Уряд України та Уряд Республіки Корея, які надалі іменуються "Договірні Сторони",

бажаючи розвивати та розширяти торговельні відносини між двома країнами на базі рівності і взаємної вигоди,

вважаючи, що економічні зв'язки є важливим і необхідним елементом у зміцненні їх двосторонніх відносин,

домовились про наступне:

Сторони Угоди вживають усіх необхідних заходів відповідно до законодавства і положень кожної з двох країн для сприяння і полегшення торговельних відносин між двома країнами.

1. Кожна Договірна Сторона гарантує одна одній режим найбільш сприятливої нації в усіх справах, що стосуються торгівлі, зокрема у відношенні до:

a) митних зборів та податків будь-якого виду, що накладаються у зв'язку з імпортом чи експортом, включаючи спосіб і стягнення таких зборів та податків;

b) способів платежів за імпорт та експорт і міжнародних перерахувань таких платежів;

c) правил та формальностей у зв'язку з імпортом та експортом, включаючи ті, що стосуються митних формальностей, транзиту, складування та перевантажень;

d) податків та інших внутрішніх зборів будь-якого виду, що накладаються безпосередньо на імпортні товари;

e) правил щодо продажу, купівлі, транспортування, розподілу, зберігання та використання товарів на внутрішньому ринку.

2. Договірні Сторони надають товарам, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони, недискримінаційний режим стосовно використання кількісних обмежень, надання ліцензій та валютних правил.

3. Положення параграфів 1 і 2 цієї Статті не повинні застосовуватися до:

a) переваг, які кожна Договірна Сторона гарантувала чи може гарантувати сусіднім з нею країнам для полегшення прикордонної торгівлі;

b) переваг, які виникають з митного союзу чи зони вільної торгівлі, гарантом яких є чи може стати будь-яка з Договірних Сторін; або

c) переваг, які кожна із Договірних Сторін гарантувала чи може гарантувати будь-якій країні, що розвивається, згідно з Генеральною Угодою з Тарифів та Торгівлі та іншими міжнародними угодами.

1. Торгівля товарами та послугами повинна здійснюватися шляхом контрактів між фізичними та юридичними особами обох країн, у відповідності зі звичними комерційними міркуваннями, як ціна, якість, строки поставки та умови оплати.

2. Жодна з Договірних Сторін не вимагає від юридичних та фізичних осіб обох країн здійснення операцій, спрямованих проти торгівлі, чи спонукає їх до таких операцій. Проте, коли вони вирішать вжити таких операцій, Договірні Сторони повинні забезпечити одна одній всю необхідну інформацію для таких дій.

Юридичні та фізичні особи кожної країни повинні одержувати режим найбільшого сприяння нації по відношенню до захисту їх осіб та майна під час здійснення комерційної діяльності на території іншої країни.

1. Якщо між сторонами конкретної операції не узгоджено інше, всі комерційні операції між юридичними та фізичними особами обох країн повинні здійснюватися у вільно конвертованій валюті, згідно з законами та правилами, що діють в кожній із країн.

2. Жодна з Договірних Сторін не повинна вводити обмежень на переведення вільно конвертованої валюти, одержаної законним шляхом у зв'язку з торгівлею товарами та послугами, що здійснюються юридичними та фізичними особами обох країн.

3. Без дерогації параграфу 2 цієї Статті, у зв'язку з торгівлею товарами та послугами, кожна з Договірних Сторін повинна гарантувати юридичним та фізичним особам іншої Сторони режим найбільш сприятливої нації по відношенню до:

а) відкриття та підтримання рахунків, як в іноземній, так і в місцевій валюті і наявності доступу до фондів, депонованих у фінансових організаціях, що розташовані на території її країни;

б) платежів, компенсації та перерахування вільно конвертованих валют чи фінансових документів, які представляють ці валюти, між територіями обох країн, а також між територією своєї країни та будь-якої третьої країни;

в) курсу обміну, що пропонується фінансовими організаціями, уповноваженими здійснювати операції в іноземній валюті, та офіційних засобів одержання вільно-конвертованої валюти; та

г) прийняття та використання місцевої валюти.

Договірні Сторони повинні згідно з чинними законами та правилами, що діють в кожній із двох країн, звільняти наступні товари від митних зборів, податків та інших сплат за їх імпорт та експорт:

a) зразки та рекламні матеріали, що не мають комерційної цінності,

b) інструменти та речі, імпортовані з метою зборки чи ремонту, при умові, що такі інструменти та речі будуть реекспортовані,

c) предмети для експерементів та тестів,

d) товари, що будуть виставлятися на виставках та ярмарках, за умови, що такі товари будуть реекспотровані,

e) спеціалізовані контейнери та пакети типу, що використовуються як оборотна тара в міжнародній торгівлі.