової системи, забезпечення її стабільності і ліквідацію існуючих недоліків і перекосів. З цією метою у проекті зведеного бюджету на 1997 рік передбачається зниження рівня перерозподілу валового внутрішнього продукту через бюджет до 42,4 відсотка проти 46 відсотків, запланованих на 1996 рік, а без доходів цільових бюджетних фондів (Пенсійного фонду, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, інших загальнодержавних фондів) - 28,6 відсотка проти запланованих на 1996 рік 33,6 відсотка;

розширення бази оподаткування за рахунок зведення до мінімуму або скасування діючих пільг, завершення роботи, пов'язаної з прийняттям законопроектів та внесенням змін і доповнень до законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування, залучення до оподаткування неофіційного "тіньового" сектора економіки, вишукування на цій основі додаткових джерел доходів бюджету і збільшення складу платників податків, що забезпечуватиме встановлення єдиного для всіх платників податкового порядку. Загальна сума пільг тільки щодо податку на добавлену вартість і прибуткового податку з громадян становить 4,5 млрд. гривень;

здійснення заходів щодо забезпечення своєчасності і повноти збору податків, посилення ролі та відповідальності Державної податкової адміністрації та місцевих державних податкових адміністрацій. На 1 вересня 1996 р. заборгованість підприємств бюджету, включаючи внески до Пенсійного фонду, збільшилась з 1,1 млрд. гривень на початок року до 2,7 млрд. гривень, тобто майже у 2,5 раза. За січень-серпень 1996 року податковими органами встановлено заниження та приховування належних до бюджету платежів майже на кожному другому перевіреному підприємстві чи в організації (48,1 відсотка), додатково до сум, визначених платником, донараховано 1,6 млрд. гривень податків та зборів (з урахуванням штрафних санкцій).

З цією метою Кабінет Міністрів України передбачає:

1. Завершити протягом 1996 - 1997 років розроблення та прийняття Податкового кодексу України як єдиного нормативного акта, що регулюватиме усі питання податкових відносин, у тому числі права, обов'язки і відповідальність їх учасників, взаємовідносини держави і платників податків. До прийняття зазначеного кодексу вдосконалення чинного законодавства з питань оподаткування здійснювати шляхом внесення змін та доповнень або прийняття нових законів.

2. Врегулювати питання віднесення на витрати амортизаційних відрахувань та збитків минулих періодів, застосування прискореної амортизації.

3. Скасувати авансові платежі щодо податку на прибуток та перейти до щомісячної його сплати з фактично отриманого оподатковуваного прибутку за звітний місяць з поданням державним податковим адміністраціям декларацій про прибуток та розрахунку суми податку на прибуток. Запровадити нарахування податку на прибуток як різниці між валовими доходами і валовими витратами.

4. Внести зміни до законодавства про податок на добавлену вартість, передбачивши впровадження механізму гарантованого відшкодування з бюджету перевищення сум податку на добавлену вартість (дебетове сальдо), сплачених підприємствами, над сумами податків, отриманих ними під час реалізації продукції (робіт, послуг), що має особливе значення у сільськогосподарському секторі економіки, для продукції з довготривалим циклом виробництва та продукції, що експортується.

З метою гарантування дії механізму повернення платникам зазначених сум перевищення щодо податку на добавлену вартість (дебетового сальдо) перейти з 1997 року на повне зарахування цього податку до державного бюджету з одночасним закріпленням за місцевими бюджетами надходжень від інших податків.

5. Упорядкувати механізм безспірного стягнення податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету.

6. Враховуючи важливість стабільності податкової системи, забезпечити випереджувальне внесення змін до податкового законодавства, що давало б можливість платникам податків ураховувати такі зміни під час планування своєї фінансово-господарської діяльності.

7. Запровадити починаючи з 1997 року оподаткування нерухомого майна.

8. Удосконалити оподаткування імпортних товарів шляхом зменшення ставок ввізного мита на продукцію, яка імпортується для потреб національного виробництва. Запровадити державний збір, який підлягає сплаті під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

9. Завершити роботу, спрямовану на удосконалення законодавства про акцизний збір, зокрема щодо оподаткування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та продукції, виробленої з давальницької сировини. Розширити коло підакцизних товарів непершочергового вжитку та переглянути існуючі податкові пільги. Уточнити порядок обчислення, сплати та зарахування до бюджету сум акцизного збору з імпортних товарів, які ввозяться на територію України.

10. Упорядкувати пільги щодо податку на добавлену вартість, в тому числі у частині оподаткування імпортних товарів (робіт, послуг), щодо прибуткового податку з громадян, податку на власників транспортних засобів, плати за землю та інших податків.

Переглянути неоподатковуваний мінімум товарів, які ввозяться на митну територію України фізичними особами.

Перейти до оподаткування податком на добавлену вартість торгівельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових та інших підприємств, що надають торгівельно-посередницькі послуги на загальних підставах.

11. Переглянути законодавство про місцеві податки і збори. Розширити коло об'єктів оподаткування, права місцевих органів влади щодо впровадження цих податків. Установити перелік місцевих податків, обов'язкових для сплати на всій території України.

12. Завершити роботу, пов'язану із залученням до оподаткування доходів роздрібної торгівлі, обмінних валютних пунктів та грального бізнесу, а також доходів, одержуваних від надання послуг за готівку, шляхом повсюдного запровадження електронно-касових апаратів. Поширити практику упереджувального оподаткування в окремих секторах економіки шляхом встановлення мінімальних норм сплати податків.

13. Активізувати роботу щодо приведення норм внутрішнього податкового законодавства до загальноприйнятих міжнародних стандартів та укладення угод з метою усунення подвійного оподаткування.

14. Забезпечити створення:

до кінця 1996 року автоматизованої системи бази даних юридичних осіб та запровадити ефективні форми і методи, які унеможливлювали б ухилення від сплати податків, у тому числі "тіньового" сектора економіки;

інформаційної бази платників податків на основі запровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб. Запровадити декларування доходів і нерухомого майна громадян;

протягом 1997 року багаторівневої телекомунікаційної мережі для накопичення та обміну інформацією в Державному реєстрі фізичних осіб з базою даних юридичних осіб про одержані доходи, стан сплати податків та інших обов'язкових платежів.

15. Внести до законодавства зміни стосовно підвищення відповідальності керівників підприємств, організацій, фізичних осіб за повноту і своєчасність сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету. Зокрема, внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України відповідні зміни і доповнення в частині відповідальності за невідображення у звітних даних (приховування) підприємницької діяльності та отриманих доходів, втрату, фальсифікацію документів і знищення первинних бухгалтерських документів раніше встановленого згідно з законодавством строку їх зберігання, навмисне невиконання зобов'язань щодо стягнення та перерахування податків, за ухилення від подання необхідних звітних документів до податкових органів.

Кабінет Міністрів України разом з Національним банком України здійснять комплекс заходів щодо подальшого підпорядкування грошово-кредитної та валютної політики цілям пожвавлення інвестиційної діяльності, фінансового забезпечення структурних перетворень та економічного зростання. З цією метою пропонується:

1. У кредитній політиці Національного банку України підтримку короткострокової ліквідності комерційних банків здійснювати виключно через проведення операцій на валютному та фондовому ринках, ломбардне кредитування та кредитні аукціони.

2. Запровадити механізми переорієнтації кредитної діяльності на:

формування фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом нарощування грошової частки власного капіталу та залучення довгострокових депозитів;

спрямування кредитних ресурсів насамперед на кредитування виробництв та підприємств, які мають ефективні програми виходу з кризового стану, здійснюють перепрофілювання і переорієнтацію виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції, збільшення експортного потенціалу та скорочення імпорту.

3. Започаткувати і розвивати консорціональне кредитування проектів великої вартості шляхом об'єднання кредитних ресурсів декількох комерційних банків на умовах солідарної відповідальності.

4. Створити умови для зростання грошових заощаджень, в тому числі населення, з метою збільшення інвестицій в економіку. Забезпечити позитивні відсоткові ставки та запровадити реальний механізм захисту вкладів населення шляхом страхування вкладів. Завершити підготовку проекту Закону України "Про фонд страхування вкладів фізичних осіб".

5. З метою подальшого зменшення обсягів готівки поза касами банків:

посилити контроль за проведенням суб'єктами господарювання операцій з готівкою та її цільовим витрачанням, за своєчасністю і повнотою здавання до кас банків готівки підприємствами і організаціями, які мають постійний грошовий виторг;

розширити безготівкові операції на основі розроблення і впровадження системи електронних розрахунків фізичних та юридичних осіб у сфері готівкових платежів за товари та послуги;

завершити розроблення комплексної програми автоматизованої обробки готівки та забезпечити її практичне застосування для проведення розрахункових готівкових операцій з урахуванням впровадження нової національної грошової одиниці.

6. Забезпечити нарощування статутних капіталів комерційних банків, не допускаючи їх фіктивного приросту, довести до банків нормативні співвідношення власних капіталів і кредитних операцій, до інших фінансових установ - норми регулювання ліквідності. Налагодити жорстке дотримання банківських "норм безпеки" (надійності), не допускати ризикових операцій, організувати в комерційних банках підрозділи з управління кредитними ризиками (кредитні комітети або інші підрозділи). Переорієнтувати діяльність банків на розширення видів банківських послуг.

7. Здійснити реструктуризацію слабких комерційних банків, у тому числі шляхом переведення їх у розряд фінансових компаній або приєднання до сильніших банків.

8. Вжити заходів щодо подальшого розвитку внутрішнього аудиту банків. Внести кардинальні зміни в управління підрозділами банків, їх філій, запровадити прогнозування і планування залучення та розміщення ресурсів.

9. Створити умови для виходу найбільших і стабільних банків України на міжнародні фінансово-кредитні ринки.

Сприяти створенню комерційних банків за участю іноземного капіталу відповідно до вимог Національного банку України.

10. Розробити ефективні механізми залучення приватного капіталу для інвестування у національну економіку, встановити економічні нормативи інвестиційної діяльності комерційних банків, розширити функції комерційних банків у здійсненні довірчих операцій та операцій з цінними паперами.

11. Забезпечити умови для нарощування валютних резервів з метою підтримки стабільності гривні.

12. Забезпечити ефективний контроль за валютними операціями, рухом капіталів, міжнародними розрахунками, створенням і ліквідацією зарубіжних активів у країні та національних активів за кордоном.

13. Здійснювати декларування валютних цінностей резидентів, регламентацію термінів та умов повернення валютної виручки, купівлі валюти для імпорту.

14. Продовжити подальшу децентралізацію та лібералізацію валютного ринку з метою формування конкурентного середовища і зменшення витрат на фінансове посередництво, розвиток та вдосконалення системи курсоутворення відповідно до структурних змін в економіці, скасувати норму обов'язкового продажу іноземної валюти.

15. Удосконалити міжнародні розрахунки та сприяти різноманітним формам фінансової інтеграції.

Платіжна криза залишається однією з найскладніших нерозв'язаних проблем національної економіки. В її основі лежить високий рівень затратності виробництва, значне скорочення його обсягів, розбалансованість державних фінансів, хронічна несплата споживачами за отриману продукцію (роботу, послуги), особливо за енергоносії, а головне - відставання структурних реформ в економіці.

Подолання кризи платежів здійснюватиметься шляхом послідовного розв'язання проблем як на макрорівні, так і з одночасним активним зміщенням акцентів на рівень конкретних підприємств.

З цією метою Кабінет Міністрів України передбачає:

1. Забезпечити безумовне виконання розпорядження Президента України від 22 травня 1995 р. N 88 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1996 р. N 537 "Про результати реалізації законодавчих та інших нормативних актів, прийнятих на виконання розпорядження Президента України від 22 травня 1995 р. N 88, та додаткові заходи, спрямовані на подолання платіжної кризи і зниження рівня інфляції".

2. Забезпечити стабільність у реалізації бюджетної та податкової політики. Планувати видаткову частину бюджету виходячи з наявних його можливостей, запобігаючи недофінансуванню першочергових витрат держави, що стало однією із головних причин кризи платежів у 1995 - 1996 роках. Не допускати внесення змін до порядку оподаткування у строки, які не дають змоги платникам податків своєчасно врахувати їх у своїй фінансово-господарській діяльності.

3. Підготувати пропозиції щодо розширення самостійності підприємств, установ та організацій всіх форм власності щодо визначення ними черговості і напрямів використання коштів з власних банківських рахунків.

4. Створити умови для збільшення обігових коштів підприємств шляхом:

скасування авансової сплати податку на прибуток, гарантованого відшкодування дебетового сальдо податку на добавлену вартість;

надання підприємствам всіх форм власності права відносити на витрати реальну величину амортизації, включаючи прискорену амортизацію, а також зменшувати оподатковуваний прибуток на суму збитків минулих періодів;

забезпечення протягом 1997 - 1998 років в межах наявних бюджетних коштів передачі соціальної сфери підприємств на баланс місцевих органів влади.

5. Розширити фінансові можливості підприємств за рахунок віднесення амортизації на витрати виробництва та запровадження порядку її нарахування з моменту придбання основних фондів. Надати підприємствам право відносити на витрати виробництва вартість ремонту основних фондів у межах 5 відсотків.

6. Вивести із складу собівартості частину непрямих витрат (шляхом скасування відрахувань до різних фондів та інших зборів) з метою збільшення обсягу прибутку підприємств та стимулювання інвесторів до придбання акцій підприємств за рахунок збільшення дивідендів, що по них виплачуються. Розширити за рахунок цього можливості підприємств щодо залучення необхідних інвестиційних ресурсів шляхом випуску цінних паперів.

7. Забезпечити проведення послідовної роботи, спрямованої на реструктуризацію та перепрофілювання підприємств, які випускають неконкурентоспроможну продукцію. З цією метою розробити у кожній галузі плани реструктуризації підприємств на 1996 - 1998 роки (з поквартальною та помісячною розбивкою) з визначенням об'єктів, строків та конкретних умов їх здійснення. Встановити жорсткий контроль та відповідальність керівників міністерств і відомств за їх виконання.

8. Активізувати роботу щодо здійснення процедури банкрутства підприємств і організацій, що мають прострочену заборгованість по заробітній платі працівникам цих підприємств і організацій, за продукцію (роботи, послуги), насамперед енергоносії, а також по платежах до державного і місцевих бюджетів.

Розглянути питання про відповідність керівників підприємств і організацій, що мають високий виробничий та ринковий потенціал і опинилися в кризовому фінансовому становищі, посадам, які вони займають, і доцільність заміни цих керівників.

Внести зміни до Арбітражного процесуального кодексу стосовно спрощення процедури розгляду справ за опротестованими векселями, що забезпечить швидке і безумовне стягнення вексельного боргу.

9. Прискорити оборотність коштів і розрахунків між підприємствами, установами і організаціями, для чого вивчити можливість обмеження безакцептного списання коштів з банківських рахунків суб'єктів господарювання.

10. Внести до законодавчих і нормативних актів зміни і доповнення щодо скасування безакцептного списання заборгованості з рахунків підприємств, за винятком обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів та випадків, передбачених згодою сторін, а також зменшення розміру пені за несвоєчасну сплату заборгованості підприємством-боржником на користь кредитора.